Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №2-846/2011

Постанова

Іменем України

04 травня 2020року

м. Київ

справа № 2-846/2011

провадження № 61-47683св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року у складі судді Бурлака І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Харківське МБТІ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, визнання права власності та реєстрацію права власності.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 24 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та скасовано реєстрацію права власності на вказану квартиру на ім`я ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 27 серпня 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та наданням відповідних доказів.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що 14 жовтня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримав копію оскаржуваного рішення (а. с. 172), тому строк на подачу апеляційної скарги у товариства закінчився 24 жовтня 2011 року. Проте ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу лише 27 серпня 2018 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення суду. 26 липня 2018 року представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ознайомився з матеріалами справи (а. с. 181). В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначило, що товариство не було належним чином повідомлено про розгляд справи та не отримувало копію рішення, оскільки суд першої інстанції направляв кореспонденцію не на його зареєстровану адресу, і лише 26 липня 2018 року представник товариства ознайомився з оскаржуваним рішенням. Проте посилання товариства на те, що суд першої інстанції направляв кореспонденцію не на його зареєстровану адресу, не можна визнати поважними, оскільки юридична особа може мати як філії, так і представництва юридичної особи, на адреси яких також може направлятися кореспонденція. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в своїй заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 12 липня 2018 року зазначив адресу для кореспонденції: АДРЕСА_2 , а у договорах купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року та про відступлення права вимоги від 07 червня 2010 року юридичну адресу товариства вказано: вул. Тимошенка, 18, м. Київ, а не вул. Фізкультури, 28д, м. Київ, як вказує ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у клопотанні про поновлення строку. Жодних поважних причин, що перешкоджали ТОВ «ОТП Факторинг Україна» більше семи років (2011-2018) отримати інформацію щодо результатів розгляду цієї справи, товариство не зазначило та не надало належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали, 18 жовтня 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало пояснення до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, згідно з яким, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» копію рішення за адресами: вул. Тимошенка, 18, м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, м. Київ, не отримувало. Оскаржуване рішення направлялось за адресою: вул. Жилянська, 48-50а, м. Київ, тобто за адресою ПАТ «ОТП Банк», а отримувачем зазначено ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Товариство не було обізнане про ухвалене спірне рішення, оскільки судову повістку про виклик до суду не отримували. Під час ухвалення оскаржуваного рішення присутнім не був.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2011 року. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби в Основ`янському районі міста Харкова повернути ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 2 550,00 грн сплаченого судового збору. Вилучено з матеріалів справи і повернуто ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оригінал вказаного платіжного доручення, долучено до матеріалів справи його копію.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що 14 жовтня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримав копію оскаржуваного рішення (а. с. 172). Копії оскаржуваного рішення направлялись за адресами, які вказані в позовній заяві. Про зміну адреси ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стало відомо після ухвалення судового рішення із заяви представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 26 липня 2018 року, коли представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ознайомився з матеріалами справи (а. с. 181). Інших доказів того, що суду першої інстанції було відомо про зміну адреси ТОВ «ОТП Факторинг України», починаючи з моменту ухвалення судового рішення і до 2018 року, матеріали справи не містять, тому підстав вважати, що копію оскаржуваного рішення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не отримав 14 жовтня 2011 року також немає. Наведені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» причини пропуску строку не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для звернення з апеляційною скаргою у визначені законом строки. Навпаки, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» належним чином було повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції; своєчасно отримав і копію оскаржуваного рішення суду. Із змісту апеляційної скарги не вбачається, що існували обставини непереборної сили, які перешкоджали ТОВ «ОТП Факторинг Україна» своєчасно, а саме з жовтня 2011 року, звернутися з апеляційною скаргою. Зазначені апелянтом причини пропуску строку (протягом семи років) є неповажними, які свідчать про недобросовісність у користуванні процесуальними правами, оскільки товариство у розумний інтервал часу не вжив заходів, щоб подати апеляційну скаргу.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду ОСОБА_4 від 13 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

01 лютого 2019 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 , на підставі повторного автоматизованого розподілу, справу передано судді Каларашу А. А.

Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що до розгляду справи, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О. І., яка безпосередньо посвідчувала договір купівлі-продажу квартири, не залучалась. З рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ознайомилось 26 липня 2018 року, після того як було виявлено, що квартира належить на праві власності не позичальнику ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 . Копію оскаржуваного рішення суд першої інстанції направляв на адресу: вул. Жилянська, 48-50а, м. Київ, 01033, тобто за адресою ПАТ «ОТП Банк», а отримувачем зазначено ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим у пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина перша, друга статті 352 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України при відсутності винятків не може бути поновлений. Проте, при наявності винятків, визначених цією частиною статті 358 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, навіть, якщо апеляційну скаргу подано зі спливом річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 рокуу справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд, встановивши, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції після спливу більш ніж шість років із моменту його ухвалення, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, яка подана після спливу річного строку з дня з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення, а саме через шість років, і заявник був залучений до участі у справі як правонаступник третьої особи.

За відсутності посилань ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на виникнення обставин непереборної сили, що завадили вчасно, із дотриманням вставленого цивільним процесуальним законом розумного строку, оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції отримано лише 26 липня 2018 року на увагу не заслуговують, оскільки спростовані наявними у справі матеріалами, а саме зворотнім поштовим повідомлення (а.с.172).

Твердження заявника про те, що копію оскаржуваного рішення суд першої інстанції направляв на адресу: вул. Жилянська, 48-50а, м. Київ, 01033, тобто за адресою ПАТ «ОТП Банк», а отримувачем зазначено ТОВ «ОТП Факторинг Україна», є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно з повідомленням ПАТ «ОТП Банк» на адресу ОСОБА_2 про зміну плаваючої процентної ставки за кредитним договором (а. с. 142), банк повідомив про те, що відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права кредитора, та вказав адресу місцезнаходження заявника - вул. Жилянська, 48-50а, м. Київ, 01033, а отже, судом здійснювалося повідомлення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про розгляд справи та надіслано копію рішення суду першої інстанції саме на цю адресу. Крім того, у зворотному поштовому повідомленні міститься підпис особи про отримання, а не відмітка пошти про повернення кореспонденції за відсутності адресата, що відповідає вимогам пунктів 62, 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, в редакції, на час вручення поштового відправлення.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 395, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

В. В. Яремко