Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.06.2021 року у справі №922/3174/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/3174/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився

відповідача - Дороніна О. М. - адвокат (довіреність від 28.01.2021 №ДР-15-0121)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу приватно-орендного підприємства "Русь єдина"

на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021

за позовом приватно-орендного підприємства "Русь єдина"

до акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз"

про скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватно-орендне підприємство "Русь єдина" (далі - позивач, фірма "Русь єдина") 30.09.2019 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" (далі - відповідач, АТ "Харківгаз") про визнання недійсним повністю та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Чугуївському відділенню АТ "Харківгаз" про задоволення повністю акта про порушення від 15.04.2019 №М-000208, оформленого протоколом від 28.01.2019 б/н, та донарахування фірмі "Русь єдина" об'єму природного газу в обсязі 3582,6 м. куб. на суму 31222,08 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказане рішення комісії про донарахування підприємству об'ємів газу, складення Акту - розрахунку від 28.05.2018, розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу не відповідає приписам Кодексу ГРМ, оскільки прийнято на підставі підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, в порушення вимог п. 6 глави 9 розділу Х, відповідно до яких вимоги підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС можуть бути застосовані лише за наявності вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2021 (суддя Кухар Н. М. ) у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 (колегія суддів у складі: Сіверин В. І., Гетьман Р. А., Терещенко О. І.) рішення господарського суду Харківської області залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Фірма "Русь єдина", не погоджуючись з даними судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України та пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Харківгаз" доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій, а також просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розгляд клопотання

8. Від АТ "Харківгаз" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою фірми "Русь єдина", оскільки Верховний Суд у постанові від
06.08.2021 у справі № 922/3905/19 виклав висновок щодо правомірності проведення донарахування за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача.

9. Втім, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідно до статті 296 ГПК України, оскільки із касаційної скарги вбачається, що скаржник порушує питання про відсутність висновку Верховного Суду щодо законності і обґрунтованості судового рішення, в якому викладено лише доводи та докази сторони, на користь якої приймається рішення, в порушення передбаченого статтею 210 ГПК України порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

10. Фірма "Русь єдина" (позивач), відповідно до договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 09420PCXHRFP016, є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ - АТ "Харківгаз" (відповідач).

11. Відповідно до вищевказаного Договору, постачальником природного газу є товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаззбут".

12. Позивач використовує наступне газоспоживаюче обладнання: 2 плити ПГ-4 потужністю 1,4 м. куб на годину кожна, 1 котел АОГВ "Колбі" потужністю 5,6 м. куб. на годину.

13. Облік використаного природного газу позивачем здійснюється ВОГ за допомогою лічильника газу побутового типу РЛ типорозміру G-10, зав. № 7120533.

14. Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №Л3545 від 20.05.2015, лічильник визнано придатним до застосування до
20.01.2020.

15.15.04.2019 представниками ПАТ "Харківгаз" - провідним інженером з метрології Бєлкіним В. О., інженером з метрології 2 категорії Рибалка Л. О. в присутності головного інженера підприємства позивача ОСОБА_1 була проведена перевірка технічного стану ВОГ ПОП "Русь єдина" та складено Акт від 15.04.2019 № 3153, а також Акт про порушення від 15.04.2019 № М-000208.

16. Згідно з Актом про порушення від 15.04.2019 № М-000208 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме підпункт 1 пункт 3 глави 2 розділу ХІ, підпункт 3 пункт 6 глави 6 розділу Х - робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним ВОГ обліковуються некоректно. Наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу (пункт 2).

17. Порушення на дату складання Акту не усунено (пункт 4). За виявленими порушеннями споживачу необхідно в термін до 25.04.2019 надати доступ для демонтажа лічильника газу РЛ G-10 ( № 7120533) для проведення позачергової повірки (п. 5).

18. Як зазначає позивач, представник фірми "Русь єдина" головний інженер ОСОБА_1 був не згоден з Актом про порушення, оскільки в звичайному режимі експлуатації газоспоживчого обладнання сторонніх шумів в роботі лічильника не виникало, він реагував на мінімальні витрати газу. Незначний шум (облікового механізму) з'явився, коли представниками ПАТ "Харківгаз" було відкрито кран продувки газу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 до Акту написав зауваження: "Шум появляється при полном открытии крана продувки газа".

19.22.04.2019 представниками АТ "Харківгаз" інженером з метрології Гуліним О. В., інженером з метрології 2 категорії Рибалка Л. О. за згодою споживача було припинено газопостачання шляхом встановлення та подальшого опломбування вхідної засувки та металевої проглушки пломбою і було складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку.

20. В пункті 6 протоколу вказано, що представник споживача фірми "Русь єдина" запрошується о 10:00,24.04.2019 для проведення позачергової або експертної повірки.

21. Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (ДП "Укрметртестстандарт") вул. Метрологічна, 4, м. Київ, 03143, видано довідку від
26.04.2019 № 39-1-3/13226 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки лічильника РЛ G-10 № 7120533 з підстав "Похибка лічильника перевищує максимально допустимі значення".

22. Позивач зазначає, що представника ПОП "Русь єдина" у встановленому законом порядку не було запрошено до ДП "Укрметртестстандарт" для участі в проведенні експертизи вказаного лічильника.

23. Отже, на думку позивача, представниками ПАТ "Харківгаз" допущено порушення Кодексу ГРМ під час перевірки підприємства позивача, складанні Акту про порушення, створенні комісії з розгляду актів про порушення та розгляді Акту про порушення.

24. Місцевий господарський суд, відмовляючи у позові, виходив з того, що позивачем не доведено факту неправомірності дій представника відповідача та порушення вимог Кодексу ГРС при проведенні перевірки роботи ЗВТ. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що:

- на момент проведення перевірки технічного стану ВОГ фірми "Русь єдина" газоспоживаюче обладнання позивача не працювало, витрат природного газу не було.

Для перевірки працездатності лічильника під витратою газу, за погодженням з позивачем було здійснено пуск газу через продувочну свічу після вузла обліку. В результаті вищевказаних дій встановлено наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника РЛ G-10 № 7120533;

- до акту про порушення не висуваються вимоги щодо обґрунтування порушень. В зазначеному документі має міститись лише посилання на виявлене порушення, тобто фіксація самого факту, що і було здійснено в оскаржуваному акті;

- у пункті 4 Акту про порушення від 15.04.2019 № М-000208 зафіксовано, що на дату складання акту порушення - порушення (у вигляді позаштатного режиму) не усунуто. Тобто, зафіксовано факт. В даному випадку відмітка про фіксування порушення не тягне жодних наслідків (додаткових санкцій) для споживача;

- 22.04.2019 працівниками АТ "Харківгаз" здійснено виїзд на об'єкт позивача для розпломбування лічильника газу РЛ G-10 № 7120533 та направлення його на позачергову повірку. Лічильник газу РЛ G-10 № 7120533 було розпломбовано, поміщено до герметичного пакету та опломбовано пломбою № Р 25177535. За згодою споживача природного газу 22.04.2019 припинено газопостачання шляхом встановлення та подальшого опломбування вхідної засувки та металевої проглушки пломбою № R25177536, що підтверджується Актом від 22.04.2019 та Протоколом щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку від 22.04.2019. Крім того, пунктом 6 вищевказаного протоколу запрошено споживача фірми "Русь єдина" на 10:00 год 24.04.2019 для проведення позачергової повірки ЗВТ за адресою м.

Харків, вул. Безлюдівська, 1;

- АТ "Харківгаз" листом від 30.11.2015 за №4869 запросило уповноваженого представника НКРЕКП для участі у комісії з розгляду. 24.10.2019 АТ "Харківгаз" звернулося до ДП "УКМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" листом № Kh02 4-СЛ-14903-1019 та запросило уповноваженого представника ДП "УКМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" для участі в комісії з розгляду актів про порушення. Листом від 30.10.2017 № 39-21/115-1 ДП "УКМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" відмовило АТ "Харківгаз" в участі свого представника в складі комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ. Отже, комісію було сформовано без зазначеного представника, що відповідає вимогам пункту 9 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ;

- АТ "Харківгаз" двічі належним чином повідомило позивача про час та місце розгляду Акту про порушення від 15.04.2019 № М000208 та результати розгляду;

- Згідно з наказом АТ "Харківгаз" від 17.05.2019 № 1073-П/Чу, виконання обов'язків провідного інженера з метрології управління метрології на час його хвороби були покладені на інженера з метрології відділу балансування вузлів обліку газу управління метрології.

- 28.05.2019 Комісія з розгляду актів про порушення по Чугуївському відділенню АТ "Харківгаз" складалась з чотирьох членів: головного інженера (відділення) управління експлуатації, старшого менеджера з продажів відділу з продажів, старшого інженера відділу інспектування та головного юрисконсульта управління у Харківській області АО "Правовий Альянс". Таким чином, вимоги пункту 9 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, щодо якого до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів, були дотримані. Кворум, встановлений законодавством, відбувся.

25. Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, правовідносини між сторонами виникли на підставі Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016 №09420PCXHRFP016, відповідно до якого позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ - АТ "Харківгаз".

29. Щодо підстави оскарження судових рішень попередніх інстанцій відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.

30. Скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2020 у справі 921/447/18, від 13.02.2020 у справі №908/386/19, від 28.05.2020 у справі №908/902/19, від 02.12.2020 у справі №906/962/18 щодо фіксування ознак позаштатного режиму оператором ГРМ;

31. Пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

32. Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

33. Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

34. Виходячи з системного аналізу пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, колегія суддів зазначає, що зміст визначення "позаштатний режим роботи" характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення.

35. Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно з Актом про порушення від
15.04.2019 № М-000208, встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме підпункт 1 пункт 3 глави 2 розділу ХІ, підпункт 3 пункт 6 глави 6 розділу Х - робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним ВОГ обліковуються некоректно. Наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу (пункт 2 Акту). Порушення на дату складання акту не усунено (пункт 4 Акту). За виявленими порушеннями споживачу необхідно в термін до 25.04.2019 надати доступ для демонтажа лічильника газу РЛ G-10 ( № 7120533) для проведення позачергової повірки (пункт 5 Акту).

36. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що зі змісту положень глави 5 розділу XI Кодексу ГРС вбачається, що до акту про порушення не висуваються вимоги щодо обґрунтування порушень. В зазначеному документі має міститись лише посилання на виявлене порушення, тобто фіксація самого факту.

37. Водночас, зазначаючи про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, скаржник посилається на оцінку судом доказів у справі. Оскільки суд касаційної інстанції не може вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи скаржника у цій частині не можуть бути враховані колегією суддів. Крім того, справи, на які посилається скаржник, відрізняються від справи, яка розглядається установленими фактичними обставинами справи, що свідчить про неподібність правовідносин.

38. Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 907/318/18 та від 29.01.2021 у справі №922/51/20 як на підставу касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, то слід зазначити таке.

39. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

40. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).

41. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).

42. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

43. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

44. Верховний Суд встановив, що:

- постанова Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" до фізичної особи-підприємця Седельникова Костянтина Олександровича про стягнення збитків у розмірі 525 736,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором від 12.04.2017 № 497 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі заявки № РЩ0022732 на автомобіль відповідача 03.08.2019 було завантажено продукцію для перевезення маршрутом м.

Запоріжжя-Івано-Франківськ-Долина на загальну суму 525 736,50 грн. Проте в обумовлені сторонами строки автомобіль до узгодженого місця розвантаження не прибув, місцезнаходження автомобіля з продукцією встановлено так і не було, у зв'язку із чим позивачу було завдано збитків на суму 525 736,50 грн;

- постанова Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 907/318/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до Управління освіти молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації про стягнення 248 243,03
грн вартості донарахованого об'єму природного газу. При розгляді справи суди дійшли висновку про неможливість з'ясування питання чи у належному складі розглядався акт про порушення, а також про відсутність у зв'язку з цим підстав для задоволення позову про стягнення зі споживача вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, оскільки серед матеріалів справи відсутнє рішення, прийняте за результатом розгляду Акта № 138.

45. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова у цій справі прийнята без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

46. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

47. Крім того, Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену позивачем підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки: 1) ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору; 2) у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 зі справи № 910/800/19).

48. Фірма "Русь єдина" зауважує про відсутність висновку Верховного Суду щодо законності і обґрунтованості судового рішення в якому викладено лише доводи та докази сторони, на користь якої приймається рішення, порушення передбаченого статтею 210 ГПК України порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів.

49. Відповідно до частин 1 -3 статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених частин 1 -3 статті 210 ГПК України, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

50. Отже, у розумінні наведених положень процесуального законодавства рішення з господарського спору може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом у судовому засіданні.

51. Зміст протоколів судових засідань та технічний звукозапис судових засідань у справі свідчать, що судом першої інстанції досліджувались докази, наявні у матеріалах справи.

52. Ураховуючи встановлені судами обставини справи, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями. Крім того, деякі доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 ГПК України.

53. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд дійшов висновку про непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

54. Скаржником також не доведено наявності визначених ГПК України підстав для зміни або скасування судових рішень попередніх інстанцій.

55. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від
19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

56. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі Пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

58. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

59. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою фірми "Русь єдина" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а касаційну скаргу фірми "Русь єдина" в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, слід залишити без задоволення.

Судові витрати

61. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на фірму "Русь єдина", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою приватно-орендного підприємства "Русь єдина" на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 зі справи № 922/3174/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу приватно-орендного підприємства "Русь єдина" на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 зі справи № 922/3174/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 зі справи № 922/3174/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова