Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.06.2021 року у справі №752/13695/17

Постанова

Іменем України

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 752/13695/17

провадження № 61-9283cв21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О.

В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення пені в розмірі 2 110 627,25 грн, 3% річних у розмірі 20
369,46 грн, інфляційних втрат в розмірі 68 084,75 грн, судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року у складі судді: Шкірай М. І. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, пеню в розмірі 2 110 627,25 грн, 3% річних в розмірі 20 369,46 грн та інфляційних втрат в розмірі 68 084,75 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 8 500,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Мостової Г. І., Кирилюк Г. М., апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних, районний суд виходив з підстав його доведеності. Проте з такими висновками погодитися неможливо. Позивач, звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про припинення обтяження та іпотеки, накладеною на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, встановив, що загальний розмір заборгованості за зобов'язаннями ОСОБА_2 становить 3 115 082 грн та складається з заборгованості за договором позики, у сумі 1 298 500 грн, що еквівалентно станом на 22 вересня 2016 року 50 000,00 дол США, а також штрафу в сумі 1816 582,60 грн. В статті 36 Закону "Про іпотеку" передбачено таку підставу припинення зобов'язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя. У разі завершення такого врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені в статті 37 Закону України "Про іпотеку", зобов'язання припиняється. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсним. Як убачається з матеріалів справи, судові повістки на ім'я ОСОБА_2 направлялися за знаходженням житлового приміщення - АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_1. Між тим, відповідно до матеріалів, ОСОБА_2 не проживає за указаною адресою й судові повістки на його ім'я поверталися без вручення з відміткою: за спливом терміну зберігання. Отже, у справі не міститься доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про день і час судового засідання від 12 травня 2020 року.

Апеляційний суд вказав, що відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсним. ОСОБА_1 22 вересня 2016 року за наслідками позасудового врегулювання набула право власності на квартиру АДРЕСА_3, а тому її вимоги до ОСОБА_2 щодо сплати нарахованих сум суперечать положенням пунктів 1.3,4.3.3 іпотечного договору та є недійсними. Суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями перегляду судового рішення у частині вимог, які заявлені до особи, яка у передбаченому законом порядку не оскаржує таке рішення.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

У квітні 2021 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз'яснено, що у разі не виконання вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва було винесено 12 травня 2020 року без участі сторін. Супровідним листом від 12 травня 2020 року Голосіївського районного суду м. Києва сторонам по справі було направлено копію рішення суду від 12 травня 2020 року. Відомості про отримання апелянтом копії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року в матеріалах справи відсутні. Проте, в матеріалах справи наявна заява представника ОСОБА_3 - адвоката Ясько П. С. від 01 червня 2020 року, з якої вбачається, що 03 червня 2020 року він був ознайомлений з матеріалами справи. (а. с. 235 том 1). Також в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 від 28 липня 2020 року за підписом відповідача ОСОБА_3 з якої вбачається, що апелянт вже була обізнана про рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року. Тому необхідно усунути вищевказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду обґрунтування вимог про поновлення, визначеного в статті 354 ЦПК України, тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 05 травня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року, від ОСОБА_3 надійшла заява про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року. У вказаній заяві ОСОБА_3 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду пропущений нею з поважних причин, оскільки копію рішення суду першої інстанції вона не отримувала і судом на її адресу копія вказаного рішення не направлялась. Зазначає, що адвокат Ясько П. С. був одним з адвокатів Романовича В. І. на стадії апеляційного оскарження рішення Голосіївського районного суду від 12.05.2020 року та у кримінальній справі № 62019000000000815 за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Адвокат Ясько П. С. ознайомлювався з матеріалами справи в інтересах основного відповідача ОСОБА_2 з метою підготовки адвокатом Горьовим В. В. від імені ОСОБА_2 апеляційної скарги, що підтверджується актом виконаних робіт та матеріалами справи. Адвокат Ясько П. С. під час ознайомлення зі справою помилково зазначив, що він представляє інтереси ОСОБА_3. Доручень і повноважень представляти її інтереси в Голосіївському районному суді адвокату Яську П. С. вона не надавала. Зазначає також, що 28 липня 2020 року нею був підготовлений та поданий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, який базувався на аргументах, викладених ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, оскільки рішення суду першої інстанції вона не отримувала. Договір про надання правової допомоги з адвокатом Звєвєрою Л. С. на 2018 рік не укладався.

Апеляційний суд вказав, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва було постановлено 12 травня 2020 року без участі сторін.

Супровідним листом від 12 травня 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва сторонам по справі було направлено копію рішення суду від 12 травня 2020 року.

Відповідачка ОСОБА_3 посилалась на те, що адвокат Ясько П. С. під час ознайомлення з матеріалами справи 03 червня 2020 року в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, помилково зазначив, що діє в її інтересах, так як вона не надавала повноважень вказаному адвокату на представництво її інтересів в Голосіївському районному суді м. Києва. Вказані доводи ОСОБА_3 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, з наявного в матеріалах справи ордеру серія АІ від 01 червня 2020 року на надання правової допомоги, вбачається, що представлення інтересів ОСОБА_3 в Голосіївському районному суду м. Києва здійснював адвокат Ясько П. С. Тобто, адвокат відповідача ОСОБА_3 Ясько П. С. ознайомився з матеріалами справи, в тому числі із рішенням суду першої інстанції, 03 червня 2020 року. Апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року, подана у квітні 2021 року з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року та наведені причини пропуску строку не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.

Аргументи учасників справи

У червні 2021 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року, в якій просила: скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року про відмову у відкритті провадження; поновити строк на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року; направити справу для продовження апеляційного розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що у матеріалах справи відсутні рекомендовані повідомлення, які б свідчили про відправлення, вручення або невручення рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд не звернув увагу, що Ясько П. С. є адвокатом ОСОБА_2 та ознайомлювався з матеріалами справи для підготовки ОСОБА_4 апеляційної скарги від імені ОСОБА_2 Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Ухвала Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року була отримана ОСОБА_3 24 травня 2021 року на електронну пошту, що підтверджується відповідною роздруківкою.

У липні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року було винесено з грубим порушенням норм процесуального права, без повідомлення відповідачів, і в період введення карантинних обмежень та не направлялося відповідачам. Повний текст рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року, до цих пір не отримано відповідачами. Необхідність виправлення судової помилки та відновлення права на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини 2 статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Право на ефективний судовий захист передбачає, що сторони цивільного судочинства повинні мати змогу реалізувати право подати апеляцію з того моменту, коли вони фактично поінформовані про самі судові рішення, що можуть порушувати їх законні права чи інтереси (RYAZANTSEV v. RUSSIA, N 21774/06, § 53, від 10 березня 2011 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції.

Відповідно можна вважати, що заявник пред'явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму. Більше того, з урахуванням причини, по якій заявник не подав скаргу у встановлений строк, національним судам належало відновити строк для подання скарги за їх власною ініціативою (GEORGIY NIKOLAYEVICH MIKHAYLOV v. RUSSIA, № 4543/04, § 56, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частина 2 статті 354 ЦПК України (частина 3 статті 354 ЦПК України).

Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (стаття 272 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 488/921/15-ц (провадження № 61-12547св20) зазначено, що "під час судового засідання, що відбулося 24 жовтня 2019 року, було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва. Повний текст оскаржуваного рішення суду складено 04 листопада 2019 року. Відповідно до частини 3 статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Відомостей про направлення копії судового рішення АТ "УКРСИББАНК" матеріали справи не містять. Копію рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2019 року отримала представник АТ "УКРСИББАНК" 19 травня 2020 року (т. 2 арк. спр.176). Апеляційна скарга на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2019 року була направлена банком засобами поштового зв'язку 18 червня 2020 року. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 2 арк. спр. 208). Отже, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що судом першої інстанції не виконано обов'язок щодо надіслання копії судового рішення учасникам справи, а частиною 2 статті 354 ЦПК України встановлено право особи на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, подав апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду".

У справі, що переглядається:

аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_3 була неповідомлена про судове засідання 12 травня 2020 року, про що свідчить повернення судової повістки з вказівкою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (а. с. 226, том 1);

рішення суду Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року було ухвалено без участі сторін (а. с. 229-233, том 1);

в матеріалах справи міститься: супровідний лист Голосіївського районного суду м.

Києва від 12 травня 2020 року, в якому вказано про направлення сторонам копії рішення суду від 12 травня 2020 року (а. с. 234, том 1); заява від 10 вересня 2020 року адвоката Ясько П. С. в інтересах ОСОБА_3 про "видачу вперше нарочно копії ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року" (а. с. 129, том. 2). Доказів вручення чи видачі ОСОБА_3 копії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року в матеріалах справи відсутні;

ОСОБА_3 в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с. 151, том 2) та в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 180, том 2) вказувалося, що про неотримання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року і в матеріалах справи відсутні будь-які докази про це;

апеляційний суд не звернув уваги на те, що: відповідно до статті 272 ЦПК України копія повного судового рішення повинна бути вручена учасникам справи; в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції було вручене (видане); в частині 2 статті 354 ЦПК України передбачено право особи на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, подав апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати; передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року скасувати.

Передати справу № 752/13695/17 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов