Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2019 року у справі №916/251/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/251/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасників справи:

позивача - житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (далі - ЖКГ) - не з'яв.,

відповідача - фізичної особи - підприємця Черненка Володимира Васильовича (далі - Підприємець) - особисто,

розглянув касаційну скаргу Підприємця

на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2018

(головуючий - суддя Погребна К.Ф., судді: Гут С.Ф. і Д'яченко Т.Г.) та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 (головуючий - суддя Поліщук Л.В., судді: Мишкіна М.А. і Філінюк І.Г.)

у справі № 916/251/18

за позовом ЖКГ

до Підприємця

про виселення та стягнення.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про виселення Підприємця із займаного нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт Чорноморське, вул. Курортна, 11 (далі - Приміщення), зобов'язання Підприємця повернути майно у тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу, та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. У подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача "невідшкодований залишок неустойки" в сумі 19 519,33 грн.

2. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення орендованого Приміщення позивачу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.2018, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019: позов задоволено; ухвалено виселити Підприємця з Приміщення у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №02/А-14 від 01.12.2014 (далі - Договір); з Підприємця стягнуто на користь ЖКГ невідшкодований залишок неустойки в розмірі 19 519, 33 грн. та 3 524 грн. судового збору.

4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги і листа позивача

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємець, зазначаючи про незаконність, необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, ухвалення їх з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить зазначені рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Судами зроблено безпідставний висновок про дотримання позивачем встановленого в законі і в договорі строку щодо повідомлення про припинення Договору та про те, що Договір припинений з 01.11.2017.

7. Натомість, на думку скаржника, Договір є поновленим на строк, який раніше був встановлений цим договором - на 2 роки 11 місяців і діє "на сьогоднішній день".

8. На час звернення до суду у позивача були відсутні процесуальні права на таке звернення з даною позовною заявою.

9. Судами допущено формальність, однобічність та неповноту розгляду справи, не були встановлені та досліджені обставини, що мають важливе значення для розгляду даної справи.

Доводи позивача

10. У відзиві на касаційну скаргу ЖКГ заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність і про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, та просить останні залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності територіальна громада селища Чорноморське в особі Чорноморської селищної ради є власником теплового пункту з трансформаторною підстанцією, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, вул. Курортна, 11; відповідне майно знаходиться у господарському віданні ЖКГ.

12. 01.12.2014 ЖКГ (як орендодавцем) і (як орендарем) був укладений Договір, за умовами якого, зокрема:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (без надання орендареві права розпоряджатися орендованим майном та без права викупу) частину нежитлового приміщення "Теплопункт" (далі - Майно) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт Чорноморське, вул. Курортна, 11, загальною площею 94 кв.м;

- у разі припинення Договору майно повертається орендарем орендодавцю у термін 10 діб з моменту його припинення (пункт 2.4);

- орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем, Майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду (пункт 6.9);

- Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців (пункт 11.1);

- у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (пункт 11.6);

- чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (пункт 11.8);

- після закінчення терміну дії Договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження Договору на новий строк (пункт 11.9).

13. Орендодавець листом від 18.09.2017 №553 повідомив орендаря з посиланням на положення пунктів 11.6, 11.8 Договору про розірвання Договору після закінчення терміну його дії (з 01.11.2017). Цього листа орендар отримав 19.09.2017.

14. 01.11.2017 ЖКГ повторно вручено Підприємцю під розпис листа від 01.11.2017 № 654, в якому у зв'язку із закінченням терміну дії Договору вимагав звільнити Приміщення у 10-денний термін починаючи з дня закінчення терміну дії Договору, з оформленням у встановленому порядку акта приймання-передачі Майна.

15. Листом від 26.12.2017 №771 ЖКГ повідомило Підприємця про необхідність звільнити частину приміщення "Теплопункт" у 10-денний термін у зв'язку із закінченням строку оренди Приміщення, проте Підприємець від отримання даного листа відмовився.

16. ЖКГ 28.12.2017 направило листа №776 про звільнення частини приміщення "Теплопунк" у зв'язку із закінченням строку дії Договору та про відсутність наміру продовжувати цей строк; даного листа направлено з повідомленням про вручення і Підприємцем одержано.

17. Незважаючи на згадані листи, Підприємець продовжував займати Приміщення після закінчення строку дії Договору, що й стало причиною звернення з позовом у даній справі.

18. Волевиявлення орендодавця щодо припинення відносин за Договором і повернення об'єкта оренди підтверджується його відповідними листами, які були вручені орендареві 19.09.2017 та 01.11.2017 (що ним не заперечується), тобто до закінчення строку Договору і в день закінчення цього строку. Отже, орендодавцем дотримано передбачений законодавством строк повідомлення орендодавця про припинення Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

частина перша статті 526:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина перша статті 628

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов'язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 763:

- договір найму укладається на строк, встановлений договором;

стаття 764:

- якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором;

стаття 777:

- наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк;

- умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється;

стаття 785:

- у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі;

- якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

20. Господарський кодекс України:

стаття 193:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша);

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга);

частини друга і четверта статті 291:

- договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено;

- правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

21. Стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна":

- строк договору оренди визначається за погодженням сторін;

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

22. Суди попередніх інстанцій з урахуванням наведених законодавчих приписів та з'ясувавши факти як припинення дії Договору, так і невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого майна орендодавцеві, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення відповідних позовних вимог орендодавця (ЖКГ).

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

23. Так, аргументи скаржника стосовно того, що "Відповідач (за текстом має бути, очевидно: Позивач) з листами, заявами чи будь-якими іншими повідомленнями щодо припинення вищевказаного договору оренди на мою (тобто скаржника) адресу не звертався, мені вказані документи не вручалися та мною не отримувалися", - спростовуються встановленими попередніми судовими інстанціями у цій справі обставинами (див, зокрема, пункти 13, 14, 16 цієї постанови).

При цьому скаржник робить акцент на тому, що у зверненні ЖКГ до нього йшлося не про "припинення", а про "розірвання" Договору й на тому, що "розірвання та припинення договору це два різні поняття, які не можна ототожнювати". З подібною аргументацією погодитися не можна.

Визначальним тут є не вжиття того чи іншого із зазначених термінів, а реальний зміст волевиявлення орендодавця, яке явно і однозначно було спрямоване на припинення договірних відносин між сторонами. До того ж розірвання договору є лише одним із способів (форм) його припинення, тобто ці поняття співвідносяться як загальне (припинення) і часткове (розірвання), інакше кажучи, будь-яке розірвання договору означає і його припинення.

24. Не знаходять за змістом оскаржуваних судових рішень свого підтвердження доводи скаржника про те, що в них (рішеннях) "не надано належної оцінки моїм (скаржника) доводам щодо відсутності у позивача підстав для звернення з даною позовною заявою".

Так, попередніми судовими інстанціями встановлено й скаржником не спростовано, що Майно знаходиться у господарському віданні ЖКГ. Правовий режим господарського відання з достатньою повнотою визначено у статті 136 Господарського кодексу України, згідно з якою:

- право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (частина перша);

- власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (частина друга);

- щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (частина третя).

До того ж саме ЖКГ, а не будь-яка інша особа, було стороною Договору як орендодавець, і протягом усього часу дії цього договору у орендаря (скаржника) не виникало заперечень чи зауважень з цього приводу (іншого скаржником не вказано й не доведено); натомість такі заперечення з'явилися лише в процесі розгляду позову в даній справі.

Поряд з тим правомірність Договору презюмується в силу положень статті 204 ЦК України: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; при цьому в матеріалах справи відсутні відомості про визнання Договору недійсним повністю або у тій чи іншій його частині.

Отже ЖКГ вправі було звертатися з позовом у даній справі.

25. Так само не можуть бути визнані прийнятними доводи скаржника стосовно необхідності, на його думку, призначення судової експертизи в даній справі з метою вирішення "питання щодо відповідності теплового пункту з трансформаторною підстанцією за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, вул. Курортна, 11, загальною площею 259,5 кв.м, що зареєстрований на праві господарського відання за ЖКГ Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, фактично переданому у користування ФОП Черненко В.В. приміщенню".

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України експертиза у справі призначається для з'ясування обставин, що мають значення для справи, якщо необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності у даному разі необхідності у спеціальних знаннях, оскільки предметом спору є зазначене в Договорі Приміщення площею 94 кв.м, яке з огляду на умови Договору та наведене положення частин першої статті 785 ЦК України підлягало поверненню орендодавцеві.

Що ж до питань, пов'язаних з можливими змінами орендованого Майна (у зв'язку з реконструкцією, переобладнанням тощо), то вони можуть бути предметом іншого судового провадження, оскільки в даній справі вони не вирішувалися, тому що не належали до предмета позову та судового розгляду в ній.

При цьому критичне ставлення викликає довод скаржника про те, що "сам по собі "тепловий пункт" був розкрадений позивачем вже давно". Будь-яких обставин і доказів на підтвердження цього скаржником, відповідно, не зазначено й не подано, у зв'язку з чим звинувачення учасника справи у вчинені кримінально-каральних дій виглядає як таке, що має наклепницький характер. Обурення скаржника у зв'язку з поданням позову в даній справі не дає йому права заявляти необґрунтовані звинувачення у "розкраданні" майна.

26. З урахуванням наведеного судом приймаються доводи відзиву на касаційну скаргу як такі, що узгоджуються з нормам матеріального і процесуального права та встановленими обставинами справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як передумови для скасування прийнятих судових рішень.

28. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Підприємця залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають нормам матеріального права, в тому числі ЦК України і Господарського кодексу України, та нормам процесуального права.

Судові витрати

29. Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Черненка Володимира Васильовича залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2018 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 зі справи № 916/251/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов