Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.02.2016 року у справі №911/2328/14
Ухвала КГС ВП від 07.02.2018 року у справі №911/2328/14
Постанова ВГСУ від 23.02.2015 року у справі №911/2328/14
Постанова КГС ВП від 12.03.2018 року у справі №911/2328/14

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/2328/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі"

до Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича

та Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Фонду державного майна України

про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Племінний завод "Бортничі" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича (далі - Відповідач) про визнання права власності на будинок-контору та столярно-зварювальний цех, які розташовано за адресою - вул. Ліквідаторів, 1 в с. Щасливому Бориспільського району Київської області, скасування державної реєстрації права власності на вказані об'єкти нерухомості, яка була проведена 23.11.2006 реєстратором Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації" (номер запису 926 та 927 в книзі 8) за Шерстюком Григорієм Григоровичем? та витребування цих об'єктів нерухомості з його незаконного володіння на користь Позивача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2015 за результатами розгляду касаційної скарги Позивача рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2016, позов задоволено частково: визнано право власності на будинок-контору та столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: вул. Ліквідаторів, 1, с. Щасливе Бориспільського району Київської області, який має реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 168595503, та на столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: вул. Ліквідаторів, 1-а, с. Щасливе Бориспільського району Київської області, який має реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 16859730; витребувано із незаконного володіння Відповідача на користь Позивача вищезазначене нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2017 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2017) залишено без задоволення заяву Відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2015, а рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2015 залишено без змін.

Фізична особа-підприємець Шерстюк Григорій Григорович подав заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2017 у даній справі з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті "111-5" Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017.

Посилається на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права (статті 20 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017) - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права до заяви додає копії постанов Вищого господарського суду України від 06.10.2015 у справі № 02/5026/1152/2012, від 13.04.2016 у справі № 47/170-10 (21/235-07), а також копію постанови Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 4/48/5022-411/2012 на обґрунтування невідповідності висновку судового рішення у даній справі висновкам, викладеним у вказаних постановах.

Ухвалою Верховного Суду України від 20.10.2017 справу № 911/2328/14 допущено до провадження Верховного Суду України та відкрите провадження за заявою Відповідача про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2017.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2447-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Згідно із пунктом 3 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, у редакції, чинній до 15.12.2017, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Водночас, всупереч норм в пункті 3 статті 111-16 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, а також норм пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2447-VІІІ, в заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2017 Відповідач зазначає про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права, а саме статті 20 Господарського процесуального кодексу України, у редакції, чинній до 15.12.2017.

Отже доводи Відповідача про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, колегією суддів відхиляються, оскільки у постанові від 30.09.2014 Верховний Суд України, скасовуючи постанову Вищого господарського суду України, зробив висновок про порушення цим судом норм процесуального права - статті 20 ГПК України.

Щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2017 з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у ст. 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. За наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

У розгляді справи № 911/2328/14 та прийнятті Вищим господарським судом України постанови від 25.09.2017 за нововиявленими обставинами брала участь суддя Ковтонюк Л.В., яка також розглядала в касаційному порядку зазначену справу та прийняла постанову Вищого господарського суду України від 15.02.2016.

Ураховуючи, що ця суддя не мала права брати участь у перегляді справи за нововиявленими обставинами, а повинна була заявити самовідвід, прийнята за її участю постанова від 25.09.2017 ухвалена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, статтями 111-16 111-21 111-25 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича задовольнити.

2. Постанову Вищого господарського суду України від 25.09.2017 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та є остаточною.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак