Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.03.2018 року у справі №439/704/17

Постанова

Іменем України

05 березня 2018 року

м. Київ

справа № 439/704/17

провадження № 61-1296св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Бродівська міська рада,

третя особа - комунальне підприємство «Стадіон Ювілейний»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бродівського районного суду Львівської області у складі судді Петейчука Б. М. від 03 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі суддів: Мікуш Ю. Р., Крайник Н. П., Павлишина О. Ф., від 05 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати розпорядження Бродівського міського голови № 21/03-03 від 03 травня 2007 року про звільнення його з посади директора комунальне підприємство «Стадіон Ювілейний» та стягнути з Бродівської міської ради Львівської області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03 травня 2017 року по день поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2017 року між ним і Бродівською міською радою Львівської області укладено контракт щодо призначення його на посаду директора комунального підприємства «Стадіон Ювілейний» строком з 01 лютого 2017 року по 30 квітня 2017 року. Виходячи з умов контракту останній день роботи на посаді директора вважає 29 квітня 2017 року.

03 травня 2017 року Бродівський міський голова виніс розпорядження № 21/03-03, яким звільнив його з посади директора комунального підприємства « Стадіон Ювілейний» з 03 травня 2017 року.

Вважає звільнення незаконним, оскільки за змістом розпорядження Бродівський міський голова керувався пунктами 2, 8 частини першої статті 32 КЗпП України і пунктом 5.2 Контракту від 01 лютого 2017 року. Разом з тим, статтею 32 КЗпП України визначаються умови переведення на іншу роботу, а також зміна істотних умов праці, а не звільнення з роботи. Крім того, у відповідності до пункту 2 частини першої КЗпП України «підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2,3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення». Посилаючись на те, що строк дії контракту закінчився в 00 годин 29 квітня 2017 року, однак трудові відносини між ним і Бродівською міською радою тривали і після закінчення строку його дії жодної вимоги про припинення контракту зі сторони Бродівської міської ради не було, вважає, що дія контракту автоматично продовжена на невизначений строк.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження міського голови, поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_5 з КП «Стадіон Ювілейний» із «звільнено з роботи у зв'язку із закінченням строку дії контракту (пункти 2, 8 частини першої статті 32 КЗпП України) на «звільнено з роботи у зв'язку із закінченням терміну дії контракту (пункт 8 частина перша статті 36 КЗпП України).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України та підпункту 5.2 Контракту, оскільки позивачу у перший робочий день після закінчення терміну контракту було повідомлено про звільнення у зв'язку із закінченням строку дії контракту і не допущено до роботи наступного робочого дня, після закінчення терміну його дії.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, мотивував свій висновок тим, що контракт не перейшов у безстрокову угоду, оскільки останнім днем закінчення його дії, якщо такий припав на вихідний чи святковий день, є наступний робочий день після нього - 03 травня 2017 року, коли позивача було повідомлено про звільнення у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

25 грудня 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій посилався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів про правомірність звільнення на наступний день після останнього дня закінчення строку дії контракту, якщо такий припав на вихідний чи святковий день, суперечить положенням статті 241-1 КЗпП України.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

31 січня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судами встановлено, що 01 лютого 2017 року між позивачем та виконавчим комітетом Бродівської міської ради Львівської області в особі міського голови ОСОБА_6 було укладено контракт відповідно до якого ОСОБА_4 був призначений на посаду директора комунального підприємства «Стадіон «Ювілейний» далі (КП «Стадіон «Ювілейний») на строк з 01 лютого 2017 року по 30 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 6.4 та 6.4.1 статуту КП «Стадіон «Ювілейний» поточне управління підприємством здійснює директор», який призначається на посаду або звільняється з неї розпорядженням міського голови.

З директором укладається контракт, в якому визначаються строки найму, права та обов'язки, ліміт здійснення господарських операцій, відповідальність директора перед власником і трудовим колективом, умови матеріального забезпечення і звільнення з посади (припинення дії контракту) з урахуванням гарантій, передбачених контрактом і чинним законодавством України.

Відповідно до розпорядження Бродівського міського голови від 03 травня2017 року № 21/03-03 ОСОБА_7 звільнено з посади директора КП «Стадіон «Ювілейний» з 03 травня 2017 року на підставі пунктів 2, 8 частини першої статті 32 КЗпП України та пункту 5.2 контракту від 01 лютого 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

За правилами пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Згідно підпункту а пункту 5.2 контракту, дія контракту припиняється після закінчення терміну дії контракту.

Судами встановлено, що останній день контракту 30 квітня 2017 року припав на неділю (вихідний день). Наступні дні 1 та 2 травня були святковими. 03 травня 2017 року позивача було ознайомлено із розпорядженням міського голови про звільнення з роботи.

Відтак, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що контракт не перейшов у безстрокову трудову угоду, оскільки останнім днем закінчення контракту, якщо такий день припав на вихідний чи святковий є наступний робочий день після нього.

Ураховуючи, що підставою припинення трудового договору із ОСОБА_7 стало закінчення строку дії контракту, і така підстава передбачена пунктом 5.2 контракту, тому суди правильно змінили формулювання звільнення на пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України, що відповідає частині третій статті 235 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило