Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2018 року у справі №629/2347/17

Постанова

Іменем України

08 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 629/2347/17

провадження № 61-502св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Відділ культури і туризму Лозівської районної державної адміністрації Харківської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року у складі судді Харабадзе К. Ш. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Відділ культури і туризму Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - ВКТ ЛРДА Харківської області) про визнання незаконним рішення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посади керівників комунальних закладів культури, ВКТ ЛРДА Харківської області від 17 серпня 2016 року та поновлення на роботі.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 16 лютого 1977 року вона працювала в Лозівській центральній районній бібліотеці на посаді бібліографа, старшого бібліотекаря, завідуючою методико-бібліографічним відділом, виконуючою обов'язки директора Лозівської центральної бібліотечної системи (далі - Лозівська ЦБС), директора Лозівської ЦБС. 23 серпня 2016 року її звільнено з роботи згідно з наказом від 19 серпня 2016 року № 63-к на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі ? КЗпП України) за результатами конкурсу.

Вважає своє звільнення безпідставним та незаконним, оскільки при проведенні конкурсу комісією порушено процедуру формування персонального складу конкурсної комісії і проведення конкурсу.

Вона має понад сорок років трудового стажу, вищу спеціальну освіту, володіє державною мовою та нагороджена грамотами, подяками Лозівської РДА та Харківської обласної державної адміністрації. За час роботи вона сумлінно виконувала свої обов'язки, жодних стягнень до неї не застосовувалося.

Склад конкурсної комісії, який сформований ВКТ ЛРДА Харківської області, незаконний та неповноважний. Комісія складалася із осіб, які перебували один з одним у службових відносинах, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у прямій службовій підлеглості та підпорядкованості від голови комісії ? ОСОБА_7

Вказані члени комісії є представниками органу державної виконавчої влади, яким підвідомча Лозівська ЦБС. Члени комісії ? ОСОБА_8, ОСОБА_9 є посадовими особами органу державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Представників трудового колективу та громадських організацій у сфері культури відповідного функціонального спрямування до складу конкурсної комісії включено не було.

17 серпня 2016 року голосували тільки два члени конкурсної комісії від затвердженого складу, яка складалась із 6 чоловік.

Незаконні дії відповідача призвели до її моральних переживань, вона втратила душевний спокій, внаслідок чого погіршився стан її здоров'я.

Також просила поновити строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки строк пропущений внаслідок недостатньої юридичної кваліфікації та обізнаності. Вона помилково звернулася за захистом своїх порушених прав спочатку до органів державної влади, які порушили її права, а потім до судів адміністративної юрисдикції.

Враховуючи наведене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівників комунальних закладів культури і туризму Лозівської РДА від 17 серпня 2016 року, поновити її на посаді директора Лозівської ЦБС, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи із 23 серпня 2016 року та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що формування складу конкурсної комісії з питань конкурсного добору на посаду керівника Лозівської ЦБС відбулося із порушенням законодавства, однак позивачем пропущено місячний строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, причини пропуску цього строку не є поважними для його поновлення.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_4 відхилена. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що з метою захисту своїх прав вона зверталася до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Посадові особи вказаних органів, зловживаючи своїми повноваженнями, не надали вмотивовану відповідь на її звернення. Після чого, у зв'язку із юридичною необізнаністю, вона помилково звернулася з позовом до адміністративного суду.

Враховуючи, що вона не погодилася із незаконним звільненням та вчиняла дії щодо захисту своїх прав, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідивши надані нею докази поважності пропуску строку для звернення з позовом до суду, дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 із 16 лютого 1977 року по 23 серпня 2016 року працювала у Лозівській ЦБС.

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» 22 червня 2016 року начальником ВКТ ЛРДА Харківської області виданий наказ «Про розірвання безстрокових трудових договорів із керівниками закладів культури відділу культури Лозівської районної державної адміністрації Харківської області».

23 червня 2016 року ОСОБА_4 вручено попередження про зміну істотних умов праці, водночас запропоновано їй подати документи до конкурсної комісії з метою проходження конкурсу на заміщення вакантної посади директора Лозівської ЦБС.

24 червня 2016 року затверджено Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника комунального закладу культури та склад комісії у кількості 8 чоловік.

17 серпня 2017 року відбувся конкурс на заміщення посади керівника комунального закладу культури шляхом тестування та проведення співбесіди.

За результатами конкурсної комісії на посаду директора бібліотеки одноголосно схвалено кандидатуру ОСОБА_10

23 серпня 2016 року наказом від 19 серпня 2016 року № 63-к ОСОБА_4 звільнено з роботи відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Якщо визначений статтею 233 КЗпП України місячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Судами встановлено, ОСОБА_4 була присутня на засіданні конкурсної комісії 17 серпня 2016 року, про ухвалене рішення дізналася того ж дня, із наказом про звільнення ознайомлена своєчасно.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Разом з тим зазначена норма не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин.

Як поважні причини пропущення строку, встановленого у частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про те, що позивач звернулася до суду за захистом своїх прав з порушенням строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.

Критерії поважності пропуску строку для звернення до суду із позовом про поновлення на роботі, є оцінкою доказів, які надає позивач як на підставу задоволення своїх вимог, а тому, оскільки до повноважень Верховного Суду не входить переоцінка доказів, підстав вважати ухваленні у справі судові рішення незаконними - немає.

Посилання заявника в касаційній скарзі на перевищення посадовими особами своїх повноважень під час звернення позивача не беруться до уваги, оскільки така вимога не є предметом розгляду у цій справі. Суд в силу вимог статті 11 ЦПК України 2004 року не має права виходити за межі позовних вимог.

Висновки судів по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем належним чином.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередньої інстанцій ? без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик