Історія справи

Ухвала ККС ВП від 26.05.2020 року у справі №278/425/15к
Постанова ККС ВП від 07.08.2019 року у справі №278/425/15к
Постанова ККС ВП від 07.08.2019 року у справі №278/425/15к

Постанова

Іменем України

20 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 278/425/15-к

Провадження № 51-224км17

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Могильного О. П.,

суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,

секретаря

судового засідання Бражника М. В.,

за участю:

прокурора Кравченко Є. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2017 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060170001221, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.ЖитомирЖитомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 30 січня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Вирішено питання цивільних позовів.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 10 листопада 2014 року близько 12:00 год., перебуваючи по АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_3 навмисно штовхнув останнього ногою, від чого той впав на землю. Не припиняючи злочинних дій, ОСОБА_2 зі значною силою умисно стрибнув на праву ногу потерпілого, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду провадження в цьому суді з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 75 КК України), істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущеного судом апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 419 КПК України).На обґрунтування своїх вимог зазначає що, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони обвинувачення, апеляційний суд не звернув уваги на те, що місцевим судом при призначенні ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України недостатньо враховано тяжкість вчиненого злочину, відсутність обставин, що свідчили б про щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині та того, що останній офіційно не працевлаштований. Посилається на те, що апеляційний суд порушив вимоги ч. 2 ст.419 КПК України, яка передбачає необхідність зазначення в ухвалі суду підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Кравченко Є. С. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обгрунтування, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не заперечується.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор, не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, подав апеляційну скаргу, в якій, стверджуючи про м'якість призначеного покарання, порушував питання про скасування вироку місцевого суду в частині застосування статей 75, 76 КК України та ухвалення нового вироку, яким просив визнати винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, погодився з рішенням місцевого суду про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Разом з тим, поза увагою апеляційного суду залишилися доводи сторони обвинувачення про невмотивованість рішення місцевого суду про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання.

Як убачається з вироку, суд, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 і звільняючи його від відбування покарання, лише вказав, що неправомірна поведінка потерпілого істотно знижує суспільну небезпечність вчиненого злочину, та є такою, що дає право на застосування статей 75, 76 КК України. Також суд зазначив про врахування інших обставин, зокрема, того, що ОСОБА_2 виховувався без батьків, припинив свої злочинні дії після отримання травми потерпілим і попросив свідків викликати швидку допомогу, при розгляді провадження вибачився перед потерпілим.

При цьому суд не вказав які дані про особу ОСОБА_2 дають підстави для застосування ст. 75 КК України, а також як ті обставини, що ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії після отримання травми потерпілим і попросив свідків викликати швидку допомогу, свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи. Зокрема, суд, застосовуючи ст. 75 КК України, в повній мірі не врахував тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, не в повній мірі врахував конкретні обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, зухвалий характер дій ОСОБА_2 при спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, тієї обставини, що ОСОБА_2 допомоги у лікуванні потерпілому не надавав.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого через м'якість.

Одночасно суд апеляційної інстанції зазначені обставини належним чином не врахував, залишив поза увагою доводи прокурора щодо безпідставного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України, їх ретельно не перевірив, вичерпні відповіді на них не дав, а прийняте рішення всупереч вимогам ст. 419 КПК України належним чином не мотивував.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора -задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а в разі підтвердження обсягу обвинувачення, за яким ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, п. 15 «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд

у х в а л и в:

касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О. П. Могильний О. П. Марчук В.В. Наставний