Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5325/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт"

на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Скрипки І.М. - головуючого, Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. від 06 березня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Маринченка Я.В. від 11 вересня 2018 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва"

до Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт"

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 18 770 222, 24 грн.

Відповідно до статті 216 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.06.2019 по 12.06.2019 та з 12.06.2019 по 19.06.2019).

(за участю представників: позивача - Пегза К.К., Митченко Н.М. (після перерви не з`явилася), Дєєва Ю.В. (після перерви не з`явилася), відповідача - Посохов В.С. (після перерви не з`явився)

Історія справи

Обставини, встановлені судами

1. За наслідками проведення оголошеного 02.11.2016 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - ПАТ "Українська залізниця", замовник, позивач) тендеру на закупівлю дизельного палива 28.02.2017 між позивачем та Приватним підприємством "ОККО-Бізнес Контракт" (далі - ПП "ОККО-Бізнес Контракт", постачальник, відповідач) укладено договір поставки № ЦЗВ-14-01817-01 (далі - договір), за умовами якого відповідач зобов`язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар - паливо рідинне та газ; оливи мастильні (газойлі (дизельне паливо), найменування, марка та кількість якого вказується в специфікаціях, на умовах цього договору.

1.1. У пункті 2.3 договору передбачено, що сторони планують за цим договором поставити товар на загальну суму 197 880 000 грн. (з ПДВ).

1.2. Відповідно до специфікації № 1 до договору ціна 1 тони товару без ПДВ становить 16 490 грн., а загальний обсяг поставки 10 000 тон.

1.3. Згідно з пунктом 2.4 договору ціна товару, обсяги закупівлі зазначені у специфікаціях, та сума договору можуть бути змінені сторонами шляхом підписання додаткової угоди виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

1.4. У разі настання обставин, передбачених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у частині зміни ціни, будь-яка із сторін має право ініціювати подання відповідної додаткової угоди, що підтверджується довідкою ДП "Держзовнішінформ" (пункт 2.5 договору).

2. Спір між сторонами щодо збільшення ціни договору з підстав, передбачених частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", був предметом розгляду судів у справі № 910/9982/17 і рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017, позов ПП "ОККО-Бізнес Контракт" задоволений, позивача зобов`язано укласти з відповідачем додаткову угоду № 1 до договору на визначених останнім умовах.

3. На виконання вказаного рішення суду у справі № 910/9982/17 між сторонами 22.08.2017 укладено додаткову угоду № 1 до договору, за якою специфікацію № 1 до договору та пункт 2.3 договору викладено в інших редакціях шляхом збільшення вартості поставленого товару за договором до суми 216 712 900 грн. (з ПДВ).

4. Проте в подальшому постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2017 у справі № 910/9982/17 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПП "ОККО-Бізнес Контракт" до ПАТ "Українська залізниця" про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору відмовлено повністю.

4.1. Постанова касаційного суду мотивована тим, що внесення змін до договору із одночасним застосуванням підстав, передбачених п.п. 2 та 6 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є неможливим, оскільки призведе до зміни ціни договору з 197 880 000 грн. до 216 712 900 грн. вже після його підписання сторонами, що прямо заборонено Законом України "Про публічні закупівлі". Крім того, із встановлених судами обставин вбачається, що про збільшення ціни товару внаслідок законодавчого збільшення ставки акцизного податку постачальнику було відомо до моменту підписання договору, а тому відсутні і передбачені статтею 652 Цивільного кодексу України підстави для внесення змін до договору внаслідок істотної зміни обставин.

Короткий зміст позовних вимог

5. У квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача з позовом про: (1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22.08.2017 до договору; (2) стягнення з відповідача 18 770 222,24 грн. надмірно сплачених коштів за договором.

6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, спірна додаткова угода укладена між сторонами на виконання судового рішення, яке у подальшому було скасовано, а отже такий правочин є недійсним на підставі частини 1 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України. Оскільки внаслідок укладення спірної додаткової угоди позивач сплатив вартість поставленого відповідачем товару в розмірі, що більший від суми, визначеної в договорі, то ці кошти підлягають поверненню позивачу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням господарського суду міста Києва від 11 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 березня 2019 року, позов задоволений. Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 22.08.2017 до договору; стягнуто з відповідача на користь позивача 18 770 222,24 грн. безпідставно отриманих коштів.

8. Судові рішення мотивовані тим, що зміна істотних умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, що призвело до збільшення визначеної у договорі суми, за умови відсутності зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та коливання ціни такого товару на ринку, здійснена всупереч вимогам п.п. 2, 6 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

9. При цьому спірна додаткова угода, наслідком якої стало збільшення ціни договору всупереч імперативним вимогам статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", була укладена позивачем не добровільно, а на виконання судового рішення у справі № 910/9982/17, яке після укладення додаткової угоди було скасовано судом касаційної інстанції саме з підстав невідповідності такої угоди положенням статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

10. У зв`язку з недійсністю спірного правочину відповідач в силу приписів статті 216 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути позивачу кошти, сплачені останнім за недійсною додатковою угодою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

12. Підставою для укладення спірної додаткової угоди була істотна зміна обставин, якими керувались сторони при укладенні договору, а саме законодавче збільшення з 01.01.2017 ставки акцизного податку, що призвело до збільшення ціни палива на 48%, тоді як тендерна пропозиція відповідача, яка подавалась 07.12.2016, не враховувала величину зміни акцизного податку, про яку відповідач не міг знати на момент подачі тендерної пропозиції.

13. Наведене відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зумовлює зміну умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами. При цьому можливість зміни ціни товару передбачена і умовами пунктів 2.4, 2.5 договору. Згідно з додатковою угодою сторонами досягнуто згоди на збільшення ціни за одиницю продукції на суму 1 883,9 грн., що не перевищує зростання ціни палива відповідно до збільшеного акцизу з огляду на положення статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

14. Відповідно до статті 118 ГПК України Верховний Суд не приймає та не розглядає подані відповідачем 16.04.2019 додаткові пояснення до касаційної скарги, які за своїм змістом є доповненням касаційної скарги, з огляду на пропуск скаржником процесуального строку, встановленого в частині 1 статті 298 ГПК України.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

15. Оцінка відповідності спірної додаткової угоди вимогам законодавства вже надана судом касаційної інстанції у межах справи № 910/9982/17, і саме порушення вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" стало підставою для скасування судового рішення, на виконання якого укладена спірна додаткова угода, що безумовно свідчить про її недійсність.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

16. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в пунктах 12, 13 Постанови та зазначає, що спірна додаткова угода була укладена позивачем не шляхом вільного волевиявлення, а на виконання судового рішення у справі № 910/9982/17 про зобов`язання укласти таку угоду з метою задоволення вимог відповідача про збільшення вартості поставленого палива на 1 883,9 грн. за одну тону, що в результаті призвело до збільшення істотної умови договору - його ціни до суми 216 712 900 грн.

17. Проте як судом касаційної інстанції у справі № 910/9982/17 при відмові в позові, так і судами попередніх інстанції у межах розгляду даного спору про визнання додаткової угоди недійсною встановлено, що укладення такої угоди прямо суперечить положенням спеціального законодавчого акта у сфері державних закупівель - статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункти 8, 9 Постанови), оскільки основний договір поставки укладений саме за результатами процедури державної закупівлі.

18. У зв`язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про наявність визначених частиною 1 статті 203 та статтею 215 Цивільного кодексу України правових підстав для визнання спірної додаткової угоди недійсною є законними та обґрунтованими.

19. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги відповідача фактично зводяться до намагання оспорити законність постанови суду касаційної інстанції від 11.12.2017 у справі № 910/9982/17, яка набрала законної сили і прийняття якої стало безпосередньою підставою для звернення позивача з даним позовом з метою захисту свого права. У зв`язку з цим Верховний Суд наголошує, що відповідні доводи суперечать положенням статті 1291 Конституції України та статті 326 ГПК України, згідно з якими судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим на всій території України, а в окремих випадках - за її межами. Отже, законність судового рішення презюмується і воно може бути переглянуто тільки у випадках та в порядку, чітко встановленому процесуальним законодавством.

20. При оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якою повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

22. Відповідно до частини 3 статті 332 ГПК України зупинене за ухвалою Суду від 12.04.2019 виконання оскаржуваних судових рішень підлягає поновленню.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 березня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2018 року у справі № 910/5325/18 залишити без змін.

3. Виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06 березня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2018 року у справі № 910/5325/18 поновити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.