Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4227/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - державне підприємство "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України,

представник позивача - не з'явився,

відповідач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Кравченко О.К. головн. спец. відділу (дов. від 28.12.2017),

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України

на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2018 (головуючий суддя Кухар Н.М.)

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 (головуючий суддя - Пушай В.І., судді: Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.)

у справі № 922/4227/17

за позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (далі - Підприємство)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відділення про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 04.10.2016 № 81-р/к у справі № 3/12-151-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована тим, що: Рішення АМК прийняте при неповному з'ясуванні та недоведенні обставин, які мають значення для справи; у прийнятті Рішення АМК мало місце порушення норм матеріального права.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2018 у справі № 922/4227/17, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано, зокрема, пропуском позивачем двомісячного строку на оскарження Рішення АМК, який (строк) є присічним та відновленню не підлягає.

Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі:

- при прийнятті оскаржуваних судових актів суди не мали належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження направлення та вручення позивачу вимоги голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729, оскільки в матеріалах справи відсутній опис вкладення у лист, який може бути належним доказом надсилання вимоги, а не будь-якого іншого (чи помилкового) листа на адресу позивача;

- суди не врахували того, що лист Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 04.12.2015 № 01-20/284 жодним чином не підтверджує факту надсилання та отримання позивачем вимоги голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729, а не будь-якого іншого листа, оскільки виключно опис вкладення у лист є тим доказом, з якого можна встановити, який саме документ було відправлено даним поштовим відправленням;

- суди залишили поза увагою доводи позивача про те, що про існування вимоги голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729 та Рішення АМК Підприємство дізналося лише 19.10.2017, отримавши позовну заяву Відділення про стягнення штрафу та пені, у зв'язку з простроченням сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК. Внаслідок наведеного, стягнення штрафу як виду відповідальності за вчинене порушення є неможливим, оскільки воно можливе лише за наявності вини особи як обов'язкового елементу складу правопорушення.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що останні ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представника Відділення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що державне підприємство "Дослідне господарство "Червона хвиля" інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (яким у подальшому змінено найменування на державне підприємство "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, позивач у справі), не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729 у встановлений ним строк вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) у вигляді неподання інформації Відділенню у встановлені головою Відділення строки;

- за вказане порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Позивач, зазначаючи про те, що при прийнятті Рішення АМК були неповно з'ясовані та не доведені обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Рішення АМК.

Частиною першою статті 60 Закону № 2210 встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України є присічними та відновленню не підлягають. Закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, копія Рішення АМК була направлена на адресу позивача разом із супровідним листом від 11.10.2016 та отримана уповноваженою особою Підприємства Ткачовою 15.10.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У зв'язку з цим встановлений Законом № 2210 двомісячний строк на оскарження Рішення АМК у судовому порядку закінчився 15.12.2016.

Підприємство звернулося з позовом до господарського суду про визнання недійсним Рішення АМК у грудні 2017 року.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій, встановивши, що Рішення АМК оскаржено Підприємством до господарського суду з пропуском присічного двомісячного строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону № 2210, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Вказана підстава для відмови в позові є самостійною та достатньою безвідносно до інших обставин, які встановлені судами попередніх інстанцій у розгляді справи без урахування того, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи позивача з приводу незаконності та необґрунтованості Рішення АМК, оскільки такі доводи заявлено ним після закінчення строків, встановлених частиною першою статті 60 названого Закону, внаслідок того, що позивач не скористався своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу у визначений законом строк, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Водночас, допущене судами порушення не вплинуло на правильність прийнятих судових актів про відмову в позові з підстав пропуску присічного строку на оскарження Рішення АМК.

Посилання Підприємства на відсутність доказів у підтвердження надсилання Відділенням та одержання Підприємством копії Рішення АМК (за відсутності опису вкладення у цінний лист) спростовується матеріалами справи та встановленими судами обставинами справи. Так, чинним законодавством України не передбачено обов'язку для Відділення щодо надсилання копій рішень органів Антимонопольного комітету України з описом вкладення у цінний лист. Обставин щодо направлення Відділенням іншого поштового відправлення (а не копії Рішення АМК) у листі, який одержаний уповноваженим працівником Підприємства 15.10.2016, судами попередніх інстанцій не встановлено, а Підприємством не доведено.

Касаційний господарський суд погоджується з аргументами, які викладені у відзиві Відділення на касаційну скаргу щодо пропуску позивачем двомісячного строку на оскарження у судовому порядку Рішення АМК, який (строк) є присічним та відновленню не підлягає, оскільки такі аргументи Відділення ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові акти попередніх інстанцій, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 922/4227/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Суховий