Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.03.2021 року у справі №922/1950/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1950/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барбашова С. В., Істоміна О. А., Пелипенко Н. М.

від 28.01.2021

за позовом Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2020 року Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство "Охоче" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору поставки № 01-07 від 01.07.2016.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2020 у справі № 922/1950/20 у задоволенні позову Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 у справі № 922/1950/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, ухвалено додаткове рішення у справі № 922/1950/20; стягнуто з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" 56 676,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині відмовлено.

19.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (вх. № 65 від 19.01.2021), надіслана засобами поштового зв'язку 18.01.2021, про долучення до справи доказів судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції у справі № 922/1950/20; про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення з позивача на користь відповідача зазначених витрат.

В обґрунтування цієї заяви представник відповідача посилався на те, що відповідач поніс витрати на правову допомогу адвоката під час апеляційного провадження у даній справі у загальному розмірі 66 000,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції і мотиви її прийняття.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 922/1950/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (вх. № 65 від 19.01.2021) про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 922/1950/20 залишено без задоволення; відмовлено в ухваленні додаткового рішення у справі № 922/1950/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (вх. № 65 від 19.01.2021).

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що зазначення відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу про необхідність компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції шляхом розподілу цих витрат, який подано поза межами встановленого судом апеляційної інстанції строку в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, та залишено судом без розгляду, є прямим недотриманням відповідачем унормованої статтями 124, 129 Господарського процесуального кодексу України процедури подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 922/1950/20, задовольнити заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та розподілити судові витрати.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення скаржник посилається на абзац другий частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 922/1350/18,08.04.2019 у справі № 922/619/18,29.03.2018 у справі № 907/357/16,18.12.2018 у справі № 910/4881/18,22.11.2019 у справі № 902/347/18,09.07.2019 у справі № 923/726/18,13.12.2018 у справі № 816/2096/17,16.05.2019 № 823/2638/18 та 13.10.2020 у справі № 922/3706/19;

- порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виявилось у неврахуванні положень статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм", водночас своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.02.2021 визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Студенець В. І., Мамалуй О. О.

У зв'язку з відпусткою судді Студенця В. І. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.04.2021 визначено новий склад колегії суддів:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що відзив на апеляційну скаргу, який містив заяву відповідача про необхідність компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції шляхом розподілу цих витрат, залишено судом без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України (з огляду на пропуск строку його подання до суду).

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що до закінчення судових дебатів представники відповідача не заявили в усній формі про намір надати суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про недотримання відповідачем унормованої статтями 124, 129 Господарського процесуального кодексу України процедури подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та, як наслідок, відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В силу положень пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статті 221 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому за змістом частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим згідно з вимогами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/2022/19 та 03.03.2021 у справі № 908/1238/18.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справ.

Частиною дев'ятою цієї ж статті передбачено, що після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (частина 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається зі місту постанови Східного апеляційного господарського суду від
12.01.2021 у справі № 922/1950/20, у день засідання відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив поновити строк на його подання; відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача; оскаржуване додаткове рішення залишити без змін; надати відповідачу можливість довести розмір фактично понесених ним судових витрат, у зв'язку з апеляційним провадженням у справі № 922/1950/20 та можливість долучити докази понесених витрат протягом 5 днів після ухвалення судового рішення та розподілити судові витрати.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в ухвалі Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 01.12.2020, яку отримано відповідачем 07.12.2020, Товариству з обмеженою відповідальністю "Новакорм" було надано строк до 15.12.2020 для подачі відзиву на апеляційну скаргу та відповідних клопотань, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відзив на апеляційну скаргу надано поза межами встановленого судом апеляційної інстанції строку в ухвалі про відкриття апеляційного провадження без належного обґрунтування поновлення строку на його подання, колегія суддів апеляційної інстанції залишила поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу без розгляду та, як наслідок, не розглядала питання щодо відшкодування судових витрат у зв'язку з апеляційним провадженням у справі № 922/1950/20 у судовому рішенні по суті.

Наведені вище обставини вплинули на рішення суду апеляційної інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 922/1950/20.

Як вже зазначалось вище, обґрунтовуючи відсутність підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, Східний апеляційний господарський суд зазначив, що відзив на апеляційну скаргу, який містив заяву про необхідність компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції, подано поза межами встановленого судом апеляційної інстанції строку та залишено судом без розгляду, що свідчить про недотриманням відповідачем унормованої статтями 124, 129 Господарського процесуального кодексу України процедури подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

При цьому судом апеляційної інстанцій також було встановлено, що до закінчення проведення судових дебатів у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2021, у суді апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" не скористалось своїм правом на подання заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розумінні положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що відзив відповідача на апеляційну скаргу, у якому зазначалось про понесення витрат на професійну правничу допомогу, було залишено судом без розгляду відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а винесене рішення суду з процесуального питання відповідачем не оскаржувалось, Верховний Суд вважає, що аргументи скаржника щодо наявності підстав для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" від 19.01.2021 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення з позивача на користь відповідача зазначених витрат не знайшли свого підтвердження в ході розгляду касаційної скарги.

При цьому наведені відповідачем у касаційній скарзі постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 922/1350/18,08.04.2019 у справі № 922/619/18,29.03.2018 у справі № 907/357/16,18.12.2018 у справі № 910/4881/18,22.11.2019 у справі № 902/347/18,09.07.2019 у справі № 923/726/18,13.12.2018 у справі № 816/2096/17,16.05.2019 № 823/2638/18 та 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, прийняті за іншого матеріально-правового та процесуально-правового регулювання спірних правовідносин, а також не містять жодних висновків, які б суперечили позиції Східного апеляційного господарського суду щодо застосування положень статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, наведені скаржником підстави для скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду не підтвердились.

Суд зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється Верховним Судом виключно в межах доводів касаційної скарги.

Жодних інших аргументів та/або обставин, які могли б стати підставами для скасування постановленої у справі ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення, скаржником у касаційній скарзі не наведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 922/1950/20 в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судове рішення прийнято із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" - залишенню без задоволення.

Судові витрати.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає оскаржуване судове рішення без змін, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 922/1950/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй