Історія справи

Постанова

Іменем України

27 березня 2018 року

м. Київ

справа № 484/440/17

провадження № 51-1014км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Бущенка А. П., Марчук Н. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кононської І. Є.,

прокурора Руденко О. П.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Непом'ящої Л. Б. (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 червня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017150110000021 за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Попівка Конотопського району Сумської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Цим же вироком визнано винуватим і засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 червня 2017 року апеляційні скарги захисника Габун А. Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Непомящої Л. Б. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - без змін.

Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він разом з ОСОБА_3 о 18 годині 04 січня 2017 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вул. Гвардійській у м. Первомайську Миколаївської області підійшли до потерпілого ОСОБА_6 і попросили у нього 2 грн, на що останній відповів, що в нього немає коштів, але потім надав їм 2 грн. Після цього ОСОБА_3, діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком в голову. Після чого між потерпілим і ОСОБА_1, ОСОБА_3 продовжилась розмова, яка супроводжувалась нецензурною лайкою, під час якої останні відкрито заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 у розмірі 201 грн., заподіявши при цьому потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок м'якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо нього та зміну вироку місцевого суду шляхом пом'якшення йому покарання. Зазначає, що суд безпідставно врахував обставину, що обтяжує покарання - стан алкогольного сп'яніння, оскільки, на його думку, матеріали кримінального провадження не містять доказів цього. Також вказав, що суд, призначаючи покарання, не в повній мірі врахував щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з боку потерпілого, який просив суворо не карати, те, що він доглядає за хворою на серце матір'ю.

Судові рішення щодо ОСОБА_3 у касаційному порядку не оскаржуються.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Непом'яща Л. Б. підтримали касаційну скаргу засудженого та просили її задовольнити.

Прокурор Руденко О. П. вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.

Правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеність винуватості та юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України у касаційній скарзі засудженого не оскаржуються.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів перебування його у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення злочину спростовуються показаннями самого засудженого, який 17 лютого 2017 року в судовому засіданні суду першої інстанції повідомив, що того дня вживав алкогольні напої.

Твердження засудженого ОСОБА_1, викладені в касаційній скарзі, про суворість призначеного йому покарання заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Частиною 3 цієї статті передбачено, що підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 КК України.

Частиною 1 статті 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, обставини кримінального провадження, особу винуватого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд першої інстанцій дійшов висновку про необхідність призначення йому мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його визнано винуватим. З таким висновком погодився і апеляційний суд.

Однак суди не в повній мірі врахували те, що ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, хворіє, визнав вину, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні хвору матір, яка потребує догляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити судові рішення і пом'якшити засудженому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі. Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_1 призначене за ч. 2 ст. 186 КК України покарання на підставі ч. 1 ст. 69 КК України до двох років позбавлення волі.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич А. П. Бущенко Н. О. Марчук