Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.12.2018 року у справі №569/3759/17
Ухвала КЦС ВП від 29.07.2018 року у справі №569/3759/17

Постанова

Іменем України

(додаткова)

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 569/3759/17

провадження № 61-1168св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - Федорков ВікторІванович,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Рівнегаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут»,

представник публічного акціонерного товариства «Рівнегаз» - Міщенко Микола Іванович,

представник товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» -Середа Оксана Валеріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотанняпредставника ОСОБА_1 - Федоркова Віктора Івановича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Рівнегаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про відновлення прав споживача, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2017 року у складі судді Кучиної Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Рівнегаз» (далі - ПАТ «Рівнегаз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» (далі - ТОВ «Рівнегаз збут») про відновлення прав споживача.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Рівнегаз збут» здійснити перерахунок платежів за спожитий природний газ ОСОБА_1, яка проживає у квартирі АДРЕСА_1 і яка приєдналась до типових договорів від 06 листопада 2015 року № 1384/27829, починаючи із листопада 2016 року по день ухвалення цього рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, виходячи із розміру 4,4 м куб. на одну особу в місяць.

У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Рівнегаз збут» відхилено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року касаційну скаргу ТОВ «Рівнегаз збут» залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 06 грудня 2017 року залишено без змін.

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - Федоркова В. І. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу під час касаційного провадження.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У січні 2018 року ОСОБА_1 подавала до Верховного Суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн під час касаційного провадження разом із відзивом на касаційну скаргу, проте воно не було вирішено під час розгляду справи судом касаційної інстанції.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 подала суду: ордер про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг адвокатом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; квитанцію до прибуткового касового ордеру від 31 січня 2018 року № 57, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила адвокату Федоркову В. І. 2 000 грн за договором про надання правничої допомоги від 19 січня 2018 року (а. с. 214-216).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що заявником доведено понесення нею витрат за надання правничої допомоги у розмірі 2 000 грн у суді касаційної інстанції, які підлягають стягненню з ТОВ «Рівнегаз збут» на користь ОСОБА_1, оскільки касаційну скаргу товариства було залишено судом без задоволення, а судові рішення у справі без змін.

Враховуючи наведене, оскільки під час прийняття Верховним Судом постанови у цій справі від 12 грудня 2018 року не було вирішено питання про судові витрати, то клопотання представника ОСОБА_1 - Федоркова В. І. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу під час касаційного провадження є обґрунтованим та є підстави для прийняття додаткової постанови.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - Федоркова Віктора Івановича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Рівнегаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про відновлення прав споживача, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 06 грудня 2017 року задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» (код ЄДРПОУ 39589441) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) 2 000 (дві тисячі) гривень на відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

Ю.В. Черняк