Історія справи

Постанова

іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 569/11868/17

провадження № 51-6704км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О.П.,

суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Гапона В.О.,

прокурора Кулаківського К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Фесовця В.П. на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180010003478 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_2, раніше судимий за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2016 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2016 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_2 зараховано в строк відбутого покарання строк його попереднього ув'язнення з 25 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цим же вироком за ч.3 ст.185 КК України засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого не оскаржені у касаційному порядку.

Також судом прийняте рішення щодо цивільного позову ОСОБА_4, розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він в ніч з 24 на 25 травня 2017 року, діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_3, з метою викрадення чужого майна, проник через вікно до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належну ОСОБА_5 побутову техніку та інші речі на загальну суму 23 650 грн., чим спричинив потерпілому збитки у зазначеному розмірі.

Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 22 лютого 2018 року вирок місцевого суду залишив без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Фесовець В.П. просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про неправильне застосування місцевим судом положень ч.5 ст.72 КК України при зарахуванні засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили, що залишив поза увагою суд апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Кулаківський К.О. вважав, що ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. При цьому прокурор послався на ту обставину, що порушене захисником у касаційній скарзі питання вже вирішене судом під час виконання вироку.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, а також вид та розмір призначеного йому покарання не оскаржуються.

Стосовно доводів захисника Фесовця В.П. про необхідність скасування ухвали апеляційного суду, якою залишено без змін вирок суду першої інстанції, зокрема в частині визначення строку попереднього ув'язнення ОСОБА_2, який підлягає зарахуванню у строк покарання відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-ІІІ від 26 листопада 2015 року, слід зазначити таке.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 5 листопада 2018 року за клопотанням засудженого ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-ІІІ від 26 листопада 2015 року йому зараховано в строк покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року, строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 22 лютого 2018 року.

Отже, порушення апеляційним судом норм закону України про кримінальну відповідальність при постановленні оскарженої ухвали, на яке посилався захисник, було усунуто у повному обсязі судом під час виконання вироку.

Враховуючи такі обставини, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду відсутні.

Керуючись статтями 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ФесовцяВ.П. - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Ємець С.І. Кравченко Н.В. Білик