Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №910/19276/16
Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №910/19276/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/19276/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

представник ініціюючого кредитора в судове засідання не з`явився,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія",

представник боржника - Краснокутська Н.М.,

ліквідатор - арбітражний керуючий Мензаренко Юрій Миколайович,

представник ліквідатора в судове засідання не з`явився,

представники ГУ ДФС в м. Києві - Литвиненко С.С., Шаповал Є.Ю.,

представник - ПАТ "АК "Київводоканал" - Плесун О.І.,

представник ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" - Оксамитний М.М.,

представник АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Награбовський О.В.,

представник ТОВ "Файненс Компані" - Луцький М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019

у складі колегії суддів: Верховця А.А. (головуючий), Остапенка О.М., Доманської М.Л.

у справі за заявою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 21.10.2016 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія"), оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 23 998 255,67 грн і не спроможне її погасити.

2. Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві обґрунтовувала безспірність своїх грошових вимог: постановою Донецького окружного адміністративного суду м. Донецьк від 14.05.2013 у справі №805/2241/13-А, згідно якої стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" заборгованість в сумі 374 503,96 грн; постановою Донецького окружного адміністративного суду м. Донецьк від 15.05.2013 у справі №805/5062/13-а, згідно якої стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" заборгованість в сумі 976 375,71 грн; постановою Донецького окружного адміністративного суду м. Донецьк від 30.12.2013 у справі №805/15595/13-а, згідно якої стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" заборгованість в сумі 2 929 127,22 грн; постановою Донецького окружного адміністративного суду м. Донецьк від 15.05.2013 у справі №805/5062/13-а, згідно якої стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" заборгованість в сумі 976 375,71 грн; постановою Донецького окружного адміністративного суду м. Донецьк від 04.06.2014 у справі №826/1057/14, згідно якої стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" заборгованість в сумі 1 461 448,02 грн; інкасовими дорученнями №144/26-51-17-43 від 22.06.2016, №143/26-51-17-43 від 22.06.2016, №142/26-51-17-43 від 22.06.2016, №141/26-51-17-43 від 22.06.2016.

3. 21.11.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/19276/16 про банкрутство ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1 461 448,02 грн, розпорядником майна призначено Ковалко Г.І.

4. 29.05.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва затверджено реєстр вимог ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" на загальну суму 424 387 559,18 грн з урахування змін у відповідності до постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017.

5. 09-16.06.2017 відбулись збори кредиторів, на яких сформовано комітет кредиторів ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" у складі трьох кредиторів: ТОВ "Централізована резервна компанія", ТОВ "Інтер Менеджмент Груп", ПАТ "Страхова компанія "Агрогарант".

6. 22.06.2017 відбулось засідання зборів кредиторів ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" на якому виходячи з відсутності пропозицій від можливих інвесторів та у зв`язку зі значним обсягом кредиторської заборгованості одноголосно було прийнято рішення звернутись до Господарського суду м. Києва із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що підтверджується протоколом борів кредиторів № 2 від 22.06.2017.

7. Крім того, 22.06.2017 відбулось також засідання комітету кредиторів боржника на якому було прийнято рішення про зобов`язання розпорядника майна боржника звернутись до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М.

8. Вказане рішення було оформлене протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" № 1 від 22.06.2017.

9. 27.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ковалко Г.І. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

10. 19.12.2018 постановою Господарського суду міста Києва припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни; визнано ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича, вирішено інші процедурні питання.

11. Постанова суду першої інстанції мотивована наявністю рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке прийнято на засіданні зборів кредиторів боржника 22.06.2017 та на засіданні комітету кредиторів боржника 22.06.2017; наявністю у боржника значної кредиторської заборгованості та відсутністю інвесторів; відсутністю станом на 19.12.2018 повідомлень щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

12. 11.12.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (далі - ТОВ "Файненс Компані") на постанову Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/19276/16 задоволено, постанову Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/19276/16 скасовано, провадження у справі № 910/19276/16 про банкрутство ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" закрито. Зобов`язано Державного реєстратора Дарницького району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/19276/16. Матеріали справи № 910/19276/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.

13. Апеляційний господарський суд дійшов висновків, що місцевий господарський суд залишив поза увагою та не встановивши фінансового стану боржника, наявність чи відсутність майнових активів у нього, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість загальна сума якої складає - 424 387 559,18 грн, та продовжити господарську діяльність, дійшов передчасного висновку щодо визнання боржника - ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, так як, таке рішення повинно прийматись за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Викладене узгоджується з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у справі №926/4739-б/16.

14. Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що місцевий господарський суд безпідставно відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" у зв`язку з ненаданням податковим органом, як ініціюючим кредитором, доказів безспірності своїх вимог, що свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності боржника у справі №10/19276/16 та дає підстави для висновку, що ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру без наявності на те правових підстав.

15. Закриваючи провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції послався на положення пункту 11 частини першої статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункту 8 частини першої, частини другої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

16. 28.12.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 910/19276/16 та залишити в силі постанову Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у вказаній справі.

17. Головне управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та посилається на п. 95.4 ст.95, п. 95.22 ст. 95 Податкового кодексу України та на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 29.04.2015 у справі №920/629/14, відповідно до якої доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили; інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу. Скаржник вказує, що вимоги ГУ ДФС у м. Києві до боржника на суму 23 998 255,67 грн, складають консолідовану суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 23 800 203,06 грн, земельного податку з юридичних осіб в розмірі 13 872 грн, податку на нерухоме майно в розмірі 48 102,39 грн, та податку на додану вартість в розмірі 136 078,22 грн, що підтверджуються згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 у справі № 805/2241/13-а якою стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 373 465,48 грн, заборгованість по земельному податку в розмірі 1 038,48 грн, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 у справі № 826/1057/14 якою стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" податкову заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1 461 448,02 грн., постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2013 у справі № 805/15595/13-а якою стягнуто з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" суму заборгованості п орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2 922 896,04 грн та суму заборгованості по земельному податку в розмірі 6 321,18 грн, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2013 у справі № 805/5062/13-а якою стягнуто податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 974 298,68 грн та податкову заборгованість по земельному податку в розмірі 2 077,06 грн, також підтверджується копіям інкасових доручень (розпоряджень) № 144/26-51-17-43 від 22.06.2016, № 143/26-51-17-43 від 22.06.2016, № 142/26-51-17-43 від 22.06.2016, № 141/26- 51-17-43 від 22.06.2016.

Б. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. 03.02.2020 від ТОВ "Файненс Компані" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві, в якому викладено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. ТОВ "Файненс Компані", зокрема,стверджує, що суд апеляційної інстанції законно скасував постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також закрив провадження у даній справі, адже вимоги податкового органу до ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" не мали безспірного характеру через невжиття ініціюючим кредитором усіх необхідних заходів щодо стягнення податкової заборгованості, підтверджених відповідними доказами, що обов`язково передує ініціюванню провадження у справі про банкрутство.

19. 05.02.2020 від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (кредитор) до Верховного Суду надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких кредитор підтримує касаційну скаргу та просить Суд її задовольнити, посилаючись необґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції.

20. В своїх поясненнях на касаційну скаргу, що надійшли до Верховного Суду 20.02.2020, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (кредитор) також підтримує касаційну скаргу та просить Суд її задовольнити, посилаючись на неправомірне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 11 частини першої статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Єдиним доводом касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 є посилання на те, що доказами безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили та інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу, із посиланням на постанову Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 920/629/14.

23. Як встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" ініціюючим кредитором - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві було обґрунтовано безспірність своїх вимог до боржника постановами адміністративного суду про стягнення заборгованості з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" та інкасовими дорученнями.

24. Верховний Суд зауважує, що частинами другою, третьою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

25. Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

26. Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України регламентовано, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

27. Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

28. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

29. Згідно з абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

30. Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

31. Згідно з абзацом 2, 3 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

32. Відтак, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Податкового кодексу України, примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючі органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

33. Таким чином, виходячи із вимог статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили; інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу; докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

34. Крім того, перебіг трьохмісячного строку, передбаченого частиною третьою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

35. Тобто, строк невиконання боржником податкового зобов`язання, для визначення неплатоспроможності боржника, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

36. Водночас спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

37. При цьому передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

38. Зокрема, згідно з пунктом 95.22. статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

39. Тільки вжиття всіх наведених вище заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17.

40. Апеляційним господарським судом було встановлено, що звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство "ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" ініціюючим кредитором - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, зокрема, не було надано доказів перевірки наявності та стягнення дебіторської заборгованості боржника, яка становить 42 846 949,40 грн, та перевищує розмір вимог ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (23 998 255,67 грн), або переведення на податковий орган права вимоги ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" до третіх осіб у порядку, передбаченому пунктом 95.22 статті 95 Податкового кодексу України.

41. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 2016 рік на балансі ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" перебували основні засоби, незавершене будівництво і нематеріальні активи на суму 13 292 тис. грн, однак ініціюючим кредитором не було надано будь-яких доказів опису, передачі в заставу, реалізації зазначеного майна. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві не було долучено до матеріалів справи доказів прийняття рішення про опис майна у податкову заставу (основних засобів, незавершеного будівництва), направлення листа боржнику щодо надання самостійно зазначеного переліку ліквідних активів у податкову заставу; акту опису майна, про що йдеться у тексті заяви про порушення справи про банкрутство.

42. Щодо поданих ініціюючим кредитором інкасових доручень про стягнення заборгованості ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" з рахунків наявних в ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Укрсоцбанк", то апеляційним господарським судом встановлено, що ці інкасові доручення були повернуті без виконання не у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках боржника, а з інших причин.

43. Частиною сьомою статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено підстави за якими суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

44. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про те, що у зв`язку із неподанням ініціюючим кредитором - податковим органом доказів безспірності своїх вимог до боржника, що свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності боржника місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія", а отже боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру за відсутності на те правових підстав.

45. Також, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено відсутність підстав для порушення/відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому судам у таких випадках слід закривати провадження у справі на підставі статті 83 Закону (за відсутності інших підстав для такого закриття) та пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору). Суд звертається до правових позиції, викладених Верховних Судом в постановах від 18.10.2018 у справі № 910/12918/15 та від 05.02.2019 у справі № 911/248/16, від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18.

46. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає законними та обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про закриття провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія", оскільки факти що встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі виключають можливість подальшого провадження у справі про банкрутство, з огляду на відсутність ознак неплатоспроможності боржника на момент порушення провадження.

47. Також, Верховний Суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 920/629/14, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, згідно з положеннями статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10 та частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України. Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів із рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

48. У даній справі № 910/19276/16 питання наявності постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження на підтвердження безспірності вимог ініціюючого кредитора - податкового органу не порушувалося, отже Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника на дану правову позицію Верховного Суду України у справі № 920/629/14.

49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

50. Виходячи із вимог статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили; інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу; докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

51. Водночас спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

52. При цьому передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

53. Зокрема, згідно з пунктом 95.22. статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

54. Тільки вжиття всіх наведених вище заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

56. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

57. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 910/19276/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк