Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №908/1671/16
Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №908/1671/16
Ухвала КГС ВП від 28.07.2021 року у справі №908/1671/16
Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №908/1671/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/1671/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №6",

арбітражний керуючий - Гладишко Юрій Павлович,

кредитор - ОСОБА_5,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

ОСОБА_5

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду

від 18.01.2018

у складі суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Дучал Н.М., Сгара Е.В.,

за заявою Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 порушено провадження у справі № 908/1671/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6" (далі - ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №6"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та інше.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 (суддя - Ніколаєнко Р.А.) ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Віліщука Олександра Володимировича, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до закону. Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі № 908/1671/16 (головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя - Дучал Н.М., суддя - Сгара Е.В.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16. Повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 - скаржнику.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_5 пропущено встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк на звернення з апеляційною скаргою майже на 1 рік та 6 місяців з дня складення повного тексту судового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі № 908/1671/16, ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16. Передати справу № 908/1671/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 на розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017), ст. ст. 41, 254, 261 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017). Зокрема, скаржник вказує на те, що відносно його апеляційної скарги наявні всі підстави для застосування положень ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) і відновлення строку на апеляційне оскарження, але суд їх не врахував і безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1671/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 12.03.2018 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_5 до провадження та ухвалено здійснити перегляд ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі № 908/1671/16 без повідомлення учасників справи.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.04.2018.

Ліквідатором ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №6", арбітражним керуючим Гладишко Ю.П. подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5

У поданому відзиві ліквідатор зазначає, що оскільки скаржник не довів поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в апеляційному суді та необхідність застосування до нього виключень встановлених процесуальним законом, а також враховуючи відсутність фактів порушення норм процесуального та матеріального права з боку суду апеляційної інстанції - касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

З 15.12.2017 набув чинності ГПК України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017.

Згідно з приписами п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ст. 93 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 28.12.2017 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16, про що свідчить відбиток штемпелю ПАТ "Укрпошта" на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду.

Оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції - 12.07.2016, строк на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою закінчився 22.07.2016.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_5 на постанову господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження майже на 1 рік та 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

До апеляційної скарги ОСОБА_5 додане клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_5 посилався на те, що на час винесення господарським судом Запорізької області постанови від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 він не був стороною у справі та не отримував процесуальний документ.

ОСОБА_5 вважає, що право на оскарження процесуальних документів у справі № 908/1671/16, як сторони у справі, у нього виникло з 20.12.2017, у зв'язку з винесенням судом першої інстанції ухвали від 20.12.2017 про визнання його кредитором у справі про банкрутство ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" із сумою грошових вимог 2594429,78 грн., в тому числі 3200,00 грн. - перша черга, 2591229,78 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 за спрощеною процедурою у відповідності до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 у справі № 908/1671/16 розмір визнаних боржником кредиторських вимог склав 9344869,21 грн. Ця заборгованість була врахована у бухгалтерському обліку та відображена в проміжному ліквідаційному балансі.

Згідно з бухгалтерською звітністю боржника, у ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" також наявна заборгованість перед ОСОБА_5, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, ВВД Фонду соціального страхування ННВ ПЗУ в м. Запоріжжі.

Розмір кредиторської заборгованості перед ОСОБА_5 не оспорювався та визнано боржником.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі № 908/1671/16 визнано ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у ліквідаційній процедурі ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2017 у справі № 908/1671/16 визнано грошові вимоги ОСОБА_5 до боржника - ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" в розмірі 3200,00 грн. першої черги задоволення вимог кредиторів та в розмірі 2591229,78 грн. шостої черги задоволення.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 20.12.2017 у справі № 908/1671/16 встановлено, що саме така сума заборгованості ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" перед ОСОБА_5 фігурувала в матеріалах досудової процедури ліквідації товариства та досліджувалась судом при розгляді питання щодо наявності підстав про порушення справи про банкрутство ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 6".

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Відповідно до ст. 261 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає вірним застосування апеляційним судом положень ст. 261 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), які надають суду право відмовити скаржнику у відкритті апеляційного провадження.

Доводи скаржника ОСОБА_5 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_5 та залишення ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі № 908/1671/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі № 908/1671/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков