Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 913/437/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (суддя Фоміна В. О. - головуючий, судді Крестьянінов О. О., Шевель О. В.)

за позовом керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області

до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ»

про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок,

за участю: прокурора: Костюк О.В. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Щастинської районної державної адміністрації Луганської області (замінено на правонаступника Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (далі - позивач)) до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (далі - відповідач), у якому просив:

-розірвати договір оренди землі, укладений між Новоайдарською районною державною адміністрацією та відповідачем, який зареєстровано в Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі за № 442310004000535 від 16.02.2012 відділом Держкомзему у Новоайдарському районі;

-зобов`язати відповідача повернути Сєвєродонецькій міській військово-цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області земельні ділянки: кадастровий номер 4423188000:15:004:0023, площею 0,0075 га під гідротехнічною спорудою, кадастровий номер 4423188000:15:004:0022, площею 0,0618 га під гідротехнічною спорудою, кадастровий номер 4423188000:15:004:0021, площею 3,4432 га, привівши частину земельної ділянки з кадастровим номером 4423188000:15:004:0021 під пасовищами, площею 0,7483 га, у попередній до будівництва стан шляхом її звільнення від самовільно збудованих об`єктів.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач істотно порушив умови договору оренди земельної ділянки, оскільки використовує земельні ділянки не за цільовим призначенням, у зв`язку з чим договір оренди підлягає достроковому розірванню, а земельні ділянки поверненню у розпорядження держави.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.11.2021 (суддя Зюбанова Н.М.), позов задоволено повністю.

2.2 Свій висновок суд мотивував тим, що відповідач вчинив самочинне будівництво на земельній ділянці державної власності, що не була відведена для цієї мети, за відсутності відповідного дозволу на проведення будівельних робіт та письмової згоди орендодавця на будівництво, без належного введення об`єкту будівництва в експлуатацію.

2.3 Оскарженою постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 вище вказане рішення суду скасовано, а позов прокурора залишено без розгляду.

2.4 Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у прокурора не виникло право на позов в інтересах держави, що виключає підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, а також у постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 914/637/19, від 09.07.2021 у справі № 914/636/19. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з урахуванням статей 117, 125, 126 цього Кодексу та статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у подібних правовідносинах.

3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що предметом спору є вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути позивачу земельні ділянки, оскільки за твердженням прокурора вбачаються порушення вимог земельного законодавства.

4.2. Прокурор в обґрунтування підстав представництва інтересів держави посилався на те, що виявлено порушення вимог земельного законодавства, проте Щастинська районна державна адміністрація Луганської області, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, тривалий час не здійснює захист порушених майнових прав та інтересів держави, що є виключним випадком для представництва прокуратурою інтересів держави.

4.3. При цьому прокурор вказував, що на момент звернення до суду він правильно визначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», перейменовано Новоайдарську районну державну адміністрацію на Щастинську районну державну адміністрацію, та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», від Новоайдарської районної державної адміністрації до Щастинської районної державної адміністрації перейшли у порядку правонаступництва повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками. Також прокурором було подано до суду клопотання про заміну Щастинської районної державної адміністрації на її правонаступника Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яке ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.10.2021 було задоволено.

4.4. Крім того судами встановлено, що в матеріалах справи наявний лист № 52-2553вих-21 від 09.08.2021 прокурора стосовно дотримання ним вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.

4.5. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.6. Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

4.7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

4.8. Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

4.9. Питання про представництво інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року.

4.10. Разом з тим статтею 53 ГПК України у редакції, чинній із 15.12.2017, тобто такої, що введена у дію після набрання чинності вказаними положеннями Конституції України, встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5).

4.11. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

4.12. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

4.13. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

4.14. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

4.15. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

4.16. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

4.17. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

4.18. При цьому апеляційний суд зазначив, що на момент звернення прокурора з позовом до суду, відомості про земельні ділянки було внесено до Державного земельного кадастру 26.04.2021, у розділі відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку зазначено Новоайдарську районну державну адміністрацію, про те вказано, що така інформація про власника (землекористувачів) є довідковою, актуальна інформація міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4.19. Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 18.06.2021 право власності та інші речові права на спірні земельні ділянки не були внесені до державного реєстру.

4.20. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Сєвєродонецької територіальної громади, з 27.05.2021, дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» вважаються земельними ділянками комунальної власності територіальної громади, а органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, тому місцеву державну адміністрацію не можна вважати компетентним органом у розумінні приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" станом на 02.07.2021 звернення прокурора з позовом до суду.

4.21. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що Листом від 29.03.2021 вих.№ 52-191вих21 перший заступник керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури звернувся до голови Щастинської районної державної адміністрації Луганської області, в якому просив надати інформацію щодо чинності договору оренди землі від 25.01.2012 №442310004000535, укладеного між Новоайдарською районною державною адміністрацією та відповідачем; дотримання відповідачем умов договору оренди землі від 25.01.2012 № 442310004000535, у тому числі з питань цільового використання земельних ділянок; орган державної влади, який на даний час виступає належною стороною (орендодавцем) за договором оренди землі від 25.01.2012 № 442310004000535 (навести відповідне нормативне обґрунтування та за наявності підтверджуючі документи у вигляді додаткових угод та ін.); наміру Щастинської районної державної адміністрації звернення до суду про розірвання договору оренди землі від 25.01.2012 №442310004000535 (т.1, а.с. 70-72).

4.22. Як вбачається, із позовом у даній справі прокурор звернувся у суд 02.07.2021 і на вказану дату спірні земельні ділянки вважаються земельними ділянками комунальної власності територіальної громади, тоді як повідомлення прокурора для виправлення ситуації, а саме подання позову, було спрямоване до голови Щастинської районної державної адміністрації Луганської області.

4.23. Отже, на момент звернення прокурора з позовом до суду ним не було дотримано вказані вище вимоги Закону України "Про прокуратуру", що, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, має наслідком залишення позову прокурора без розгляду.

4.24. Доводи скаржника з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, є безпідставними, оскільки в силу правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17, слід враховувати останню позицію суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим колегія суддів застосовує до спірних правовідносин, які виникли у справі, що переглядається, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, яка є останньою.

4.25. Безпідставним є посилання заявника касаційної скарги на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, оскільки у цій справі позов прокурором не заявлявся, що є відмінним від справи, яка розглядається.

4.26. У справах № 914/637/19 № 914/636/19 (постанови Верховного Суду від 29.04.2021, від 09.07.2021) предметом оскарження прокурором були судові рішення в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи його правонаступником, що не є подібним до обставин справи, яка розглядається.

4.27. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2).

4.28. За вказаних обставин підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 301 308 309 315 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 913/437/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов