ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 905/755/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (головуючий суддя Пушай В.І., судді Пелипенко Н.М., Стойка О.В.) та рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2019 (суддя Величко Н.В.) у справі № 905/755/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія"

про стягнення 226 636,77 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" (далі - ТОВ "Квант Енергія", відповідач) про стягнення боргу у розмірі 226 636,77 грн, у тому числі основного боргу у розмірі 87 259,46 грн, пені у розмірі 61 028,96 грн, 3 % річних у розмірі 16 684,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 61 663,66 грн за несвоєчасну оплату за переданий газ та невиконання зобов`язання у визначений договором постачання природного газу № 4789/1617-БО-6 від 30.09.2016 строк.

1.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач, із посиланням на положення статей 526, 530, 655, 692, 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 231 Господарського кодексу України, зазначав, що відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, не в повному обсязі та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1 договору.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.2019 позовні вимоги задоволено частково. Припинено за відсутністю предмету спору провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 43 474,24 грн; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за отриманий природний газ у сумі 32 916,66 грн, пеню у розмірі 61 028,96 грн, 3 % річних у розмірі 16 864,69 грн, інфляційні втрати у розмірі 61 663,66 грн та судовий збір у розмірі 3 194,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.

2.1. В частині задоволення позову рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю вимог, в частині припинення провадження у справі - сплатою відповідачем частини основного боргу після порушення провадження у справі, а в частині відмови - неврахуванням позивачем при здійсненні розрахунку позовних вимог двох платежів відповідача від 18.03.2019 на суму 5 434,28 грн та від 21.03.2019 на суму 5 434,28 грн, здійснених до звернення з позовом до суду.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2019 в частині стягнення пені у розмірі 61 028,96 грн та судового збору у розмірі 873,12 грн скасовано, та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

2.3. Суд апеляційної інстанції аргументував рішення тим, що позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач - виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, з огляду на що дійшов висновку про поширення на спірні правовідносини, пов`язані із стягненням пені, мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" та відмовив у задоволенні вимог у цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення в цій частині та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

4. На думку відповідача, судові рішення в частині стягнення заборгованості за отриманий природний газ у сумі 32 916,66 грн, 3% річних у розмірі 16 864,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 61 663,66 грн ухвалені з порушенням норм матеріального права, за неповного з`ясування обставин справи.

4.1. Відповідач зазначає про неврахування судами обов`язкового до виконання розпорядження КМУ від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року", на підставі якого на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

4.2. Судами попередніх інстанцій не враховано норми права, що стосувалися порядку оплати заборгованості за спожитий газ по спірному договору, починаючи з березня 2018 року по грудень 2020 року, а саме того, що відповідачем виконано обов`язок щодо надання позивачу та виконання виробником теплової енергії погодженого з органом місцевого самоврядування графіка погашення заборгованості, складеного на підставі довідки про заборгованість, наданої начальником реалізації газу позивача. Даним графіком погоджено строк оплати та суму оплати заборгованості за спожитий газ по спірному договору починаючи з березня 2018 року по грудень 2020 року. Підписанням та погодження графіку погашення заборгованості позивач та відповідач за участю органу місцевого самоврядування врегулювали відносини щодо погашення заборгованості по договору постачання природного газу №4789/1617-БО-6, а отже оплата по графіку є належним виконанням зобов`язання і не є порушенням його виконання.

4.3. Судами не враховано, що позивач, всупереч домовленостей з відповідачем, намагається стягнути борг з споживача природного газу, застосовуючи положення договору, а не письмового графіку погашення заборгованості, яким урегульовано таке питання.

5. 31.01.2020 на адресу суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, який подано останнім 30.01.2020. Ураховуючи встановлений ухвалою суду від 28.12.2019 строк для подання відзиву - до 20.01.2020, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення цієї ухвали, наявність інформації про отримання позивачем копії ухвали 08.01.2020, відзив залишається судом без розгляду на підставі статті 118 ГПК України, як такий, що подано після закінчення встановленого процесуального строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

6. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що 30.09.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, та ТОВ "Квант Енергія", як споживачем, укладено договір постачання природного газу № 4789/1617-БО-6, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно із п. 1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

В пункті 2.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 6 від 31.03.2017, сторони обумовили обсяги передачі природного газу.

Згідно із п. 5.1 договору, ціна на природний газ визначається відповідно до п.5.2 цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

У пункті 5.2 договору сторони визначили ціну природного газу. У подальшому, додатковими угодами № 1 від 24.10.2016, № 2 від 27.10.2016, № 3 від 22.11.2016, № 4 від 30.12.2016, від № 6 від 31.03.2017 сторони змінювали редакцію п. 5.2 договору.

За приписами п. 6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Згідно із п. 6.3 договору, платежі за договором здійснюються на поточний рахунок постачальника з урахуванням вимог чинного законодавства щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання підприємствами, що виробляють теплову енергію. В будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору.

У відповідності до п. 8.2 договору, у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 та 6.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 1 жовтня 2016 до 31 березня 2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

6.1. Додатковою угодою № 2 від 27.10.2016 сторони внесли зміни до договору постачання природного газу, яким, зокрема, виклали положення п. 6.1 договору в такій редакції:

"Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсотковї поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.".

6.2. Строк дії договору сторони змінили до 30 вересня 2017 (включно) підписанням додаткової угоди № 6 від 31.03.2017.

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання умов договору продавець передав покупцю природний газ у жовтні 2016 - лютому 2017 року, квітні 2017 року - вересні 2017 року, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. З розрахунку позовних вимог вбачається, що за зобов`язаннями березня 2017 року вартість спожитого об`єму природного газу склала 202 208,84 грн, яка була оплачена відповідачем 21.12.2017 та 27.12.2017, тобто з простроченням.

Матеріали справи не містять відповідного акту приймання-передачі природного газу за березень 2017 року на суму 202 208,84 грн, проте відповідач визнає здійснення позивачем поставки природного газу за зобов`язаннями березня 2017 року саме на таку суму.

8. Відповідно до відомостей довідки про операції по підприємству ТОВ "Квант Енергія" за договором № 4789/1617-БО-6 за період з 01.10.2016 по 10.07.2018, відповідач здійснював оплату природного газу за зобов`язаннями жовтня 2016 року, грудня 2016 року, січня 2017 року - частково травня 2017 року з порушенням встановлених договором строків.

9. У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" своїх зобов`язань з оплати прийнятого за договором № 4789/1617-БО-6 від 30.09.2016 природного газу, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулася до суду з позовом про стягнення основного боргу у розмірі 87 259,46 грн, пені у розмірі 61 028,96 грн, 3% річних у розмірі 16 684,69 грн, інфляційних втрат у розмірі 61 663,66 грн.

10. Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

11. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

12. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

13. Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем порушено строки виконання своїх зобов`язань з оплати поставленого природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому, судами досліджено, що позивачем при розрахунку суми основного боргу безпідставно не було враховано платежів відповідача від 18.03.2019 на суму 5 434,28 грн та від 21.03.2019 на суму 5 434,28 грн, та розцінено зазначені платежі як оплату відповідача за зобов`язаннями травня 2017 року за договором № 4789/1617-БО-6 від 30.09.2016. З огляду на наведене, установлено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду з даним позовом складала 76 390,90 грн. (у тому числі за зобов`язаннями травня 2017 року - 18 756,90 грн, червня 2017 року - 21 083,76 грн та вересня 2017 року на суму 36 550,24 грн), у зв`язку з чим відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 10 868,56 грн.

Також господарськими судами установлено, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено позивачу 43 474,24 грн згідно з графіком погашення заборгованості за спожитий природний газ за договором № 4789/1617-БО-6 від 30.09.2016 (у т.ч. 13.05.2019 - 10 868,56 грн, 14.06.2019 - 16 302,84 грн, а також платіжним дорученням № 162 від 09.09.2019 - 16 302,84 грн), внаслідок чого припинено провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України. З урахуванням наведеного, господарські суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 32 916,66 грн.

14. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

15. Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

16. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

17. Врахувавши те, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання з оплати прийнятого від позивача природного газу, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Перевіривши наданий позивачем розрахунок зазначених сум, суди встановили, що розрахунок зроблено арифметично вірно, з огляду на що обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 16 864,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 61 663,66 грн.

18. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

19. Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

20. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України).

21. Як встановили суди попередніх інстанцій у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач нарахував та заявив до стягнення у цій справі 61 028,96 грн пені.

22. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені, апеляційний суд вказав, що у спірний період відповідач здійснював свою діяльність у м. Бахмут (до перейменування - м. Артемівськ) Донецької області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг та здійснював у заявлений до стягнення період свою господарську діяльність у м. Бахмут Донецької області.

Установивши, що позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач - виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, апеляційний суд дійшов висновку про поширення на спірні правовідносини, пов`язані із стягненням пені, мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", з огляду на що дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

23. Предметом касаційного оскарження у даній справі стало питання щодо правомірності задоволення позовних вимог у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 32 916,66 грн, 3 % річних у розмірі 16 864,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 61 663,66 грн з підстав неврахування судами попередніх інстанцій наявності графіка погашення заборгованості, яким, як вказує відповідач, погоджено строк оплати та суму заборгованості за спожитий газ по спірному договору починаючи з березня 2018 року по грудень 2020 року. На думку відповідача, підписанням та погодженням графіку погашення заборгованості позивач та відповідач за участю органу місцевого самоврядування врегулювали відносини щодо заборгованості по договору постачання природного газу №4789/1617-БО-6, а отже, оплата по графіку є належним виконанням зобов`язання і не є порушенням його виконання.

24. Колегія суддів зазначає, що такі доводи відповідача були предметом розгляду судів попередніх інстанцій та відхилені ними з огляду на таке.

25. Відповідно до п. 17 Положення "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженого постановою КМУ № 758 від 01.10.2015, яке було чинним на момент укладення графіку, обов`язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення (обов`язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії), покладається на НАК "Нафтогаз України" на період до 1 квітня 2017, в тому числі, за такої умови: надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо). З огляду на наведене, суди дійшли вірного висновку, що наявність графіку, на який посилається відповідач, не змінює умови та порядок розрахунку за договором, констатуючи, що аналогічний припис міститься і у постанові КМУ № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", яка є чинною на теперішній час.

26. За наведених вище обставин, слід зазначити, що доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі зводяться до спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду, обумовлені ч. 2 ст. 300 ГПК України.

27. Посилання відповідача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17, від 14.05.2018 у справі №926/680/17 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки висновки у наведених справах судом було зроблено виходячи з інших предмету і підстав позову.

28. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушень, про які зазначено в касаційній скарзі та визнає достатніми зазначені господарськими судами мотиви відхилення доводів, наведених відповідачем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення в оскаржуваній відповідачем частині з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права та дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

30. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, у зв`язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішень відсутні.

Щодо судових витрат

31. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції до 08.02.2020), суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 905/755/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.