Історія справи

Постанова

Іменем України

01 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 461/4417/20

провадження № 61-1980св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

відповідач - Львівська міська рада,

третя особа - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова в складі судді Юрків О. Р. від 18 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І. від 16 грудня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, про надання житла.

Позовні вимоги мотивували тим, що вони зареєстровані та проживають у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Співвласниками вказаної квартири є позивач ОСОБА_3 та її сини - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Первинно, житловий будинок АДРЕСА_1 був відомчий і належав Львівському комбінату хлібопродуктів, яке є дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України». Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 06 серпня 2009 року за № 404 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі про технічний стан будинку АДРЕСА_1 » затверджено висновок міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради (протокол № 8§4 від 28 липня 2009 року) та визнано будинок АДРЕСА_1 аварійним, що загрожує обвалом. Цим наказом Львівський комбінат хлібопродуктів зобов`язано вжити заходів щодо виведення будинку з аварійного стану або забезпечити відселення мешканців з цього будинку. Аварійний стан будинку та небезпечність проживання у ньому підтверджено й технічними висновками за результатами повторного обстеження будинку в 2015 році. Ухвалою 22 сесії 6 скликання Львівської міської ради від 27 серпня 2015 року № 5104 житловий будинок АДРЕСА_1 прийнято у власність територіальної громади м. Львова від ДП ДА «Хліб України» «Львівський комбінат хлібопродуктів». На підставі вказаного рішення за актом приймання-передачі відомчого житлового будинку на АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Києва від 03 червня 2016 року та наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури № 409 від 08 липня 2016 року «Про затвердження акту приймання-передачі відомчого житлового будинку АДРЕСА_1 від ДП «Львівський комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України» будинок АДРЕСА_1 передано на баланс Львівської міської ради. У зв`язку із тривалою бездіяльністю відповідача щодо вчинення дій по відселенню мешканців з аварійного будинку АДРЕСА_1 , позивачі звернулися із заявами від 05 лютого 2020 року про надання їм іншого благоустроєного житла взамін квартири АДРЕСА_1 . Однак їм було відмовлено, оскільки на даний час вирішити житлове питання позивачів неможливо.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано Виконавчий комітет Львівської міської ради надати на сім`ю у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інше благоустроєне житло взамін житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано Виконавчий комітет Львівської міської ради надати на сім`ю у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та його доньки ОСОБА_6 інше благоустроєне житло взамін жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції, встановивши, що виконавчим комітетом Львівської міської ради не було вирішено питання про надання позивачам, які зареєстровані та проживають в квартирі, яка знаходиться у будинку, що загрожує обвалом, іншого благоустроєного житлового приміщення, що свідчить про порушення органом місцевого самоврядування конституційного права позивачів на житло, дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача надати позивачам інше благоустроєне житло взамін жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін погодився з висновками місцевого суду про те, що вимоги позивачів про надання їм іншого благоустроєного жилого приміщення взамін жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 , є законними та обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У січні 2022 року Львівська міська рада звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 760/6275/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2022 року від ОСОБА_1 на адресу електронного суду надійшов відзив на касаційну скаргу Львівської міської ради, у якому остання просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що закон не передбачає обмеження щодо вимог до благоустроєного житла в зв`язку із наявністю іншого житлового приміщення чи не перебування на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 461/4417/20 з Галицького районного суду м. Львова.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 23 липня 1996 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 21 серпня 2019 року.

Згідно наказу № 404 від 06 серпня 2009 року «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі про технічний стан будинку АДРЕСА_1 » затверджено висновком міжвідомчої комісії при виконкомі (протоколу № 8 § 4 від 28 липня 2009 року) визнано будинок АДРЕСА_1 аварійним, що загрожує обвалом. Львівському комбінату хлібопродуктів - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» наказано вжити заходів щодо виведення будинку АДРЕСА_1 з аварійного стану або забезпечити відселення мешканців з цього будинку.

05 лютого 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися із заявами від 05 лютого 2020 року про надання їм благоустроєного житла.

Згідно відповідей Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на звернення позивачів вбачається, що питання відселення мешканців з аварійних будинків знаходиться на контролі в управлінні житлового господарства департаменту житлового господарства інфраструктури та при надходженні до розподілу відповідного житла буде вирішено. У зв`язку із відсутністю квартир, в даний час вирішити житлове питання немає можливості.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом статей 110 112 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного житлового приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий. Якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 113 ЖК України надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту забезпечення позивачів житлом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що виконавчим комітетом Львівської міської ради не було вирішено питання про надання позивачам, які зареєстровані та проживають в квартирі, яка знаходиться в будинку, що загрожує обвалом, іншого благоустроєного жилого приміщення, що свідчить про порушення органом місцевого самоврядування конституційного права позивачів на житло, дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача надати позивачам інше благоустроєне житло взамін жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 .

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій положень статті 43 ЖК України не спростовують висновки судів, оскільки положення зазначеної норми закону не застосовуються до виниклих правовідносин, оскільки позивачі підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення з будинку, що загрожує обвалом.

Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові, що зазначена заявником у касаційній скарзі.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судами попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун