Правова позиція : Про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки той вчинив кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку під час воєнного стану

Верховний Суд вказав, що аналогічні твердження були предметом перевірки апеляційного суду, який визнав їх безпідставними, ґрунтуючись на принципах призначення покарання, визначених КК, із врахуванням правового висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к, практики ЄСПЛ і вказав, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання у цьому випадку є виваженим, достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, й відповідає принципам призначення покарання й меті покарання. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки останній вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до розділу ХХ КК відносяться до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень. Призначене засудженому покарання таким, що відповідає принципам законності, індивідуалізації, доцільності та справедливості, й таким, що не виходить за межі дискреційних повноважень суду.

Історія справи