Історія справи

Постанова

Іменем України

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 462/19/20

провадження № 51-2695 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини:

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 липня 2021 року, залишеним без зміни ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 червня 2022 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова як до суду, який постановив вирок, в порядку ст.537 539 КПК України, з клопотанням про зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22 липня 2022 року клопотання захисника повернуто заявнику та роз`яснено право на звернення до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року захиснику ОСОБА_6 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Апеляційний суд виходив з того, що нормами КПК України не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали суду, якою заявнику повернуто клопотання про зарахування строку попереднього ув`язнення, тому вона не може бути предметом апеляційного оскарження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, чим позбавив засудженого ОСОБА_7 права доступу до правосуддя.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення.

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

За змістом ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Мотиви Суду

Статтею 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення.

Тобто право на перевірку судових рішень в апеляційному порядку гарантовано Основним Законом і воно не може бути обмежено, крім випадків прямо визначених законом.

Частина 6 ст.539 КПК України передбачає, що ухвала постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання), пов`язаного із виконанням судових рішень, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова як до суду, який постановив вирок, в порядку ст.537 539 КПК України.

Львівський апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, прийняв рішення без урахування вимог ст. 129 Конституції та ч.6 ст.539 КПК України.

Тому доводи касаційної скарги захисника, стосовно необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження, заслуговують на увагу.

Дії місцевих та апеляційного суду призвели до наступної ситуації.

Після постановлення ухвали Залізничного районного суду від 22 липня 2022 року, якою клопотання захисника повернуто та роз`яснено право на звернення до суду, за місцем виконання вироку, захисник ОСОБА_6 25 липня 2022 року звернувся до Галицького районного суду м. Львова як до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, з тим же клопотанням.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2022 року клопотання теж повернуто, з посиланням на звернення до суду, який ухвалив вирок.

Львівський апеляційний суд, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, у обох випадках відмовив у відкритті апеляційного провадження (ухвали від 12 та 15 серпня 2022 року).

Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року ухвалу апеляційного суду від 12 серпня 2022 року скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд у своєму рішенні звернув увагу на те, що питання про зарахування судом строку попереднього ув`язнення, стосуються інших питань, які виникають при виконанні вироку (п.14 ч.1 ст.537 КПК України), тому, з огляду на положення п.1 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання має бути подано до суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, тобто до Галицького районного суду міста Львова.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати ряд питань зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

В свою чергу, пунктом 1 частини 2 статті 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Із врахуванням наведеного, судова практика пішла по шляху розгляду таких клопотань саме судом за місцем виконання вироку, і це є логічним тому, що за місцем відбування покарання засудженого наявні більш повні дані, необхідні суду для розгляду клопотання, пов`язаного з виконанням вироку, що сприяє оперативності та ефективності судового розгляду.

Якщо розглядати порушену в касаційній скарзі правову проблему глибше, то Залізничний районний суд м. Львова, як суд який ухвалив вирок, процесуально правильно повернув захисникові ОСОБА_6 клопотання про перерахунок строку попереднього ув`язнення та роз`яснив йому право звернення з таким клопотанням до суду за місцем відбування покарання засудженого.

Однак, Львівський апеляційний суд обмежив гарантоване Конституцією право на апеляційне оскарження.

Разом із цим, заслуговує на увагу той факт, що після скасування Верховним Судом ухвали Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, за результатами нового апеляційного розгляду, 13 лютого 2023 року ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 26 липня 2022 року про повернення клопотання захисника ОСОБА_6 про перерахунок строку попереднього ув`язнення скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Таким чином, допущена помила виправлена, право засудженого ОСОБА_7 на апеляційне оскарження судового рішення відновлено та реалізовано.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за умови скасування ухвали Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, іншого результату не буде досягнуто, а «процес заради процесу» не відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому оскаржуване судове рішення слід залишити без зміни.

З цих підстав та, керуючись статтями 434 436 438 441 442 КПК України, Суд ухвалив:

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3