Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №914/771/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/771/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

відповідач - Приватне підприємство "Тювик"

розглянув в письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 05.10.2017

у складі колегії суддів: Костів Т.С. (головуючий), Орищин Г.В., Желік М.Б.

та на рішення Господарського суду Львівської області

від 03.07.2017

у складі судді Березяк Н.Є.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань на суму 90 999, 87 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 13.04.2018, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" поштовим відправленням повторно звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою №НЮ-680 від 10.04.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та на рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/771/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/771/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2018.

3. Ухвалою від 27.04.2018 Верховний Суд поновив Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/771/17, ухвалив відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та здійснити перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/771/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Приватне підприємство "Тювик" подало відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Тювик" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 90 999, 87 грн.

6. В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") зазначило, що станом на 09.02.2017 відповідач не виконав в строк взяті на себе зобов'язання за договором від 07.12.2016 №Л/Е-161486/НЮ на виконання підрядних робіт, порушив вимоги пунктів 1.1. та 5.1. Договору, а тому повинен сплатити штраф згідно з пунктами 8.3., 8.4. цього Договору.

Короткий зміст рішення першої інстанції

7. Рішенням 03.07.2017 Господарський суд Львівської області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з Приватного підприємства "Тювик" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 3 082, 35 грн. 7% штрафу, 1 761, 34 грн. 0,1% пені та 85,16 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовив.

7.1. Місцевий суд встановив таке:

- 07.12.2016 між Публічним акціонерним товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (замовник) та Приватним підприємством "Тювик" (підрядник) укладено договір підряду №Л/Е-161486/НЮ (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту "Технічне переоснащення тягової підстанції Яблонька (заміна трансформаторів струму ТФЗМ-110)", а замовник зобов'язаний, після затвердження Акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору;

- оплата за договором становить 699 999 грн., в тому числі ПДВ - 116 666, 50 грн. та визначається договірною ціною і кошторисними розрахунками, які є додатками до цього договору (пункт 3.1 договору); ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.2 договору);

- пунктом 5.2 договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника;

- в пункті 5.1. договору сторони узгодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016;

- на виконання умов договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної №101 від 30.12.2016 трансформатори струму опорні ТФЗМ-110 123 ІІІ-У50-100/5 кл.т. 0,2 S в кількості 6 штук на загальну суму 622 689, 48 грн., в тому числі ПДВ 103 781, 58 грн. та відповідно до видаткової накладної №95 від 30.12.2016 електричні лічильники в кількості 4 штуки на загальну суму 33 276, 01 грн., в тому числі ПДВ 5 546 грн. Придбані електричні лічильники та трансформатори струму позивач передав відповідачу для монтажу 30.12.2016, що підтверджується актами приймання-передачі;

- позивач оплатив отримані електричні лічильники та трансформатори струму платіжним дорученням №44 від 23.01.2017;

- 10.02.2017 між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (форма КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт становить 22 728, 73 грн. в тому числі ПДВ - 3 788, 12 грн. та вартість змонтованого устаткування становить 655 965, 48 грн., в тому числі ПДВ - 109 327, 58 грн., всього 678 694, 21 грн. в тому числі ПДВ - 113 115, 70 грн. Також сторонами підписано акт здачі обладнання з монтажу, а саме трансформаторів струму та електричних лічильників.;

- за порушення строків виконання зобов'язання позивачем нараховані 27 999, 96 грн. 0,1% пені; 48 999,93 грн. 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів; 13 999, 98 грн. 2 % штрафу за невиконання обсягів виконаних робіт, які він розраховував, виходячи із суми договору 699 999 грн. і просив стягнути з відповідача.

7.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- факт виконання відповідачем робіт відповідно до договору підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, жодних зауважень зі сторони позивача в акті приймання виконаних будівельних робіт №3 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в) не зазначено. Відтак, позивач підписуючи зазначені акти, та скріплюючи їх печаткою погодився з об'ємом та вартістю робіт виконаних відповідачем ;

- підписавши договір відповідач прийняв на себе обов'язок виконати роботи у строк до 31.12.2016 (пункт 5.1. Договору). Однак фактичне виконання будівельно-монтажних робіт відбулося 10.02.2017. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази пролонгації зобов'язань за спірним договором;

- відповідач не заперечує щодо порушення термінів виконання робіт, проте не погодився із визначеною позивачем сумою штрафних санкцій. За твердженням відповідача, в розрахунку суми штрафу та пені необхідно враховувати суму договірної вартості виконаних робіт в розмірі 22 728, 73 грн., яка була зменшена за взаємною згодою сторін;

- як вбачається з Додатка №1 до Договору від 07.12.2016 № Л/Е-161486/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 44 033, 52 грн., в тому числі 7 926,49 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 655 965, 48 грн., в тому числі 109 327, 58 грн. Тобто, додатком №1 до Договору сторони погодили та розмежували вартість робіт та вартість товару, які є базовими. За таких обставин, виходячи із змісту пунктів 8.3, 8.4 Договору, в якості договірної базової ціни робіт для визначення штрафних санкцій має застосовуватися величина обумовлена в додатку №1 до договору від 07.12.2016 №Л/Е-161486/НЮ, а зокрема, 44 033, 52 грн. вартості робіт;

- сторонами у встановленому порядку зміни до договору в частині вартості робіт не вносились, тому саме із суми 44 033, 52 грн. вартості робіт має визначатися розмір пені та штрафу, згідно з пунктами 8.3 - 8.4. Договору;

- судом самостійно здійснено перерахунок суми 7% штрафу та суми 0,1% пені, виходячи із договірної вартості будівельних робіт 44 033, 52 грн. За розрахунком суду, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 3 082, 35 грн. 7% штрафу та 1 761, 34 грн. 0,1% пені.

- щодо стягнення 13 999,98 грн. штрафу у розмірі 2% вартості невиконаних робіт, то згідно з пунктом 8.4. договору, підставою для застосування такого штрафу, є невиконання підрядником передбаченого обсягу робіт, тобто повна або часткова відмова від виконання робіт. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданих позивачем листів, відповідач фактично виконав передбачений умовами договору обсяг робіт, однак, допустив порушення строків їх виконання, тому застосування до нього штрафу згідно з пунктом 8.4 договору є необґрунтованим.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою 05.10.2017 Львівський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/771/17 залишив без змін.

8.1. Рішення суд апеляційної інстанції мотивоване тим, що:

- доводи як позивача, так і відповідача щодо визначення суми, з якої підлягає нарахуванню пеня та штрафні санкції, необґрунтовані і спростовуються умовами Договору;

- виходячи із змісту пунктів 8.3 - 8.4 договору, договірною базовою ціною робіт для визначення штрафних санкцій є величина обумовлена в додатку №1 до договору від 07.12.2016 №Л/Е-161486/НЮ, а зокрема, 44 033, 52 грн. вартості підрядних робіт, оскільки в решті суми спірний договір містить ознаки договору купівлі-продажу та не пов'язаний з невиконанням зобов'язань за несвоєчасне виконання саме підрядних робіт;

- судом прийнято до уваги заперечення позивача, висловлені в судовому засіданні, про те що довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року не можна розцінювати як зміни до цього договору щодо вартості виконаних робіт;

- суд погодився з обґрунтованістю висновків місцевого суду про неправильне нарахування відповідачу позивачем штрафу згідно з пунктом 8.4. договору, оскільки відповідач фактично виконав передбачені умовами договору роботи із запізненням ;

- скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у даній справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивач у справі)

9. Скаржник доводив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про те, що в якості договірної бази ціни робіт для визначення штрафних санкцій має застосовуватись величина, обумовлена в Додатку №1 до договору від 07.12.2016, а саме 44 033 грн. вартості робіт. Тому скаржник не погоджується з перерахунком штрафних санкцій, здійсненого судами попередніх інстанцій, виходячи з розміру базової договірної ціни робіт.

10. Скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не наведено обґрунтованого розрахунку, що ставить під сумнів усі здійснені перерахунки щодо нарахованих штрафних санкцій.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві відповідача зазначено, що із змісту та мети укладеного сторонами договору, первинних бухгалтерських та податкових документів, вчинених сторонами договору дій вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару - трансформаторів струму, та правовідносини щодо виконання робіт із заміни трансформаторів струму. При цьому, укладений сторонами договір від 07.12.2016 №Л/Е-161486/НЮ містить елементи як договору купівлі-продажу (поставки), так і договору підряду. Тому відповідач погодився з розміром штрафних санкцій, які були перераховані місцевим судом, виходячи з договірної вартості виконання підрядних робіт на суму 44 033 грн., та просив залишити без змін прийняті судами рішення.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Господарський кодекс України

Частина 1 статті 193 - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 230 - штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 230 - суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частина 1 статті 231 - законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частина 4 статті 231 - у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

13. Цивільний кодекс України

Стаття 610 - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 611 - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 статті 612 - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 627 - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 628 - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 2 статті 628 - сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 655 - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 656 - предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 837 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 - договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З огляду на компетенцію касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статей 610-612, 627, 628, 655, 837 ЦК України, статей 230 - 231 ГК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

15. Виходячи з аналізу положень статей 626 - 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 628 ЦК України передбачено право сторін на укладення договору, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому, до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.12.2016 між Публічним акціонерним товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та Приватним підприємством "Тювик" укладено договір підряду №Л/Е-161486/НЮ, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкта "Технічне переоснащення тягової підстанції Яблонька (заміна трансформаторів струму ТФЗМ-110)", а замовник зобов'язався після затвердження Акта здачі-приймання робіт прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.

Судами встановлено, що за умовами додатка №1 до договору сторони погодили та розмежували окремо вартість підрядних робіт та вартість обладнання (товару), яке мало бути встановлено виконавцем. З огляду на таке, суди дійшли висновку, що штрафні санкції, передбачені пунктом 8.3. договору за несвоєчасне виконання робіт в "розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт" пов'язана з визначеною розділом 1 "Будівельні роботи" узгодженою вартістю будівельних робіт на загальну суму 44 033, 52 грн. (т. 1, а.с. 17-18).

17. Здійснивши системний аналіз положень статей 626, 655, 837 ЦК України, Суд погоджується з висновками судів про те, що укладений сторонами договір від 07.12.2016 №Л/Е-161486/НЮ містить елементи як договору купівлі-продажу (поставки), так договору підряду.

Отже, враховуючи положення частини 2 статті 628 ЦК України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що виходячи із змісту пункту 8.3 договору, в якості договірної базової ціни робіт для визначення розміру пені та штрафу має застосовуватися величина обумовлена в додатку №1 до договору від 07.12.2016 №Л/Е-161486/НЮ, а, зокрема, 44 033, 52 грн. грн. вартості робіт, що й було зроблено судом першої інстанції за наслідком власного перерахунку розміру штрафу та пені.

18. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судом першої та апеляційної інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

19. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків про свободу укладення договору та врегулювання спірних правовідносин із застосуванням положень про договори купівлі-продаж та підряд, а отже, й правомірність застосування відповідальності за прострочення виконання підрядних робіт у процентному відношенні від обумовленої договором вартості саме підрядних робіт, з виключенням тієї частини грошової суми за договором, яка пов'язана з купівлею-продажем обладнання. Суд не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 9-10 мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими відповідно до статті 300 ГПК України, оскільки вони спрямовані на переоцінку доказів, яким була дана відповідна оцінка судами першої та апеляційної інстанцій, а касаційний суд не наділений повноваженнями з переоцінки доказів.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги позивача та залишення без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції.

В. Судові витрати

22. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України в редакції з 15.12.2017, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/771/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков