Історія справи

Додаткова Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 552/3453/19

провадження № 61-8074св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», Департамент з питань реєстрації,

треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавакомунсервис»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року у складі судді: Турченко Т. В., додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2020 року у складі судді: Турченко Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року у складі колегії суддів:Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», Департаменту з питань реєстрації, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавакомунсервис», про визнання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру частково недійсним, визнання незаконним припинення договору купівлі-продажу майнових прав, встановлення факту нумерації квартири, зобов`язання вчинити дії, визнання права власності на майнові права відповідно до положення Закону України «Про захист прав споживачів»,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Полтавтрансбуд» про визнання недійсним пункту 4.8 договору № 51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 липня 2017 року скасовано. Позовну вимогу ОСОБА_1 до ТОВ «Полтавтрансбуд» про визнання недійсним пункт 4.8 договору № 51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 липня 2017 року задоволено частково. Визнано недійсним пункт 4.8 договору № 51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 липня 2017 року в частині фрази «зменшену на 25 %». Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Полтавтрансбуд», Департаменту з питань реєстрації про визнання недійсними пунктів 4.5, 4.5.1, 4.7 договору № 51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 липня 2017 року, про застосування наслідків недійсності договору № 51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 липня 2017 року шляхом визнання його чинним (діючим, не припиненим), визнання факту, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання майнових прав на квартиру, визнання права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності на квартиру змінено, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови Верховного Суду.

У січні 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття додаткового рішення в якій просила постановити додаткове рішення з метою вирішення питання щодо нового розподілу судових витрат по справі № 552/3453/19.

Заява мотивована тим, що при поданні позовної заяви позивач сплатила судовий збір у розмірі 6 354,00 грн. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року по цій справі № 552/3453/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з позивача судовий збір в розмірі 6 915,60 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення та рішення першої інстанції залишено без змін. 17 травня 2021 року позивач звернулася до Київського районного суду із заявою про повернення сплаченої суми судового збору у зв`язку із звільненням від сплати судового збору за подачу позову такого характеру на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». Ухвалою суду від 21 травня 2021 року у задоволенні заяви позивача про повернення судового збору відмовлено. При поданні позову до суду першої інстанції позивач сплатила судовий збір в розмірі 6 354,00 грн, та рішенням суду першої інстанції, залишеним в силі судом апеляційної інстанції, повторно стягнуто судовий збір. У разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни І рішення, суд касаційної інстанції у резолютивній частині постанови зазначає новий розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції. Проте судом в остаточному рішенні не проведено розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 зверталася з позовом до ТДВ «Полтавтрансбуд» по іншій справі № 552/6997/19 з аналогічними позовними вимогами. Рішенням Київського районного суду м. Полтави по справі № 552/6997/19 стягнуто судовий збір з позивача. Постановою Полтавського апеляційного суду рішення суду першої інстанції у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави судового збору у сумі 4 610,40 грн скасовано з підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Постановою Касаційного цивільного суду у цій справі рішення попередніх інстанцій частково скасовано та змінено, але постанову апеляційного суду в частині розподілу судових витрат залишено без змін. А тому існує необхідність роз`яснення постанови Верховного суду від 01 вересня 2021 року у справі 552/3453/19 з приводу застосування норми Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільненні від сплати судового збору в категоріях судових спорів аналогічним цій справі.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя стаття 3 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 травня 2021 року (т. 3 а. с. 181-182) ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про повернення помилково сплаченого судового збору та вказано, що оригінал квитанції № 0.0.1352958454.1 від 15 травня 2019 року на суму 6 354,00 грн в матеріалах цивільної справи відсутній. А з копії квитанції наданої ОСОБА_1 вбачається, що судовий збір на суму 6 354,00 грн вона сплатила на розрахунковий рахунок Ленінського районного суду м. Полтави (т. 3 а. с. 178).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, а докази сплати судового збору в розмірі 6 354,00 грн в матеріалах цивільної справи відсутні.

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року задоволено одну позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 4.8 договору № 51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 липня 2017 року.

За таких обставин, здійснений в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року розподіл судових витрат необхідно змінити, з урахуванням часткового задоволення касаційного скарги, та покласти судові витрати в частині задоволеної позовної вимоги в розмірі 768,40 грн на ТДВ «Полтавтрансбуд». Інші судові витрати, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», покладаються на державу.

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснений в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2020 року по справі № 552/3453/19 змінити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд» 768,40 грн судового збору на користь Держави.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов