Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.11.2023 року у справі №289/1758/22
Постанова КЦС ВП від 08.11.2023 року у справі №289/1758/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 289/1758/22

провадження № 61-9684 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Бойко Володимир Володимирович ,

відповідачі: Департамент патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Бєляков Роман Геннадійович, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю.,

Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бєлякова Р. Г., Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліціїБеляков Р. Г., порушуючи його права і свободи та з порушенням положень статті 19 Конституції України незаконно прийнято постанову

від 30 травня 2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення

у вигляді штрафу у сумі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, а саме за те, що він 30 травня 2022 року о 15 год 15 хв по вул. Київське шосе, 88 у м. Житомирі, керуючи транспортним засобом, начебто здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив підпункт е) пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року

№ 1306.

Працівник поліції під час винесення вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності чинив тиск на нього, оскільки ніяких оперативних заходів щодо нього проведено не було, що відповідало би положенням закону.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області

від 13 липня 2022 року у справі № 289/858/22 його позов задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30 травня 2022 року серії ДП18 № 468522 про притягнення його до адміністративної відповідальності згідно з частиною другою

статті 122 КУпАП скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Він та його родина зазнали психічних та моральних страждань унаслідок незаконного втручання працівником поліції у їх приватне життя, зазнали психологічного тиску. На підставі вищевикладеного він оцінив завдану моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн, як компенсацію втручання в його приватне життя

та його родини.

Крім того, неправомірні дії виразилися у тривалому й безпідставному твердженні Управлінням патрульної поліції в Житомирській області про порушення ним закону та проведення оперативних заходів, незаконному притягненні до адміністративної відповідальності, що потягло за собою порушення нормального режиму його роботи й відпочинку та змусило витрачати свій вільний час і кошти на захист свого порушеного права, у результаті чого йому завдана моральна шкода, пов`язана з поновленням свого порушеного права.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліціїБелякова Р. Г., Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області на відшкодування моральної шкоди 1 000 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області

від 21 березня 2023 року у складі судді Мельника О. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн, а всього 10 000 грн. У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено. Судовий збір по справі компенсовано за рахунок держави.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належними і допустимими доказами підтверджено факт незаконності накладення на нього адміністративного стягнення, що підтверджується рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 липня 2022 року у справі

№ 289/858/22, яким позов ОСОБА_1 задоволено, постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку із незаконним накладенням адміністративного стягнення

ОСОБА_1 був змушений доводити свою правоту у судовому порядку, витрачати час та кошти для доведення незаконності дій поліцейського, був вимушений змінити звичний спосіб життя, унаслідок чого зазнав душевних страждань.

Позивачем доведено факт наявність шкоди, незаконного рішення заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та прийняттям незаконного рішення, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди.

Районний суд визначив розмір моральної шкоди з урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості, вказав про те, що 3 000 грн при встановлених обставинах буде справедливою компенсацією для позивача, співмірним його душевним стражданням.

Інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліціїБеляков Р. Г. є неналежним відповідачем у справі, оскільки він діяв при винесенні оспорюваної постанови не від свого імені, а від імені відповідного державного органу.

Відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади, яким у цій справі є Департамент патрульної поліції та Головне управління Національної поліції в Житомирській області. За таких обставин, районний суд у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області відмовив.

Розмір понесених позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджується копіями: ордеру на надання правничої (правової) допомоги

від 23 вересня 2022 року, договором про надання правової допомоги

від 23 вересня 2022 року, укладеного між Бойком В. В. , як адвокатом, та ОСОБА_1 , як клієнтом, згідно розділу 3 якого сторони домовилися, що гонорар за договором в кожній окремій судовій інстанції становить в розмірі 50 000 грн.

Відповідно до кошторису витрат у розмірі 50 000 грн вони складаються, у тому числі з консультування клієнта до початку написання позовної заяви, збору та опрацювання матеріалів, написання позовної заяви, консультування клієнта у процесі ведення справи, написання відповіді на відзив, написання заперечення у справі, написання додаткових пояснень, моніторинг ходу розгляду справи. Кошторис складений у день підписання договору, а саме 23 вересня 2022 року, тобто до початку розгляду справи по суті і в якому зазначено про написання відповіді на відзив та додаткових пояснень, необхідність подачі яких не могли бути відомі позивачу. Подана до суду відповідь на відзив не передбачена у загальному порядку, і разом із додатковими поясненнями дублюють позовну заяву, що може лише свідчити про штучне збільшення вартості наданих послуг.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, доводи представника відповідача у відзиві щодо неспівмірності вказаних витрат, при вирішенні заявленої позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу, суд взяв до уваги, що поданий ОСОБА_1 позов складено на підставі усталеної практики Верхового Суду, тому його підготовка не могла займати значний час. Участі у судових засіданнях представник позивача не приймав.

Також судом враховано незначну кількість письмових доказів, які долучено до позову, а саме копії двох рішень судів, що свідчить про незначний час витрачений для підготовки та подачі відповідного позову до суду. Разом з тим, судом враховується складність справи, ціна позову та нетривалість перебування її на розгляді.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд першої інстанції вважав, що клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правову допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 7 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Скасовано

рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 березня 2023 року у частині стягнення витрат на правничу допомогу. У решті рішення залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 липня

2022 року у справі № 289/858/22 позов ОСОБА_1 задоволено, постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і визначив розмір моральної шкоди з урахуванням тривалості та характеру втрат немайнового характеру, яких позивач зазнав через необхідність доводити свою правоту у судовому порядку, витрачати час і кошти для доведення незаконності рішення відповідача.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Бойко В. В. у ньому відсутній. Отже, у суду першої інстанції не було правових підстав для відшкодування позивачу понесених ним витрат на професійну правову допомогу, як і для стягнення таких витрат за апеляційний розгляд справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду у частині скасування рішення районного суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати й залишити

у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Постанова Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2023 рокув частині вирішення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у касаційному порядку не оскаржена, тому у вказаній частині у силу вимог статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 289/1758/22 з Радомишльського районного суду Житомирської області. Підставою відкриття касаційного провадження були пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представництво здійснюється на підставі ордера про надання правової допомоги, договору про надання правової допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Відсутність в Єдиному реєстрі адвокатів України інформації про адвоката не позбавляє останнього права на представництва інтересів позивача у суді та на відшкодування понесених витрат.

Представник ОСОБА_1 - Бойко В. В. подав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6367, виданого на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 04 квітня 2019 року № 28, та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Бойка В. В. Відсутні докази на підтвердження визнання недійсним зазначеного свідоцтва. Посилався на відповідні постанови Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Департамент патрульної поліції подав відзив на касаційну скаргу, який не було направлено усім учасникам справи, а відповідно до вимог частини четвертої

статті 395 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Таким чином, відзив на касаційну скаргу та заява Департаменту патрульної поліції про долучення до відзиву відповіді Національної асоціації адвокатів України не беруться до уваги Верховним Судом й залишаються без розгляду. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 757/43793/18-ц (провадження № 14-311 цс 19).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліціїБелякова Р. Г.

від 30 травня 2022 року серії ДП 18 № 468522 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн

за вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, а саме за те, що останній 30 травня 2022 року о 15 год 15 хв

по вул. Київське шосе, 88 у м. Житомирі, керуючи транспортним засобом, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив підпункт е)

пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області

від 13 липня 2022 року у справі № 289/858/22 позов ОСОБА_1 задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30 травня 2022 року серії ДП18

№ 468522 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону частково

не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вирішуючи справу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що правові підстави для стягнення цих витрат відсутні, оскільки Єдиний реєстр адвокатів України не містить будь-яких відомостей щодо адвоката Бойка В. В., а відповідно до положень статті 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати учасників справи, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Верховний Суд не може погодитися з вказаним висновком апеляційного суду.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа,

а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19

та від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

У справі міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6367, виданого Бойку В. В. на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 04 квітня 2019 року № 28 (а.с. 13).

Відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або

скасованим.

Також відсутні докази щодо припинення права Бойка В. В. на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду

від 21 жовтня 2019 року у справі № 757/21384/19-ц (провадження

№ 61-15866 св 19), від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 (провадження № 61-8402 св 21), від 13 вересня 2023 року у справі № 283/2629/19 (провадження № 61-5962 св 23), від 27 вересня 2023 року у справі № 289/114/23 (провадження

№ 61-11038 св 23).

У справі міститься ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом - Бойком В. В. у Радомишльському районному суді Житомирської області, Житомирському апеляційному суді та Верховному Суді (а. с. 12).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 137 ЦПК України).

Враховуючи те, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження повноважень адвоката Бойка В. В., а саме ордер та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6367, яке у встановленому законом порядку не скасовувалось та недійсним не визнавалось, а доказів припинення права Бойка В. В. на здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять, апеляційний суд зробив помилковий висновок про відсутність правових підстав для розподілу між сторонами витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката Бойка В. В.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 23 вересня 2022 року, укладеного між Бойком В. В. ,

як адвокатом, та ОСОБА_1 , якклієнтом, згідно з яким сторони домовились, що гонорар за договором в кожній окремій судовій інстанції становить у розмірі 50 000 грн; кошторис витрат на суму 50 000 грн, відповідно до якого витрати складаються, зокрема, із консультування клієнта до початку написання позовної заяви, збір та опрацювання матеріалів, написання позовної заяви, консультування клієнта у процесі ведення справи, написання відповіді на відзив, написання заперечення по справі, написання додаткових пояснень, моніторинг ходу розгляду справи.

Департаментом патрульної поліції у відзиві на позовну заяву зазначено про те, що, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, розмір витрат на відшкодування професійної правничої допомоги - 50 000 грн є необґрунтованим та неспівмірним із складністю справи, належними доказами не підтвердженим (а.с. 30-33).

Судом першої інстанції враховано доводи представника відповідача у відзиві щодо неспівмірності вищевказаних витрат, незначну кількість письмових доказів, які долучено до позову, а саме копії двох рішень судів, що свідчить про незначний час витрачений для підготовки та подачі відповідного позову до суду та складність справи, ціну позову та нетривалість перебування її на розгляді. Також подана до суду відповідь на відзив, разом із додатковими поясненнями дублюють позовну заяву, що може лише свідчити про штучне збільшення вартості наданих послуг.

З урахуванням вищевказаного, обґрунтувань позовної заяви, в якій порушено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів, а також заперечень проти задоволення відповідної заяви,

суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення на користь позивача 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню у частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із залишенням

у цій частині у силі рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати, рішення Радомишльського районного суду Житомирської області

від 21 березня 2023 року у цій частині залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець