ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1210/18

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Пількова К. М. - головуючого, суддів: Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Петрук Я. Ю., адвокат, Лисенко В. О., адвокат,

відповідач - Василевська О. В., адвокат,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, НАК "Нафтогаз України")

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко І. В.) від 02.07.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Орєшкіна Е. В., судді: Широбокова Л. П., Кощеєв І. М.) від 09.12.2019 у справі

за позовом НАК "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Відповідач, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут")

про стягнення 124 155 033,81 грн

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 26.03.2018 НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 60 493 442, 45 грн пені, 13 939 822, 28 грн 3% річних та 49 721 769,08 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018.

1.2. Позовна заява мотивована порушенням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 17-204-Н (далі - Договір) в частині своєчасності оплати отриманого газу.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення судів мотивовані з посиланням, зокрема, на норми Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", якою затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Постанова № 792), постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок № 20), постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256), постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516, якою затверджено Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - Алгоритм), тим, що державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки Позивача за визначеними нормативами, тому у Відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з Позивачем за поставлений природний газ, що виключає можливість застосування до Відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат; несвоєчасна та неповна оплата послуг за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу фізичними особами - споживачами; незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови; Закон, Постанова № 792, Алгоритм та Договір не передбачають можливості перерахування на рахунок із спеціальним режимом використання коштів постачальником зі свого поточного рахунку на погашення заборгованості та повернення цих коштів назад за рахунок подальших оплат побутових споживачів, що надходять на рахунок із спеціальним режимом використання, тому розрахунки, які здійснювались на виконання Договору, не могли здійснюватись безпосередньо за рахунок коштів з поточного рахунку Відповідача, тому відповідні доводи Позивача є безпідставними.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 28.10.2019 НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суди дійшли хибного висновку про неможливість впливу Відповідача на порядок та строки розрахунків за Договором через спеціальний режим проведення розрахунків, оскільки Постанова № 792 та Алгоритм не передбачають заборони проводити розрахунки між продавцем та постачальником газу шляхом перерахування коштів з поточних рахунків на рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому жодним нормативним актом не передбачено обов`язку здійснювати розрахунки між продавцем та постачальником газу лише із застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання, а пунктом 6.3 Договору передбачено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Відповідач сплатив НАК "Нафтогаз України" 1 091 481 348,95 грн таким чином: 622 997,19 грн - шляхом укладання та виконання СПР (№ 4033 та №4653), 259 644 600,35 грн - на виконання Постанови № 256, а 831 213 751,41 грн - власними коштами.

4.2. Пунктом 2 Алгоритму передбачено, що його дія не поширюється на відносини, пов`язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ; пункт 27 Алгоритму надає Відповідачу можливість впливати на порядок і строк розрахунків та уникнути виникнення заборгованості шляхом здійснення остаточного розрахунку перед Позивачем, а в подальшому отримати ці кошти від споживачів.

4.3. Державою передбачений механізм перерахування субвенцій (Порядок № 20), проте не врегульовано питання його імплементації при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником та покупцем, у зв`язку з чим сторони вправі, керуючись принципом свободи договору (стаття 627 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), конкретизувати порядок та строки платежів, здійснених на виконання спільних протокольних рішень (далі - СПР). Оскільки сторони у Договорі погодили, що підписання СПР не змінює строків та умов розрахунків за ним, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 618 ЦК України.

4.4. Суди дійшли хибного висновку про зміну порядку та строків розрахунків через оплату частини коштів за Порядком №256, оскільки розповсюдження імперативного регулювання на спірні відносини є необґрунтованим та таким, що протирічить законодавству, зокрема, статтям 3, 13 Закону; Позивач не має жодного прямого стосунку до відносин між Відповідачем та державою в частині дії Порядку № 256, а перерахування державних коштів Відповідачу жодним чином не впливає на договірні відносини. У разі порушення державою строків розрахунків Відповідач може захистити свої порушені права у судовому порядку, зокрема, шляхом подання регресного позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.

5.2. В обґрунтування відзиву ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" зазначає, що сумлінно виконувало умови пункту 6.1 Договору та щомісячно надсилало НАК "Нафтогаз України" акти звіряння розрахунків; Позивач у касаційній скарзі (сторінка 4, абзац 3) погодився з тим, що він може отримати кошти з бюджету в строк, що перевищує рік і більше - в залежності від наявності коштів у держбюджеті; те, що держава профінансувала погашення заборгованості після втрати чинності Порядку № 20 в період дії Порядку № 256, не позбавляє бюджетного статусу таких коштів; всі розрахунки між сторонами за Договором здійснені за рахунок коштів держбюджету та коштів з рахунку із спеціальним режимом використання, відкритого на підставі статті 11 Закону та Постанови № 792, тому жодної суми з поточного рахунку на користь Позивача поза межами строку, встановленого Договором, не перераховувалось, отже підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відсутні. Решта доводів відзиву подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НАК "Нафтогаз України"; розгляд справи призначено на 18.02.2020; встановлено строк для подання відзиву до 14.02.2020.

6.2. В судовому засіданні 18.02.2020 оголошувалась перерва до 24.03.2020.

6.3. 24.03.2020 справа № 904/1210/18 не була розглянута Верховним Судом.

6.4. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2020 призначено розгляд цієї касаційної скарги у судовому засіданні на 12.05.2020.

6.5. Ухвалою Суду від 12.05.2020 справу № 904/1210/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у зв`язку необхідністю відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 909/256/18, від 06.03.2020 у справі № 903/796/18 та від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18.

6.6. Ухвала мотивована тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством розглянув справу № 903/796/18 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Волиньгаз Збут" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по оплаті послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. У пункті 8.1 постанови від 06.03.2020 у цій справі, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову у позові, Суд виходив з того, що аналіз окремих положень Закону, Постанови № 792 та Алгоритму, вказує на те, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Отже, несвоєчасна та неповна оплата послуг за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами - фізичними особами, а ТОВ "Волиньгаз Збут" з об`єктивних причин позбавлено можливості впливати на своєчасність розрахунків за Договором. Наведене виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої пунктом 7.3 Договору, у вигляді пені за прострочення оплати послуг та виникнення зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.

6.7. Також у пункті 6.8 постанови від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні вимог АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по оплаті послуг позивача за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, дійшов подібного правового висновку щодо застосування норм Закону, Постанови № 792 та Алгоритму, а саме, що відповідач міг сплачувати кошти за транспортування газу відповідно до умов договору виключно з рахунку із спеціальним режимом використання, а тому правомірним є висновок суду апеляційної інстанції, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, тобто змінює остаточний строк здійснення розрахунків за договором. Отже, несвоєчасна та неповна оплата за договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами - фізичними особами, а ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" з об`єктивних причин позбавлено можливості впливати на своєчасність розрахунків за договором. Наведене виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої пунктом 7.2. договору, у вигляді пені за прострочення оплати послуг та виникнення зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції.

6.8. У пункті 51 постанови Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 909/256/18, якою залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" про стягнення пені, 3 % річних, та інфляційних втрат за неналежне виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу, доводи касаційної скарги НАК "Нафтогаз України" відхилено, зокрема, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18 та від 06.03.2020 у справі № 903/796/18.

6.9. Ухвалою Суду від 25.05.2020 касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено розгляд справи № 904/1210/18 у судовому засіданні на 05.06.2020.

6.10. Ухвалою Суду від 05.06.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.06.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 12.04.2017 Позивач (продавець) та Відповідач (покупець) уклали Договір, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2017-2018 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору).

7.2. Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (пункт 1.2 Договору).

7.3. Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2017 і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).

7.4. Відповідно до пункту 3.2 Договору приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

7.5. Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

7.6. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

7.7. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

7.8. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

7.9. У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

7.10. Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

7.11. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком № 20, має бути здійснений до закінчення 90-денного строку і відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем. в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження СПР не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

7.12. Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком № 20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

7.13. Сторони погодили, що підписання СПР про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Порядку № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

7.14. Пунктом 6.2 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця за нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

7.15. У пункті 6.3 Договору встановлено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

7.16. Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченого платежу за кожний день його прострочення.

7.17. На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу газ на загальну суму 1 091 481 348, 95 грн за актами приймання-передачі природного газу: від 30.04.2017 на суму 467 422 735,70 грн (квітень 2017 року), від 31.05.2017 на суму 165 958 104, 58 грн (травень 2017 року), від 30.06.2017 на суму 111 807 782, 30 грн (червень 2017 року), від 31.07.2017 на суму 112 513 523, 63 грн (липень 2017 року), від 31.08.2017 на суму 114 301 011, 42 грн (серпень 2017 року), від 30.09.2017 на суму 119 478 191,32 грн (вересень 2017 року).

7.18. Протягом періоду постачання природного газу між Відповідачем (постачальник природного газу), Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Дніпровської райдержадміністрації, управліннями праці та соціального захисту населення районних у місті Дніпрі рад підписано акти звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях: за квітень 2017 року на суму 39 678 164,74 грн, за травень 2017 року на суму 16 103 946,96 грн, за червень 2017 року на суму 161 402 555,90 грн, за липень 2017 року на суму 171 998 095,37 грн, за серпень 2017 року на суму 30 483 930,28 грн, за вересень 2017 року на суму 19 042 937,71 грн.

7.19. Предметом СПР (т. 1, а. с. 82-84) є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Порядку № 20 у сумі 294 476,82 грн за жовтень та листопад 2017 року, тобто за період, який не є спірними у цій справі (Позивач нарахував санкції за прострочення оплат за квітень-вересень 2017 року).

7.20. Лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за процедурою, визначеною Порядком № 20, відповідно до актів звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях (загальна сума 293 709 630,96 грн), а інша частина у сумі 797 771 717,99 грн (1 091 481 348,95 грн (загальна вартість поставки за спірний період) - 293 709 630,96 грн (сума, яка затверджена актами звірки про надання пільг, субсидій та компенсацій) оплачувалася коштами Відповідача.

7.21. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати отриманого газу за період з квітня по вересень 2017 року за Договором здійснений Позивачем на прострочену суму вартості поставки без урахуванням сум, затверджених актами звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях (т. 1, а. с. 12-15).

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату отриманого газу, суди виходили з того, що державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки Позивача за визначеними нормативами, тому у Відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з Позивачем за поставлений природний газ.

8.2. Водночас, апеляційний суд встановив, що Позивач поставив Відповідачу газ за Договором на загальну суму 1 091 481 348,95 грн (сума, затверджена актами звірки про надання пільг, субсидій та компенсацій); частина спожитого газу (293 709 630,96 грн) підлягала оплаті за процедурою, визначеною Порядком № 20, а інша частина (797 771 717,99 грн) оплачувалася коштами Відповідача.

8.3. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на відмінність регулювання розрахунків за поставлений природний газ за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету і без субвенцій відповідно до Постанови № 792 та Алгоритму.

Розрахунки за поставлений природний газ за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету

8.4. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

8.5. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

8.6. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (стаття 549 ЦК України).

8.7. Разом з цим, згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.8. У статті 12 Господарського кодексу України зазначено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

8.9. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.

8.10. Це регулювання визначено Порядком № 20, який діяв на час укладення Договору і втратив чинність з 01.01.2018.

8.11. З аналізу змісту Порядку № 20 випливає, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

8.12. Відповідно до пункту 6 Порядку № 20 органи Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг). Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і СПР, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (пункт 7 Порядку № 20).

8.13. Також спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (далі - Порядок № 493, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає взаємовідносини, зокрема, між органами Казначейства, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК "Нафтогаз України" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, що проводяться відповідно до Порядку № 20.

8.14. За змістом 1.2 Порядку № 493 розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і СПР, форма яких наведені у додатках 1, 2, 3 до цього Порядку.

8.15. За змістом пункту 1.5 Порядку № 493 НАК "Нафтогаз України" підписує з учасниками розрахунків СПР протягом п`яти робочих днів. Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання СПР виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до Порядку. Останній учасник розрахунків не пізніше наступного дня після підписання СПР повідомляє інших учасників про підписання та направляє їм підписані СПР.

8.16. Наведене свідчить про адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу.

8.17. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком № 493, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто державою офіційно визнається неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

8.18. Пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, зокрема, на соціальний захист та соціальне забезпечення. При цьому, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 97 БК України).

8.19. Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 БК України видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8.20. Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком № 256, згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

8.21. Відповідно до Порядків № 20, 256, 493 механізм і строки розрахунків здійснюються так:

- не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення;

- органи Казначейства протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Казначейської служби;

- отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Казначейства, для здійснення відповідних видатків;

- головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

8.22. Таким чином, строки виконання та механізм перерахування коштів за постачання природного газу певним категоріям населення фактично регулюються Порядками № 20, 256, 493, а підписання спільних протокольних рішень є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету.

8.23. З аналізу вказаних положень слідує, що держава визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки позивача за визначеними нормативами. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 917/536/19.

8.24. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

8.25. Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, а сторони, підписавши СПР, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків. Цей правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18.

8.26. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 908/885/18 (пункти 6.23, 6.24) викладені правові висновки, що для нарахування пені на підставі пункту 7.2 договору, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених СПР, а підставою для стягнення таких нарахувань за порушення грошового зобов`язання може бути наявність суми основного боргу, яка не була предметом регулювання СПР, та яка була несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.

8.27. Беручи до уваги наведене, Суд відхиляє протилежні доводи Скаржника, викладені у підпунктах 4.3, 4.4 цієї постанови, про безпідставність застосування положень Порядків № 20 та № 256 до спірних правовідносин з посиланням на те, що вони регулюються лише на договірних засадах.

Розрахунки відповідно до Постанови № 792 та Алгоритму без застосування субвенцій

8.28. Відмовляючи у задоволенні позову повністю, суди попередніх інстанцій з посиланням, зокрема, на приписи Закону, Постанови № 792 та Алгоритму виходили з того, що державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки Позивача за визначеними нормативами, тому у Відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з Позивачем за поставлений природний газ, що виключає можливість застосування до Відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат; несвоєчасна та неповна оплата послуг за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу фізичними особами - споживачами; Закон, Постанова № 792, Алгоритм та Договір не передбачають можливості перерахування на рахунок із спеціальним режимом використання коштів постачальником зі свого поточного рахунку на погашення заборгованості та повернення цих коштів назад за рахунок подальших оплат побутових споживачів, що надходять на рахунок із спеціальним режимом використання, тому розрахунки, які здійснювались на виконання Договору, не могли здійснюватися безпосередньо за рахунок коштів з поточного рахунку Відповідача.

8.29. Суд не може погодитись з наведеними висновками з огляду на таке.

8.30. За змістом Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, на Відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

8.31. Відповідно до частини шостої статті 11 Закону для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів.

8.32. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

8.33. Забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається постачальниками природного газу на виконання спеціальних обов`язків, покладених на них Кабінетом Міністрів України.

8.34. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, подається уповноваженим банком до Регулятора на затвердження та доводиться до відома всіх учасників розрахунків. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, протягом 10 робочих днів інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

8.35. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок.

8.36. Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.

8.37. Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на: 1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов`язків, покладених на такого продавця; 2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи; 3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи; 4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки.

8.38. Постановою № 792 затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі - Порядок відкриття (закриття) рахунків), та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Порядок проведення розрахунків). При цьому норми цієї постанови не застосовуються до правовідносин, врегульованих Порядком № 256 (пункт 4 Постанови № 792).

8.39. За змістом пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку відкриття (закриття) рахунків постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

8.40. Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу.

8.41. Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

8.42. Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

8.43. За змістом пунктів 1, 2, 4 Порядку проведення розрахунків він визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

8.44. Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.

8.45. Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, у визначений час.

8.46. При цьому, дію пунктів 5- 8 Порядку проведення розрахунків, які містять положення про застосування затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 296 "Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ".

8.47. Аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792, в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закону дозволяє дійти висновку, що хоча Постановою № 792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов`язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов`язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями.

8.48. Отже, приписи Постанови № 792 самі по собі не змінюють строків розрахунків за Договором, не позбавляють Відповідача можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами Договору, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати природного газу та виникнення зобов`язань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.

8.49. Суд також звертає увагу, що у пункті 6.3 Договору сторони обумовили, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

8.50. Ухвалюючи постанову у цій справі, суд апеляційної інстанції, встановивши здійснення Відповідачем оплати частини поставленого газу власними коштами, наведеного вище не врахував та не надав оцінки твердженням Позивача, викладеним в апеляційній скарзі (т. 2, а. с. 27-28), про відсутність заборони для Відповідача сплачувати вартість газу поза механізмом автоматичного розподілу коштів, передбаченому Постановою № 792 та Алгоритмом, у зв`язку з чим Відповідач мав можливість впливати на стан розрахунків за Договором, проте цим не скористався.

8.51. Обмежившись хибним висновком, що приписи Постанови № 792 позбавляють Відповідача можливості впливати на порядок, строки та повноту розрахунків з Позивачем за Договором, апеляційний суд утримався від з`ясування правильності наданого Позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, та не дослідив подані докази, на яких цей розрахунок ґрунтується.

8.52. Відповідно до частин другої, п`ятої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

8.53. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.54. Постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає.

8.55. За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову НАК "Нафтогаз України", з огляду на неможливість застосування до Відповідача відповідальності, передбаченої умовами Договору, у вигляді стягнення пені та виникнення зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, передчасні та не ґрунтуються на дослідженні усіх наданих учасниками справи доказів та надання їм оцінки, у зв`язку з чим Суд частково погоджується з доводами Скаржника, які викладені у підпункті 4.1 цієї постанови.

8.56. За положеннями частин першої-другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.57. Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України у редакції, яка застосовується під час розгляду цієї справи Верховним Судом, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Згідно з частиною четвертою цієї статті справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

8.58. З огляду на викладене прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції визнати обґрунтованою не можна, тому вона підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8.59. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, з`ясувати усі істотні обставини справи, дослідивши подані учасниками справи докази, надати їм належну оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

9. Висновок щодо застосування норм права

9.1. Приймаючи постанову у цій справі і здійснивши аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792, в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що хоча Постановою № 792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов`язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов`язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями, що відповідно не виключає відповідальності, передбаченої умовами таких договорів, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати та виникнення зобов`язань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки справа підлягає направленню на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 904/1210/18 скасувати. Справу № 904/1210/18 направити до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді О. М. Баранець

І. В. Булгакова

Т. Б. Дроботова

Л. Й. Катеринчук

Б. Ю. Львов

В. П. Селіваненко

І. В. Ткач

Н. Г. Ткаченко