Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.12.2018 року у справі №766/6997/18

Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 766/6997/18

провадження № 61-48013св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Яковлев Вадим Альбертович,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Суворовського РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області Яковлева В. А. щодо повернення виконавчого листа з виконання заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2017 року до суду у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В межах оскарження дій державного виконавця, 02 травня 2018 року

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення виконання вказаного вище рішення суду, посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання чинного рішення про стягнення боргу та намагається відчужити належне йому нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, заявник просив в порядку виконання забезпечення рішення суду вжити заходи у вигляді заборони будь-яким особам проводити відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , що включає в себе, в тому числі, заборону реалізації, купівлю-продажу, міни, дарування або іншим шляхом проводити дії щодо розпорядження та/або відчуження даного нерухомого майна до повного виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2017 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 травня

2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким особам проводити відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , що включає в себе, в тому числі, заборону реалізації, купівлю-продажу, міни, дарування або іншим шляхом проводити дії щодо розпорядження та/або відчуження даного нерухомого майна.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що додані до заяви про забезпечення виконання рішення суду матеріали свідчать про вчинення ОСОБА_2 дій щодо реалізації належної йому квартири

АДРЕСА_1 , на яку може бути звернено стягнення у якості погашення боргу за рішенням суду, тобто існує реальна загроза утруднення чи невиконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2017 року у справі № 766/8557/17-ц.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 травня

2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення суду у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Яковлева Вадима Альбертовича відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про забезпечення виконання рішення суду в межах розгляду справи за скаргою на дії державного виконавця та незаконно зупинив реалізацію майна, яка мала проводитись в межах виконавчих проваджень по примусовому виконанню судових рішень про стягнення коштів з боржника ОСОБА_2 .

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду

від 22 листопада 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не встановлено справжніх обставин справи, належним чином не досліджено всіх доказів у справі.

Наявність ухвали суду про заборону відчуження майна не може само по собі свідчити про автоматичне зупинення виконавчих дій, а стосується лише заходів забезпечення виконання рішення, не пов`язаних із зупиненням чи забороною вчинення виконавчих дій. Перебування на виконанні інших виконавчих листів щодо одного й того ж боржника не перешкоджає суду вживати заходи забезпечення виконання того рішення суду, виконання якого не стосується інших виконавчих проваджень.

Виконавче провадження про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_3 суми боргу не має значення для правильного та об`єктивного розгляду заяви, так як воно стосується ВП № 55839005, відкритого за виконавчим листом № 654/2662/17 за рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 січня 2018 року, яке не має відношення до предмета розгляду заяви про забезпечення виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2017 року, оскільки за останнім рішенням відкрито виконавче провадження № 54241490.

Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення ОСОБА_2 інших учасників справи про подання ним до суду інших документів, суд не зробив перерву для можливості ознайомлення з цими документами.

Узагальнені доводи пояснень по справі

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 грудня

2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 766/6997/18 з Херсонського міського суду Херсонської області.

Розпорядженням від 14 квітня 2020 року № 1045/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-48013ск18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 14 квітня 2020 року касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами передано судді-доповідачу.

19 травня 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду та передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно

№ 18130073 від 18 березня 2008 року, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області

від 04 травня 2017 року по цивільній справі № 766/8557/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, стягнуто з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики

від 02 листопада 2014 року в розмірі 687 120,00 грн та пеню в розмірі

8 076,01 грн.

На підставі вказаного рішення, 16 травня 2017 року видано виконавчий лист, постановою від 06 липня 2017 року Суворовським районним відділом ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження

№ 54241490.

Відповідно до виконавчого листа № 654/2662/17, виданого 12 лютого

2018 року, Голопристанський районний суд Херсонської області 10 січня

2018 року ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до

ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики - 544 031,22 грн та

2 720,15 грн судових витрат з кожного.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого

2018 року на підставі вказаного виконавчого листа № 654/2662/17 відкрито

ВП № 55839005.

З відомостей, розміщених на веб-сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, вбачається, що постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27 лютого 2018 року у межах

ВП № 55839005 описано та накладено арешт на майно боржника

ОСОБА_2 - однокімнатну квартиру, житловою площею 16,2 кв.м., загальною площею 31,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення примусового виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 січня

2018 року суду шляхом реалізації вказаного нерухомого майна на користь ОСОБА_3 .

На підставі виконавчого листа № 766/8557/16, виданого 03 травня 2018 року та поданого ОСОБА_1 до виконавчої служби, 07 травня 2018 року відкрито ВП № 56332152 .

Постановою державного виконавця від 07 травня 2018 року

зупинено вчинення виконавчих дій по ВП № 56332152 на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 02 травня 2018 року у справі № 766/6997/18.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 431 ЦПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про забезпечення виконання рішення суду на підставі частини шостої статті 431 ЦПК України, послався на те, що постановою державного виконавця від 01 грудня 2017 року повернуто виконавчий документ від 16 травня 2017 року до суду у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня

2017 року у вказаній справі № 766/8557/16-ц, а тому на даний час існує невиконане судове рішення. ОСОБА_1 додав матеріали, що, на його думку, свідчать про вчинення ОСОБА_2 дій щодо реалізації належної йому квартири АДРЕСА_1 , на яку має бути звернено стягнення у якості погашення боргу за вказаним рішенням суду.

Згідно роз`яснень пунктів 15, 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого

2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою державного виконавця від 27 лютого 2018 року у межах ВП № 55839005 описано та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 - однокімнатну квартиру, житловою площею

16,2 кв.м, загальною площею 31,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення примусового виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області

від 10 січня 2018 року шляхом реалізації вказаного нерухомого майна на користь ОСОБА_3 . Окрім того, на підставі виконавчого листа № 766/8557/16, виданого 03 травня 2018 року та поданого ОСОБА_1 до виконавчої служби, 07 травня 2018 року відкрито ВП № 56332152 та накладено арешт на майно боржника.

Постановою від 07 травня 2018 року зупинено вчинення виконавчих дій по

ВП № 56332152 на підставі оскаржуваної ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 02 травня 2018 року у даній справі.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, щов межах виконавчого провадження № 56332152 у Суворовському РВ ДВС міста Херсон ГТУЮ у Херсонській області перебував поданий ОСОБА_1 виконавчий лист № 766/8557/16

від 03 травня 2018 року з виконання рішення суду про стягнення боргу з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , а також виконавчий лист

№ 654/2662/17, виданий 12 лютого 2018 року з виконання рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в межах

ВП № 55839005, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборона відчуження квартири боржника фактично зупиняє вчинення виконавчих дій.

Крім цього, Верховний Суд констатує, що у разі вжиття заходів в порядку забезпечення рішення суду, буде порушено права та інтереси інших осіб, які є стягувачами у виконавчих провадженнях відносно боржника ОСОБА_2 , та які не є учасниками цієї справи.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства України, зважаючи зокрема на те, що частиною першою статті 129 Конституції України та статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Оскільки оскаржувану постанову апеляційного суду залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська