Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.08.2019 року у справі №738/938/17

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 738/938/17

провадження № 61-29501св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»,

треті особи: ОСОБА_3 , Фермерське господарство «Берегиня-Агро-1»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області у складі судді Парфененко О. Я. від 18 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Бобрової І. О., Висоцької Н. В. від 03 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - ТзДВ «СТ «Домінанта»), треті особи: ОСОБА_3 , Фермерське господарство «Берегиня-Агро-1», про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2017 року о 22 год. по вул. Степовій в с. Миколаївка Дніпропетровського району Дніпропетровської області сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Novatrail», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , а саме під час виїзду на вул. Центральну та зміни напрямку руху ліворуч не впорався з керуванням, допустив занос автомобіля і скоїв наїзд на паркан та будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортним засобам та спорудам були заподіяні механічні пошкодження.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у ТзДВ «СТ «Домінанта».

ОСОБА_2 повідомив страхову компанію про ДТП, але представник страховика до місця настання страхового випадку не прибув, тому ОСОБА_2 звернувся до судового експерта стосовно визначення розміру майнової шкоди, заподіяної власнику житлового будинку, яку було визначено в сумі 69 543 грн 85 коп.

Посилаючись на те, що він на прохання ОСОБА_2 перерахував потерпілій ОСОБА_3 69 543 грн 85 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_2 , проте страхова компанія вказані кошти його не відшкодувала, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 3844 грн 67 коп., а з ТзДВ «СТ «Домінанта» - страхове відшкодування в розмірі 69 543 грн 85 коп. та 6000 грн у відшкодування витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_2 , та доказів стосовно виплати страхового відшкодування відповідно до укладеного договору страхування і згідно з вимогами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Менського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 738/938/17 і витребувано її з Менського районного суду Чернігівської області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22 травня 2018 року справу № 738/938/17 передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу № 738/938/17 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю .

Узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що його право зворотної вимоги (регресу) прямо передбачено загальною нормою цивільного права, а саме статтею 1191 ЦК України, і після відшкодування шкоди він фактично набув прав потерпілого в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», а також виконав всі необхідні дії, передбачені цим Законом. Заявлена ним вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача ОСОБА_2 також не була задоволена, не зважаючи на те, що останній її визнав.

Відзив до суду касаційної інстанції не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 01 лютого 2017 року о 22 год. сталася ДТП за участю автомобіля марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Novatrail» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Зокрема відповідач, керуючи транспортним засобом по вул. Степовій в с. Миколаївка Дніпропетровського району, під час виїзду на вул. Центральну та зміни напрямку руху ліворуч, не впорався з керуванням, допустив занос автомобіля і скоїв наїзд на паркан та будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортному засобу та спорудам були заподіяні механічні пошкодження.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Mercedes-BENZ», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 , а напівпричіп «Novatrail», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_7 .

Відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0641838 від 15 серпня 2016 року, автомобіль марки «Mercedes-BENZ», д.н.з. НОМЕР_1 , є забезпеченим транспортним засобом ТзДВ «СТ «Домінанта», страхувальником є ФГ «Берегиня-Агро 1».

Власником будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 16 листопада 2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 січня 2007 року.

02 лютого 2017 року ОСОБА_2 повідомив страховика ТзДВ «СТ «Домінанта» про ДТП, надіславши поштою на його адресу письмове повідомлення, яке було отримане страховиком 07 лютого 2017 року.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 744/02-17 від 06 лютого 2017 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт по житловому будинку АДРЕСА_1 внаслідок ДТП, яка відбулася 01 лютого 2017 року, складає 69 543 грн 85 коп.

06 лютого 2017 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 69 543 грн 85 коп. у відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_2 внаслідок ДТП, що підтверджується платіжним дорученням № Р24А172947186А91868.

29 березня 2017 року ОСОБА_3 надіслала до ТзДВ «СТ «Домінанта» заяву, у якій повідомила про отримання нею від ОСОБА_1 69543 грн 85 коп. у відшкодування збитків, завданих її майну ОСОБА_2 , та просила страхове відшкодування перерахувати на користь ОСОБА_1

Цього ж дня позивач направив на адресу ТзДВ «СТ «Домінанта» заяву про виплату страхового відшкодування з проханням виплатити на його користь кошти у сумі 69 543 грн 85 коп.

Доказів виплати вказаного страхового відшкодування матеріали справи не містять.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Пункт 38.1.1 статті 38 вказаного Закону передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Судами попередніх інстанцій вмотивовано враховано, що ОСОБА_2 не повідомив страховика про прийняте рішення щодо відшкодування спричиненої ОСОБА_3 матеріальної шкоди, не узгоджував із ним розмір страхового відшкодування, визначений на підставі експертного будівельно-технічного дослідження № 744/02-17, а саме відшкодування було здійснено на користь ОСОБА_3 до повідомлення на ім`я страховика про страховий випадок та заяви про страхове відшкодування.

З огляду на вказане вище у сукупності суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач без погодження із страховиком взяв на себе обов`язки страхувальника та, виплативши майнову шкоду замість винної особи, не погодив розмір таких витрат із страховиком.

Позивачем не доведено наявності у нього обов`язку з відшкодування потерпілій ОСОБА_3 шкоди, завданої ОСОБА_2 , здійснення виплати страхового відшкодування у відповідності до умов укладеного договору страхування та згідно з вищенаведеними нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже враховуючи, що між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 зобов`язальних відносин не існувало, суди також правомірно відмовили у задоволенні позову в частині стягнення з останнього 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до вимог статті 625 ЦК України. При цьому відповідно до вимог частини четвертої статті 174 ЦПК України 2004 року при визнанні відповідачем позову задоволення цього позову можливо лише за наявності для того законних підстав.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська