Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.04.2018 року у справі №755/7403/17

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 755/7403/17

провадження № 61-14557св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2018рокуу складі судді Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень судів

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» (далі - ТОВ «ФК «Народна позика») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Народна позика» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 27 грудня 2017 року ТОВ «ФК «Народна позика»подалоапеляційну скаргу.

УхвалоюАпеляційного суду міста Києва від 12 січня 2018рокуапеляційну скаргу ТОВ «ФК «Народна позика»залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, а саме для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд,залишаючи скаргу без руху, виходив із того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого ЦПК України 2004 року, оскільки оскаржуване рішення суду ухвалено 29 листопада 2017 року за участю представника позивача - Скляр М. С., а тому для позивача строк на апеляційне оскарження, з урахуванням вихідних днів, сплинув 11 грудня 2017 року. З апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду тільки 27 грудня 2017 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження та не заявляє клопотання про його поновлення.

22 та 23 січня 2018 року ТОВ «ФК «Народна позика» отримано вказану ухвалу за двома адресами, що зазначені в їхній апеляційній скарзі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2018року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Народна позика»на рішенняДніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017року.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у встановлений законом строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, ТОВ «ФК «Народна позика» не усунуло недоліків їхньої апеляційної скарги.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У квітні 2018 року ТОВ «ФК «Народна позика»подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2018року, в якій просить скасувати зазначенесудове рішення та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що повний текст рішення суду виготовлений та виданий поза межами встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження, а саме 18 грудня 2017 року. Крім того, заяву про поновлення строку подано до суду апеляційної інстанції 27 грудня 2017 року, про що свідчить відмітка Дніпровського районного суду м. Києва, а отже, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для залишення апеляційної скарги без руху.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Позиція Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Нормативно-правове обґрунтування

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту 1статті 6 Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553\39 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342\95 «Брумареску проти Румунії» судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

За положеннями частини другоїстатті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

За частиною третьою статті 297 ЦПК України2004 року апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційної апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що ТОВ «ФК «Народна позика» у встановлений законом строк на усунення недоліків апеляційної скарги не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки ТОВ «ФК «Народна позика» не виконало вимоги ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги без рухута у наданий законом тридцятиденний строк не звернулося до суду ізклопотанням про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

22 та 23 січня 2018 року ТОВ «ФК «Народна позика» за вказаними адресами для листування отримало копію ухвали від 12 січня 2018року, про що є відмітка у зворотних поштових повідомленнях.

При цьому, твердження ТОВ «ФК «Народна позика» про те, що до суду першої інстанції разом із апеляційною скаргою було подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, про що свідчить відмітка Дніпровського районного суду м. Києва, є безпідставними, оскільки на запит Верховного Суду про надання інформації, Дніпровським районним судом м. Києва надано відповідь про те, що згідно з інформацією автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», 27 грудня 2017 року в справі № 755/7403/17 надійшла апеляційна скарга, яка зареєстрована за вхідним № 71302/17-Вх та відповідно до даних обліково-статистичної картки на цивільну справу, 10 січня 2018 року справу направлено до Київського апеляційного суду. Тобто, в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості про те, що ТОВ «ФК «Народна позика» подавало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, у додатках, що зазначені в апеляційній скарзі також відсутня вказівка на те, що до апеляційної скарги долучене клопотання про поновлення строку.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки ТОВ «ФК «Народна позика» не надало жодних належних та допустимих доказів того, що товариство при поданні до суду першої інстанції апеляційної скарги також подавало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому ТОВ «ФК «Народна позика» на виконання вимог ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху також не надало пояснень щодо подання ним клопотання про поновлення строку до суду першої інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 401 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика»залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2018року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик