Історія справи

Постанова

Іменем України

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 527/293/22

провадження № 61-12124св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Піцул Валерій Юрійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У лютому 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Піцул В. Ю., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_5 , який на момент смерті був зареєстрований в с. Бабичівка Кременчуцького району Полтавської області. Спадкоємцем другої черги після його смерті був батько позивача (рідний брат його дядька) ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29 січня 2022 року він звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Піцул В. Ю., який повідомив, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини та є інший спадкоємець ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, тому він не може видати свідоцтво про право на спадщину без її згоди, у зв`язку з чим 07 лютого 2022 року нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, строк для подання заяви про прийняття спадщини був ним пропущений через невірні консультації нотаріусів, крім того, кінцевий строк для прийняття спадщини припав на місяць у якому була велика кількість святкових та неробочих днів, а також через прийняті урядом карантинні заходи.

Посилаючись на те, що він є спадкоємцем на спадщину свого дядька за правом представлення та у нього були істотні перешкоди для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, позивач просив суд визнати причини пропуску ним строку для прийняття спадщини після померлого дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 поважними та визначити йому три місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14 серпня 2023 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що справа апеляційним судом була розглянута 17 липня 2023 року за його відсутності, оскільки про розгляд справи в суді він повідомлений не був.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

27 вересня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

ОСОБА_3 як на підставу своєї касаційної скарги посилається на розгляд апеляційним судом справи за його відсутності, при цьому про дату, час і місце судового засідання він належним чином повідомлений не був.

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини друга, четверта статті 128 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

За змістом частини першої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року та розпочато підготовчі дії для призначення справи до розгляду в апеляційному суді.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року закінчено дії по підготовці справи до розгляду апеляційним судом. Призначено справу до розгляду на 11 годину 17 липня 2023 року з повідомленням учасників справи.

У матеріалах справи міститься копія судової повістки-повідомлення на ім`я ОСОБА_3 про розгляд справи Полтавським апеляційним судом об 11 годині 17 липня 2023 року (арк.119), однак підпис ОСОБА_3 про отримання вказаного судового виклику на ній відсутній, як і відсутня відповідна розписка про отримання цієї повістки.

Крім того, у справі відсутні докази відправлення зазначеної судової повістки-повідомлення ОСОБА_3 та, відповідно, її отримання останнім.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду доходить до висновку, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасника справи ОСОБА_3 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

При цьому, отримання від апеляційного суду судової повістки-повідомлення адвокатом Хромих Е. В. не може свідчити про належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання в розумінні частини п`ятої статті 130 ЦПК України, оскільки адвокат Хромих Е. В. згідно ордеру про надання правової допомоги, який містить в матеріалах справи (а. с. 47), уповноважений на надання правової допомоги лише у Глобинському районному суді Полтавської області. Документів, які б підтверджували повноваження вказаного адвоката на представництво інтересів ОСОБА_3 в апеляційному суді, в матеріалах справи відсутні, в апеляційній скарзі, підписаній особисто позивачем, будь-який його представник, зокрема адвокат Хромих Е. В., не зазначений.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_3 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутності, а про дату, час і місце судового засідання він повідомлений не був, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Піцул Валерій Юрійович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов