Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.08.2025 року у справі №645/668/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 645/668/20

провадження № 61-13164св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_5 ,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Бурлака І. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , та з урахуванням заяви про зміну підстав позову просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 08 листопада 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є., та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначала, що з 27 квітня 2001 року по 27 листопада 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

У період перебування у шлюбі ОСОБА_2 04 грудня 2001 року придбав 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Іншу 1/3 частину цієї квартири придбала матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

08 листопада 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу відчужили спірну квартиру ОСОБА_4 .

Враховуючи, що 2/3 частини квартири придбані ОСОБА_2 у період перебування з нею у зареєстрованому шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя, при укладенні договору купівлі-продажу вимагалася нотаріальна засвідчена її згода як співвласниці майна на його продаж, яку вона не надавала.

Окрім того, відчуження 1/3 частини квартири ОСОБА_3 порушує її право на переважну купівлю частки як співвласниці 2/3 частини квартири.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2021 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08 листопада 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є. за № 3795, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (продавці) та ОСОБА_4 (покупець).

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 як добросовісного набувача квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що 2/3 частини спірної квартири придбано подружжям у період перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому таке майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 незалежно від того, що воно було оформлене на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Докази на спростування презумпції спільності майна, набутого подружжям у шлюбі, в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, оспорюваний договір купівлі-продажу від 08 листопада 2019 року, відповідно до умов якого ОСОБА_7 , ОСОБА_2 продали вказану вище квартиру ОСОБА_4 , є недійсним вцілому з підстав, передбачених статтями 203 205 215 ЦК України, оскільки укладений з порушенням вимог закону, без отримання згоди позивача, яка є співвласником 2/3 цього майна, та без дотримання вимог статті 362 ЦК України про переважне право купівлі нею 1/3 частки житла.

Оскільки спірна нерухомість вибула з володіння ОСОБА_1 поза її волею, наявні підстави для її витребування від ОСОБА_4 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2021 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08 листопада 2019 року та витребування з незаконного володіння ОСОБА_8 як добросовісного набувача квартири скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 як добросовісного набувача 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що належним способом захисту порушених прав позивача є звернення з вимогою про витребування майна. 1/3 частина спірної квартири вибула з власності ОСОБА_1 без її згоди, шляхом відчуження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки у майні, яка їм не належить, тому наявні підстави для витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 як добросовісного набувача 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_5 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року залучено ОСОБА_5 до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_4 .

Апеляційний суд виходив з того, що згідно договору дарування від 11 червня 2021 року ОСОБА_9 , якому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2021 року належала квартира АДРЕСА_1 , подарував її ОСОБА_5 , яка на сьогодні є власником спірної квартири.

Оскільки ОСОБА_5 набула право власності на спірну кватиру після відкриття провадження у справі, наявні підстави для залучення до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 на підставі статті 55 ЦПК України.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року скасовано.

Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_5 як добросовісного набувача у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 1/3 квартири АДРЕСА_1 вибула з власності ОСОБА_1 без її згоди шляхом відчуження ОСОБА_2 частки у майні, яка йому не належить, тому наявні підстави для витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 як добросовісного набувача 1/3 спірної квартири.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У вересні 2024 року ОСОБА_5 через представника ОСОБА_10 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала, що апеляційний суд безпідставно застосував статтю 55 ЦПК України та залучив її як правонаступника ОСОБА_4 .

Вирішення позову щодо неналежного відповідача або щодо не всіх належних відповідачів є підставою для скасуваннявідповідного рішення суду в тому разі, коли відповідач, інші учасники процесу не повідомили суд про зміну обставин щодо відповідача, коли суду не було відомо про такі обставини тощо.

Залучення нового власника спірного майна як правонаступника відповідача вже на стадії апеляційного розгляду справи фактично позбавляє відповідача можливості реалізувати свої процесуальні права, заявляти відповідні клопотання тощо, що можливо лише на стадії розгляду справи судом першої, а не апеляційної інстанції.

У вересні 2024 року ОСОБА_5 через представника ОСОБА_10 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 314/3982/14- ц та від 10 жовтня 2019 року в справі № 569/1799/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Неналежний суб'єктний склад учасників справи є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги, погіршивши при цьому її становище як заявника, залучивши до участі у справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_4 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_5 та витребувано її матеріали з Немишлянського районного суду м. Харкова.

18 листопада 2024 року справа № 645/668/20 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27 квітня 2001 року по 27 листопада 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

04 грудня 2001 року між ОСОБА_11 як продавцем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як покупцями був укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 набула у власність 1/3 частину квартири, а ОСОБА_2 - 2/3 її частки.

На підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відчужили на користь ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 .

В матеріалах нотаріальної справи до договору купівлі-продажу від 08 листопада 2019 року відсутня заява ОСОБА_1 про надання згоди на продаж цього нерухомого майна.

У заяві від 08 листопада 2019 року, посвідченій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є., ОСОБА_3 повідомила, що на час продажу квартири АДРЕСА_1 вона є вдовою, ОСОБА_2 повідомив, що придбав квартиру не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі та не проживаючи однією сім`єю ні з ким із жінок.

Апеляційний суд встановив, що 11 червня 2021 року ОСОБА_9 , якому на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2021 року належала квартира АДРЕСА_1 , відчужив її на підставі договору дарування ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 набула право власності на спірну квартиру під час перебування цієї справи в провадженні суду першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право, зокрема, на апеляційний перегляд справи.

Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Встановлено, що у травні 2024 року особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_5 , звернулася з апеляційною скаргою на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2024 року поновлено ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі за її апеляційною скаргою.

Ухвалою від 22 серпня 2024 року Харківський апеляційний суд залучив ОСОБА_5 у якості правонаступника відповідача ОСОБА_4 .

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_5 набула право власності на спірну квартиру 11 червня 2021 року, тобто після відкриття провадження у справі, що є підставою для залучення її до участі у справі як правонаступника колишнього власника квартири ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За загальним правилом правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого.

При сингулярному (частковому) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона переуступає правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Укладення договору купівлі-продажу спірної квартири у розумінні статті 55 ЦПК України не є підставою для залучення нового власника цієї нерухомості до участі у справі в якості правонаступника відповідача.

Окрім того, залучення на стадії апеляційного розгляду справи до участі у ній за правилами правонаступництва особи, яка під час розгляду справи в суді першої інстанції стала власником спірного нерухомого майна, однак не брала участь у справі, є недопустимим, оскільки залучення такої особи в якості відповідача вже на стадії апеляційного розгляду справи фактично позбавляє цю особу можливості реалізувати цивільні і процесуальні права, заявляти відповідні клопотання тощо, здійснення яких у змагальному процесі є можливим лише на стадії розгляду справи судом першої, а не апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, помилковими є висновки апеляційного суду про залучення до участі у справі ОСОБА_5 як правонаступника відповідача ОСОБА_4 та перегляд рішення суду першої інстанції у визначеному апеляційний судом складі учасників справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Таким чином, оскаржувані ухвала та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду належить врахувати викладене, розглянути в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 як особи, яка не брала участі у справі, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року скасувати.

Постанову Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов