Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.10.2022 року у справі №910/13056/20
Постанова КГС ВП від 04.07.2023 року у справі №910/13056/20
Ухвала КГС ВП від 05.07.2021 року у справі №910/13056/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13056/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екофарм" - Галицького І.В.,

відповідача - Антимонопольного комітету України - Грищенко К.В.,

розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (суддя Селівон А.М. ) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г. і Мальченко А.О.)

зі справи № 910/13056/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екофарм" (далі - Товариство)

до АМК

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Позов було подано до господарського суду міста Києва про визнання недійсним рішення АМК від 10.07.2020 №430-р (далі - Рішення АМК) у частині.

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2020: визнано недійсним та скасовано: Рішення АМК у частині визнання того, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; пункту 2 Рішення АМК у частині накладення штрафу за відповідне порушення в розмірі 3 210 464 грн. Також присуджено до стягнення з АМК на користь Товариства 6 306 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. 29.12.2020 Товариство звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 80 790 грн., витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи (далі - Експертиза) в сумі 49 000 грн. та витрат на нотаріальні послуги із засвідчення справжності підписів на заявах свідків у розмірі 22 650 грн.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2021 рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2020, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у цій справі залишено без змін, а касаційну скаргу АМК - без задоволення.

У подальшому, 01.09.2021, Товариством подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій (заяві від 01.09.2021) воно зазначало про збільшення витрат на правову допомогу за результатами перегляду судового рішення з цієї справи в апеляційній та касаційній інстанціях і просило суд ухвалити додаткове рішення, стягнути з АМК витрати на професійну правничу допомогу (далі - ППД) у сумі 83 906,40 грн. у зв`язку з представництвом інтересів Товариства в судах першої та апеляційної інстанцій, витрати в сумі 136 497 грн. за представництво інтересів у касаційній інстанції, витрати на проведення Експертизи в сумі 49 000 грн. і витрати на вказані нотаріальні послуги в розмірі 22 650 грн.

4. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2021: відповідну заяву Товариства задоволено частково; присуджено до стягнення з АМК на користь Товариства 34 500 грн. витрат на ППД та 49 000 грн. витрат за проведення Експертизи; в іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 дане додаткове рішення залишене без змін.

5. Додаткове рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю вимог заявника (позивача) саме в зазначених розмірах (сумах) судових витрат.

6. У касаційній скарзі АМК просить скасувати оскаржувані додаткове рішення та постанову попередніх судових інстанцій і постановити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат, що підлягають розподілу в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до розміру суми вже сплаченого судового збору, а саме 6 306 грн.

7. Скаргу обґрунтовано, з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 13 (щодо витрат, зумовлених судовим розглядом справи, у тому числі пов`язаних з проведенням експертизи), статті 126 (витрат на ППД) та статті 129 (розподіл судових витрат) ГПК України. Скаржник вважає покладені в основу оскаржуваних судових рішень висновки судів попередніх інстанцій необґрунтованими, зробленими з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник акцентує увагу на необґрунтованості стягнутих з нього судових витрат через недоведеність їх неминучості для позивача.

8. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх невідповідність чинному законодавству України, необґрунтованість, незаконність та безпідставність, і просить оскаржувані додаткове рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

9. У прийняті оскаржуваних додаткового рішення та постанови попередніми судовими інстанціями з`ясовано й зазначено, зокрема таке.

9.1. На підтвердження понесених ним судових витрат Товариством подано відповідні документи і матеріали (копію договору про надання правової допомоги, укладеного Товариством як клієнтом і адвокатським об`єднанням "ОМП"; копії додаткових угод до цього договору; копії платіжних доручень; копії актів приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги); копії рахунків-фактур; копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю).

9.2. Підлягає врахуванню відсутність деталізації окремих послуг в актах, що є підставою для зменшення розміру витрат на ППД.

9.3. Також підлягає врахуванню неприйняття судом першої інстанції клопотання Товариства про відкладення судового засідання і той факт, що названим судом відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

9.4. Береться до уваги участь адвоката у трьох судових засіданнях суду першої інстанції у цій справі, загальна тривалість яких складає приблизно одну годину, а також фактична одночасна участь у судових засіданнях, окрім адвоката Галицького І.В., й інших представників позивача, які брали активну участь у судових засіданнях.

9.5. Доводи АМК щодо неврахування судом першої інстанції витраченого адвокатом часу на участь у судових засіданнях не знайшли підтвердження в апеляційній інстанції.

9.6. Позивачем долучено до матеріалів справи висновок Експертизи від 10.08.2020 №2998; предметом експертного дослідження був лист від 19.02.2020 №1/107, адресований Міністру пані Скалецькій Зоряні. Вказаний висновок було надано згідно з договором, укладеним ПП "ОМП" та ТОВ "Київська незалежна судово - експертна установа", предметом якого (договору) було надання послуг щодо проведення Експертизи вартістю 49 000 грн. Оплата проведення Експертизи здійснена за відповідними платіжними дорученнями, і цей висновок було взято судами до уваги як належний доказ зі справи.

10. Причиною подання касаційної скарги стала незгода АМК із стягненням з нього сум судових витрат, понесених позивачем у розгляді справи (на ППД і на проведення Експертизи).

11. Відповідно до статті 129 ГПК України:

- cудовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої);

- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини четвертої).

12. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, пов`язаною з присудженням судових витрат на підставі статті 41 названої Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були, зокрема, неминучими (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У прийнятті додаткового рішення з даної справи та постанови, якою його залишено без змін, попередні судові інстанції не з`ясували обставини та не дослідили докази щодо саме неминучості витрат позивача в даній справі на ППД і на проведення Експертизи, тим самим припустившись порушення частин першої, другої і п`ятої статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Поряд з тим суд касаційної інстанції за приписами частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено і в його постанові від 07.06.2022 зі справи № 910/2704/21.

14. З урахуванням наведеного оскаржувані додаткове рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 34 500 грн. витрат на ППД і 49 000 грн. витрат за проведення Експертизи.

В іншій частині, а саме в частині відмови позивачу судом у стягненні судових витрат, відповідні додаткове рішення і постанова ніким не оскаржуються і відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому в цій частині згадані судові рішення слід залишити без змін.

15. Справу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 34 500 грн. витрат на ППД і 49 000 грн. на проведення експертизи слід відповідно до частин третьої, четвертої статті 310 ГПК України направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини і дослідити докази зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити відповіде процесуальне питання у відповідності із законом.

Керуючись статтями 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 скасувати в частині стягнення з Антимонопольного комітету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екофарм" 34 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 грн. витрат на проведення лігвістичної (семантико - текстуальної) експертизи.

Справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині вказані додаткове рішення та постанову у справі №910/13056/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова