Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №925/1054/17
Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №925/1054/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1054/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК" (далі - ПАТ "УкрАгроНПК")

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018

(головуючий - суддя Майданевич А.Г., судді: Шаптала Є.Ю. і Отрюх Б.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" (далі - ТОВ "Трайгон-Експорт")

до ПАТ "УкрАгроНПК"

про стягнення 22 250 859,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 22 250 859,96 грн. заборгованості, з яких:19 906 320 грн. - вартість оплаченого, але не поставленого товару; 484 018,19 грн. пені за порушення строку поставки товару та 1 860 521,77 грн. пені за порушення строку повернення попередньої оплати за товар на підставі умов укладеного позивачем та відповідачем договору поставки від 13.12.2016 № ТЕ 9/13.12.16 (далі - Договір поставки).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.03.2018: позов задоволено частково; з ПАТ "УкрАгроНПК" стягнуто на користь ТОВ "Трайгон-Експорт": 19 906 320 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару; 484 018,19 грн. пені за порушення строку поставки товару; 2 427 212,93 грн. пені за порушення строку повернення попередньої оплати та 240 000 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

ПАТ "УкрАгроНПК" оскаржило дане рішення суду першої інстанції до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "УкрАгроНПК" на рішення господарського суду Черкаської області від 13.03.2018.

ПАТ "УкрАгроНПК" подано до Київського апеляційного господарського суду заяву про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "УкрАгроНПК" про заміну його на товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" (далі - ТОВ "НФ Трейдінг Україна").

У касаційній скарзі до суду касаційної інстанції ПАТ "УкрАгроНПК" зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та інтереси ПАТ "УкрАгроНПК" і ТОВ "НФ Трейдінг Україна", тому просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 скасувати, справу та клопотання про заміну неналежного відповідача ПАТ "УкрАгроНПК" на належного відповідача ТОВ "НФ Трейдінг Україна" направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає що:

важливо звернути увагу на постанову Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 922/1029/16, в якій зазначено, що для заміни боржника у зобов'язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов'язку первісного боржника на іншу особу. Чинним законодавством встановлено лише форму правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні - цей правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання (статті 513, 521 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Водночас форми надання згоди кредитором щодо заміни боржника у зобов'язанні законом не передбачено. Наведене дає підстави для висновку про те, що для заміни боржника у зобов'язанні істотне значення має не форма виразу волі кредитора, а наявність відповідної волі, що і вимагається згідно з приписами статті 520 ЦК України;

відповідно до пункту "м" абзацу першого статті 9.7 статуту ТОВ "Трайгон-Експорт" (позивача у даній справі) до виключної компетенції загальних зборів ТОВ "Трайгон-Експорт" належить затвердження договорів, контрактів, угод на суму в гривнях України, яка перевищує еквівалент 5 000 доларів США. Згідно зі статтею 9.12 даного статуту, з урахуванням положень пункту "м" абзацу першого статті 9.7 статуту, "генеральний директор відповідача має право та повноваження укладати від імені Товариства договори, угоди та інші правочини, видавати довіреності в порядку, визначеному законодавством та Статутом, за винятком договорів, контрактів та угод, сума в гривнях України яких перевищує еквівалент 5000,00 доларів США". Єдиним органом, що уповноважений на прийняття або відмову у прийнятті такого рішення зі сторони ТОВ "Трайгон-Експорт" як кредитора, є загальні збори ТОВ "Трайгон-Експорт", проте при відмові у задоволенні клопотання щодо заміни неналежного відповідача такий факт не був прийнятий судом. Позивачем не було надано інформації або заперечень щодо ненадання згоди загальними зборами ТОВ "Трайгон-Експорт" на переведення боргу від ПАТ "УкрАгроНПК" до ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Трайгон-Експорт" зазначає таке:

- ТОВ "Трайгон-Експорт" було неодноразово висловлено в усній та письмовій формі те, що воно (назване товариство) не надавало згоди ні щодо зміни боржника в зобов'язанні, ні щодо зміни умов Договору поставки, а тому твердження ПАТ "УкрАгроНПК" є безпідставними;

- ПАТ "УкрАгроНПК" є єдиним можливим належним відповідачем у даній справі як постачальник, що порушив зобов'язання з поставки товару та повернення коштів попередньої оплати за Договором поставки;

- Договір поставки не містить умов про те, що обов'язки сторін за ним можуть бути передані в односторонньому порядку іншій стороні;

- у суду апеляційної інстанції відсутні формальні підстави для заміни ПАТ "УкрАгроНПК" як відповідача на стадії апеляційного перегляду з ініціативи самого відповідача.

Розгляд касаційної скарги ПАТ "УкрАгроНПК" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд апеляційної інстанцій у постановленні ухвали від 25.06.2018 у цій справі виходив з такого.

Обґрунтовуючи заяву про заміну неналежного відповідача, ПАТ "УкрАгроНПК" вказало, що 06.06.2018 ПАТ "УкрАгроНПК" та ТОВ "НФ Трейдінг Україна" укладено договір про переведення боргу №1, відповідно до умов якого ПАТ "УкрАгроНПК" перевело, а ТОВ "НФ Трейдінг Україна" прийняло до виконання всі зобов'язання, в тому числі ті, які можуть виникнути в майбутньому, за Договором поставки. Тому воно просило замінити ПАТ "УкрАгроНПК" як неналежного відповідача на належного відповідача - ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

Для заміни боржника у зобов'язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов'язку первісного боржника на іншу особу.

Договір поставки не містить умов про те, що обов'язки сторін за ним можуть бути передані в односторонньому порядку іншій стороні. Також відповідач не надав доказу укладення договору щодо зміни умов Договору поставки, у тому числі в частині заміни боржника за зобов'язаннями у вказаному договорі.

Враховуючи вимоги статті 48 ГПК України, тільки суд першої інстанції має право до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання замінити первісного відповідача належним відповідачем.

За таких обставин суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви ПАТ "УкрАгроНПК" про заміну його на ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з відмовою у задоволенні заяви ПАТ "УкрАгроНПК" про заміну його на ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно зі статтею 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Частиною першою статті 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, то суд апеляційної інстанції, встановивши, що Договір поставки не містить умов про те, що обов'язки сторін за ним можуть бути передані в односторонньому порядку іншій стороні, відсутність доказів укладення договору щодо зміни умов Договору поставки, у тому числі в частині заміни боржника за зобов'язаннями у вказаному договорі, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "УкрАгроНПК" про заміну його на ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Більше того, наслідком здійснення судом відповідної процесуальної дії могло б стати скасування судового рішення місцевого господарського суду виключно з тих підстав, що обставини, які входять до предмета доказування у межах вирішення даного спору (стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару, пені за порушення строку поставки товару та пені за порушення строку повернення попередньої оплати за товар на підставі Договору поставки) досліджувалися судом саме стосовно ПАТ "УкрАгроНПК", а не стосовно ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

Що ж до доводів скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги положення статуту ТОВ "Трайгон-Експорт" та те, що "єдиним органом, що уповноважений на прийняття або відмови у прийнятті такого рішення зі сторони ТОВ "Трайгон-Експорт" як кредитора є загальні збори ТОВ "Трайгон-Експорт", проте при відмові у задоволенні клопотання щодо заміни неналежного відповідача такий факт не був прийнятий судом", то вони не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дослідив усі обставини та докази, які необхідні для належного розгляду заяви відповідача про заміну його на ТОВ "НФ Трейдінг Україна", а питання компетенції загальних зборів ТОВ "Трайгон-Експорт" або його директора, наявності або відсутності повноважень у директора ТОВ "Трайгон-Експорт" на підписання Договору поставки не є предметом розгляду в даній справі № 925/1054/17.

Касаційний господарський суд бере до уваги аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з нормами процесуального права та обставинами даної справи.

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм, зокрема, процесуального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін як такого, що ухвалене в цілому з додержанням норм процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі № 925/1054/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов