Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.08.2019 року у справі №921/520/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 921/520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Студенця В. І.

за участю секретаря судового засідання - Черненка О. В.

за участю представників:

Позивача: Притула О. Б.

Відповідача: на з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Індекс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019

(головуючий - Хабіб М. І., судді Бонк Т. Б., Дубник О. П. )

та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2019

(суддя Хома С. О.)

у справі №921/520/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Індекс"

до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області

про стягнення 3 328 729,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Індекс" (далі - ТОВ "Пром-Індекс") звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (далі - Служба автомобільних доріг) про стягнення 3 328 729,20 грн.

2. Позов обґрунтовано неналежними виконанням зобов'язань за договором будівельного підряду №16КТ від 29.10.2015, щодо оплати відповідачем вартості додатково виконаних робіт, з реконструкції існуючих будівель комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати й дитина", за адресою: м. Тернопіль, вул. Замкова, 10 (далі - об'єкт).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Служба автомобільних доріг подала до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

4. Клопотання обґрунтовано, тим, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.08.2018 у справі №921/170/18, яке набрало законної сили
10.09.2018, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Пром-Індекс" до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 3 328 729,20 грн вартості додатково виконаних, у січні 2016 року, підрядних робіт з реконструкції об'єкту. Відповідач зазначав про ідентичність підстав та предмету позовів у даній справі та у справі №921/170/18, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі, оскільки вже існує рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

5. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2019, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019, закрито провадження у справі № 921/520/18, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

6. Закриваючи провадження у справі суди виходили з того, що наявне судове рішення, яке набрало законної сили, у справі №921/170/18, в якій спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, що і у справі № 921/520/18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Пром-Індекс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. Підставами для скасування ухвали та постанови скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема положень ст.ст. 86, 177, 231 ГПК України та зазначає про помилковість висновків судів щодо ідентичності підстав позовів у господарських справах №921/170/18 та № 921/520/18, оскільки судами попередніх інстанцій належним чином не проаналізовано підстав позову у зазначених справах. Крім того, скаржник зазначає про неправомірність закриття провадження у справі судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання, оскільки на цій стадії суд не має права давати оцінку доказам.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Службою автомобільних доріг не надано відзиву на касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

10. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

11. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, крім випадків, передбачених пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

12. Пунктом 2 частини 1 статті 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

13. Зі змісту вказаних норм права можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

14. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.

15. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

16. Підставою позову є обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Такими обставинами є юридичні факти, тобто такі, які зумовлюють правові наслідки і з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Разом з тим, не вважається зміною підстав позовних вимог доповнення новими обставинами, при збереженні первісних обставин та зміни посилань на норми матеріального чи процесуального права.

17. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

18. Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, та, як наслідок встановленого, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

19. При цьому, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв'язку з наявністю такого, що набрало законної сили рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.

20. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.08.2018 у справі №921/170/18, яке набрало законної сили, відмовлено у позові ТОВ "Пром-Індекс" до Служби автомобільних доріг про стягнення 3 328 729,20 грн вартості додатково виконаних у січні 2016 року підрядних робіт з реконструкції існуючих будівель об'єкта.

21. Проаналізувавши позовні вимоги та рішення суду у справі №921/170/18 суди встановили, що позивач у цій справі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на договір будівельного підряду №16КТ від 29.10.2015, предметом якого є виконання робіт з реконструкції існуючих будівель комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати й дитина", за адресою: м. Тернопіль, вул. Замкова, 10 (перша черга), та зазначає, що позивачем, як генпідрядником виконано у жовтні-грудні 2015 року будівельні роботи, які відповідач прийняв та оплатив у повному обсязі. В ході виконання робіт виялено невраховані проектно-кошторисною документацією роботи, у зв'язку з чим виникла необхідність виконання додаткових робіт (сантехнічних робіт; робіт, пов'язаних з організацією нагрівання води, вентиляції, електрифікації, облаштування горища тощо) та збільшення кошторису, про що позивач повідомив відповідача листом від 28.12.2015. Такі додаткові роботи були необхідними в інтересах замовника, оскільки їх невиконання могло призвести до пошкодження об'єкта будівництва при його експлуатації. З огляду на неотримання у розумний строк відповіді відповідача на повідомлення, позивач виконав додаткові роботи та надав відповідачу 04.02.2016 акт приймання виконаних будівельних робіт №6ПЦ за січень 2016 року, на загальну суму 3 328 729,20 грн, який відповідач не підписав. У березні 2016 року будівлю комунального закладу ТОКПЦ "Мати й дитина" прийнято в експлуатацію. Зважаючи на зазначене, посилаючись на ст. 877 ЦК України, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з оплати додатково виконаних робіт.

22. Водночас, як встановлено судами у цій справі ТОВ "Пром-Індекс" звернулось до Служби автомобільних доріг про стягнення 3 328 729,20 грн вартості додатково виконаних підрядних робіт з реконструкції існуючих будівель об'єкта, з посиланням на аналогічні обставини, з тим самим правовим обґрунтуванням та предметом позову, як у справі № 921/170/18.

23. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2018 відкрито провадження у справі №921/520/18 за вказаним позовом ТОВ "Пром-Індекс" до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 3 328 729,20 грн.

24. Отже, дослідивши зміст позовної заяви у справі № 921/520/18, а також зміст позовної заяви у справі №921/170/18 суди дійшли висновку, що склад сторін, предмет і підстави позову у зазначених справах є тотожними.

25. Зважаючи на встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій, з'ясували, що фактично позов у цій справі було подано за наявності рішення суду у справі №921/170/18, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки в обох справах вимоги позивача ґрунтувались на тому, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором підряду №16КТ від 29.10.2015 щодо оплати додатково виконаних робіт (сантехнічних робіт; робіт, пов'язаних з організацією нагрівання води, вентиляції, електрифікації, облаштування горища тощо) з реконструкції існуючих будівель комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати й дитина", за адресою: м.

Тернопіль, вул. Замкова, 10 (перша черга), з посиланням на акт приймання виконаних будівельних робіт № 6ПЦ за січень 2016 року на загальну суму 3 328
729,20 грн, який відповідач не підписав.

26. Таким чином, колегія суддів констатує, що закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, з урахуванням положень пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і задоволення касаційної скарги не вбачається.

27. Доводи касаційної скарги, викладені у абз. 8 цієї постанови, відхиляються судом касаційної інстанції зважаючи на вищезазначене, а також, враховуючи вимоги ст. 182 ГПК України, якою визначені дії суду у підготовчому засіданні, зокрема, суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, та вимоги ст. 185 ГПК України, п. 2 частини 2 якої визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

28. Аргументи скаржника щодо порушення судами права на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть бути підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

29. Відповідно до ч.ч.1, 4 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

30. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі ухвалення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII).

31. У пункті 91 рішення від 09.11.2004 "Науменко проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що: "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

32. Закриття провадження у справі, у зв'язку з наявністю судового рішення у справі №921/170/18, яке набрало законної сили, було здійснено судами із додержанням положень процесуального права та спрямовано саме на дотримання права на справедливий суд, зокрема недопущення повторного перегляду та оцінки спірних правовідносин, лише внаслідок зміни посилань на норми права із зазначенням у позові тих самих первісних обставин, з доповненням їх новими додатковими доказами.

33. Також безпідставними є твердження скаржника, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично заперечили право сторони заявити позов з інших підстав, адже зі змісту рішень вбачається належне обґрунтування тотожності підстав позовів у справах № 921/520/18 та №921/170/18, а доводи, викладені у касаційній скарзі, в цій частині ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником поняття підстав позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 ГПК України).

35. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

36. Відповідно до частин 1 , 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, отже, оскаржені у справі ухвалу та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

38. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Індекс" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2019 у справі № 921/520/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець