Історія справи

Постанова

Іменем України

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 242/2843/17

Провадження № 51 - 679 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Слободян О.М.,

прокурора Піх Ю.Г.,

розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050140000460 від 20 червня 2017 року щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кам`янка Ясинуватського району Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень,

за ст. 185 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Сухаревої О.В. на вирок Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць.

Відповідно до вимог ст. 72 ч. 3 КК України покарання, призначене ОСОБА_1 за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, вказано виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 вказано обчислювати з фактичного часу затримання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням товарознавчої експертизи - № 2/20-513 від 29.06.2017 року у розмірі 395 грн. 48 коп.

Речові докази по справі: каналізаційний люк - залишено потерпілому ОСОБА_2

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 05 червня 2017 року в денний час доби ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де вона проживала за усною домовленістю з власником житла - ОСОБА_2 умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрала металеву кришку каналізаційного люка вартістю 336 грн. 25 коп., що знаходилась перед входом у вищевказаний будинок, розпорядившись надалі викраденим на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Вироком Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року вирок Селидівського міського суду Донецької області від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України скасовано. Цим вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватою за ст. 185 ч. 2 КК України та призначено їй покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 3 місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, більш суворим покаранням за даним вироком остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 місяців арешту.

Строк покарання ОСОБА_1 вказано обчислювати з моменту фактичного затримання.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 374 ч. 3 КПК України, оскільки в мотивувальній його частині не зазначено формулювання нового обвинувачення, визнаного апеляційним судом доведеним саме за частиною 2 статті 185 КК України.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій за ст. 185 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 420 ч. 2 КПК України вбачається, що вирок суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 374 ч. 3 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Апеляційний суд виконав зазначені вимоги процесуального закону, зазначивши у вироку мотиви і підстави визнання обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України доведеним. Так, апеляційний суд у своєму вироку зазначив, що ОСОБА_1 раніше, 07 листопада 2016 року, вчинила корисливий злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, за який вироком Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року була засуджена до покарання у виді 850 гривень штрафу, судимість за яким на час розгляду кримінального провадження не знято та не погашено у встановленому законом порядку. Наступний корисливий злочин ОСОБА_1 скоїла 05 червня 2017 року, тобто після вчинення попереднього злочину, у зв`язку з чим апеляційний суд зробив висновок про те, що дії ОСОБА_1 за новим вироком необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, а саме вчинення злочину повторно.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла до правильного висновку, що дії ОСОБА_1 за встановлених судом першої інстанції обставин підлягають кваліфікації за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно та постановила в цій частині новий вирок.

Отже, доводи касаційної скарги прокурора про те, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 374 ч. 3 КПК України є безпідставними.

Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 418, 420 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Вирок Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Сухаревої О.В . - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук С.В. Яковлєва