ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року

м. Київ

справа № 348/1165/17

провадження № 51-1897 км 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,

за участю:

секретаря

судового засідання Крота І.М.,

прокурора Піх Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року стосовно

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ),

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019 року, залишеною без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження стосовно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрито.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 19 квітня 2017 року, перебуваючи на АДРЕСА_2 , діючи на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно спричинив потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги потерпіла мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не спростував доводів її апеляційної скарги та безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції щодо звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Посилається на те, що суд першої інстанції після скасування вироку апеляційним судом навмисно допустив тяганину по справі, не дослідив безпосередньо у судовому засіданні усіх доказів, які підтверджують, на її думку, наявність у діях ОСОБА_2 складу більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

На касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та захисником Госедлом О.Д. подані письмові клопотання, в яких вони просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без зміни.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є: істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно зі статтею 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

У поданій касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції.

Зі змісту касаційної скарги також вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 , не погоджуючись із засудженням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, оспорює правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, вказує на неповноту судового розгляду, наводить власну оцінку доказам, ніж ту, що дав суд першої інстанції.

Проте Суд уважає ці доводи необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання потерпіла, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

Частиною 1 ст. 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За нормами п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_2 , є злочином невеликої тяжкості.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що на момент судового розгляду кримінального провадження закінчилися строки давності, обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_2 та звільнив його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрив.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується й колегія суддів.

Що стосується доводів потерпілої про порушення судом строків розгляду кримінального провадження, то вони в цілому не впливають на правильність судового рішення.

Твердження потерпілої про вчинення ОСОБА_2 більш тяжкого злочину Суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення.

До суду першої інстанції надійшов обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого саме ч. 1 ст. 125 КК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.О. Марчук В.В. Король М.М. Лагнюк