Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №909/666/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/666/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача - Маламюк О.Я.,

третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Лесіва Ярослава Степановича

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Калашник В.О.

від 08.11.2016 та

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дубник О.П., Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.

від 02.08.2017,

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Лесіва Ярослава Степановича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про визнання укладеним додатку № 2, розрахунку розміру пайової участі (остаточний) до договору № 29 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 15.04.2008, у редакції запропонованій позивачем.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 20 серпня 2016 року позивач подав позовну заяву про визнання укладеним додатку № 2, розрахунку розміру пайової участі (остаточний) до договору №29 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 15.04.2008, у редакції запропонованій позивачем.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між сторонами був укладений договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста №29. Додаткова угода № 2 до зазначеного договору, яка визначає остаточний розрахунок величини пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури міста, сторонами укладена не була, хоча об'єкт будівництва було введено в експлуатацію ще в 2013 році, а позивач направляв відповідачу проект спірної додаткової угоди.

Хід розгляду справи

3. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016 позов був задоволений. Суд визнав укладеним з дня набрання рішенням законної сили додаток № 2, розрахунок розміру пайової участі (остаточний) до договору №29 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 15.04.2008 у запропонованій позивачем редакції.

4. Постановою Львівського апеляційного господарського суду 08.11.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2017, постанову апеляційної інстанції скасовано, справу передано до Львівського апеляційного господарського суду.

6. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 рішення суду першої інстанції було змінено в частині розміру пайової участі (у розмірі 420 856,92 грн.).

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

8. Рішення суду першої інстанції також обгрунтоване тим, що спірна додаткова угода № 2 підлягає укладенню в редакції, запропонованій позивачем, оскільки розмір пайової участі відповідача повинен становити 1 082 269,04 грн., розрахований у відповідності з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103.

9. Постанова суду апеляційної інстанції обгрунтована тим, що при розрахунку розміру пайової участі відповідача не може застосовуватись наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103, оскільки він може бути застосований у розрахунку тільки у випадку, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У даній справі кошторисна вартість будівництва визначена у Декларації про готовність торгово-офісного центру по вул. Тичини, 9 у м. Івано-Франківську до експлуатації та становить 6 900 000,00 грн. Тому розмір пайової участі відповідача повинен становити 420 856,92 грн., і такий розмір відповідає пункту 6.2 Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста", затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.02.2012 №599-21 та частині 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Короткий зміст вимог касаційних скарг

10. 21 серпня 2017 року позивач подав касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі позивач просить змінити постанову Львівського апеляційного господарського суду 08.11.2016 в частині розміру пайової участі та визнати укладеною спірну додаткову угоду № 2 у редакції, запропонованій позивачем.

12. 18 серпня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

13. У касаційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. 15 квітня 200 року між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (виконком) та Приватним підприємцем Лесів Ярославом Степановичем (замовник) був укладений договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста № 29 (далі - Договір).

15. Відповідно до пунктом 1.1 Договору замовник, що здійснює будівництво торгово-офісного центру на власній земельній ділянці на вул. Тичини, 9, у порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

16. Згідно з пунктом 2.1 Договору замовник зобов'язується сплати пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

17. У пунктах 3.1, 3.2 Договору визначено, що розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку № 1 до договору. Попередній розмір пайового внеску складає 296430,03 грн. Замовник сплачує не менше 20% попереднього розміру пайового внеску упродовж сорока банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

18. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку № 2 до договору, який оформляється після затвердження в установленому порядку архітектурно-технічного паспорту об'єкта.

19. Відповідно до пункту 4.1 Договору він набуває чинності з дати прийняття рішення виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво і діє до моменту повного виконання його умов.

20. Згідно додатку № 1"Розрахунок розміру пайового внеску" до Договору попередній розмір пайового внеску становить 296430,03 грн. Розрахунок розміру пайового внеску в сумі 296430,03 грн. визначено на підставі площі об'єкта будівництва нежитлових приміщень зазначених в технічному паспорті на торгово-офісний центр на вул. Тичини, 9, станом на 15.04.2008, згідно з показником опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об'єкта будівництва в Івано-Франківській області (без ПДВ) - 2653,33 грн. та проектної загальної площі об'єкта згідно наданого дозволу та комплексної експертизи - 1900 кв.м.

21. 07 серпня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Івано-Франківську зареєстровано Декларацію про готовність торгово-офісного центру по вул. Тичини, 9 у м. Івано-Франківську до експлуатації загальною площею будівлі 2769, 80 м. кв.

22. Позивач Листом №1280/01-27/19в від 07.07.2016 направив відповідачу примірники додатку № 2 до Договору із розміром пайового внеску для розгляду та підписання в 10-ти денний термін. Однак, відповідач зазначений додаток № 2 до Договору не підписав.

23. У листі Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини №2165/51-08/05 від 13.09.2016 щодо звернення адвокатського запиту про затвердження архітектурно-технічного паспорту торгово-офісного центру на вул. Тичини, 9 в м. Івано-Франківську, зазначається про те, що в Департаменті містобудування, архітектури та культурної спадщини не зберігається архітектурно-технічний паспорт завершених об'єктів архітектури, а термін "архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури" виключено з вжитку нормативно-правових актів.

24. Архітектурно-технічний паспорт об'єкта будівництва відповідача не був складений та у зв'язку з змінами у законодавстві не може бути складений у майбутньому.

25. У Декларації про готовність торгово-офісного центру по вул. Тичини, 9 у м. Івано-Франківську до експлуатації загальною площею будівлі 2769, 80 м. кв. вказано, що кошторисна вартість будівництва, за затвердженою проектною документацією, становить 6 900 000,00 грн. Витрати на будівельно-монтажні роботи та на машини, обладнання та інвентар не включені в дану суму.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

26. Позивач у касаційній скарзі, вважає, що, ним правомірно було здійснено розрахунок розміру пайової участі відповідача на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 №103, у зв'язку з відсутністю кошторису про загальну вартість будівництва.

27. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд фактично змінив предмет позову, визначивши істотні умови договору на власний розсуд без врахування досудової позиції відповідача.

28. Відповідач також вказує на те, що в пункті 3.3 Договору сторонами погоджено, що додаток № 2 до Договору, в якому визначено остаточний розмір пайового внеску, оформлюється після затвердження архітектурно-технічного паспорта об'єкта, однак, такий документ відсутній, оскільки він не був оформлений, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави укладати додаток до договору, яким визначено розмір пайового внеску, так як строк оплати не настав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

29. Господарський кодекс України

Стаття 173 частина 1

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 174 частина 1 пункт 3

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 179 частина 3

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

30. Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

Стаття 39 частина 1

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 40 частини 2-3, 5,

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Прикінцеві положення

Пункт 7

Якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

31. Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради №599-21 від 28.02.2012

Пункт 1.2

замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь.

Пункт 1.3

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний повідомляти виконавчий комітет про будь-які вчинені ним дії щодо забудови земельної ділянки, відповідно до діючого законодавства та звернутися про укладення Договору про пайову участь.

Пункт 6.2 підпункт 6.2.1

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та порядок її сплати визначається в залежності від категорії об'єктів містобудування та відповідно до типового договору укладеного з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури) (додаток №1): 7 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, без врахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій - для нежитлових будівель та споруд.

32. Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради №1231-38 від 18.10.2013

Пункт 6.2 підпункт 6.2.1

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та порядок її сплати визначається в залежності від категорії об'єктів містобудування та відповідно до типового договору укладеного з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури) (додаток №1) та на основі вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування. Вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об'єкту: 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та споруд.

33. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

34. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

35. Суд відхиляє аргумент позивача про те, що ним правомірно було здійснено розрахунок розміру пайової участі відповідача на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103, оскільки судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що зазначений наказ може бути застосований у розрахунку тільки у випадку, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, така вартість будівництва визначена у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

36. Суд також відхиляє аргумент відповідача про те, що у нього відсутні підстави укладати спірний додаток до Договору, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, обов'язок укладення додатку № 2 до Договору, виник у сторін в силу вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

37. Суд відхиляє твердження відповідача про те, що судом апеляційної інстанції порушено статтю 22 Господарського процесуального кодексу України як необґрунтовані, оскільки зазначена стаття визначає права та обов'язки сторін, натомість суд вправі задовольнити позов, відмовити у позові повністю або частково.

38. Отже, звертаючись з касаційними скаргами, скаржники не спростували висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довели неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг.

40. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

41. Судові витрати, понесені скаржниками у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лесіва Ярослава Степановича залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі №909/666/16, якими позовні вимоги задоволено частково, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець