Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.09.2020 року у справі №904/12451/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/12451/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.,

за участі секретаря судового засідання Купрейчук С. П.

за участю представників:

не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019

(Суддя - Владимиренко І. В. )

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020

(Колегія суддів: Верхогляд Т. А. - головуючий, Білецька Л. М., Парусніков Ю. Б. )

усправі

за заявою Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД ФД"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1.26.07.2019 до суду надійшла заява (позовна заява) ОСОБА_1 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД ФД" (код ЄДРПОУ 31705305) арбітражного керуючого Литвин Руслана Олександровича (юридична адреса: 49000, м.

Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.4, оф.13-а) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий альянс "МАНХЕТТЕН" (49000, м. Дніпро, вул.

Короленка, 1; код ЄДРПОУ 35114270) про визнання недійсним підпункт 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
15.07.2020, відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 про залучення у якості третіх осіб, інших співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39.

3. Також зазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.

4. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019 мотивовані наступним:

4.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з підпунктом 1 п.1.1. договору ТОВ "К ЕНД ФД", як продавець, зобов'язується передати ТОВ "НВА " Манхеттен", як покупцю, об'єкт незавершеного будівництва (за проектом - будівля цивільного та житлового призначення), розташований за адресою: АДРЕСА_1), загальною площею 9452,7кв. м. Стан готовності - 18 %, розташований на земельній ділянці кад. № 1210100000:06:075:0146, загальною площею 0,5357 га.

4.2. В обґрунтування заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 наводить твердження, що на момент укладення спірної угоди ліквідатор (арбітражний керуючий) Литвин Р. О. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності як-то передбачено частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України та пов'язує даний факт з тим, що він ніколи не надавав своєї згоди на відчуження його майна та не уповноважував на це.

4.3. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 в порядку ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України не надано до суду документальних доказів про набуття права власності (спільної сумісної) на об'єкт незавершеного будівництва.

4.4. На час вчинення оспорюваного правочину об'єкт будівництва - будівля цивільного та житлового призначення, розташована за адресою: АДРЕСА_1), загальною площею 9452,7 кв. м. станом готовності 18% не був завершений та введений в експлуатацію з послідуючою державною реєстрацією, відповідно, ОСОБА_1 не набув права власності (спільної сумісної власності) на спірний об'єкт.

4.5. Наведене встановлено також рішенням господарського суду по справі №2/5005/9900/2012, на яке посилається позивач, а саме: фізичні особи (пайовики), юридичні особи та Дніпропетровська міська рада стануть власниками окремих частин (нежитлових приміщень, квартир, паркувальних місць) будівлі лише після її добудови та введення в експлуатацію.

4.6. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій вказали, що відсутні підстави вважати, що рішенням господарського суду №2/5005/9900/2012 встановлено факт належності на праві спільної сумісної власності позивачу частини забудови, оскільки був інший склад учасників справи, брали участь інші особи, до позивача у даній справі таких обставин не встановлено, що може свідчини про відсутність підстав застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України щодо звільнення від доказування позивачем наведених вище обставин.

4.7. Окремо слід зазначити, що в ході дослідження обставин та матеріалів справи судами встановлено, що Дніпропетровська міська рада реалізувала своє право власності щодо земельної ділянки площею 0,5357 га (кадастровий номер undefined), у районі вул. Херсонської - вул. Костомарівської - вул. Ушинського - просп. Пушкіна, шляхом передачі її в оренду строком на п'ятнадцять років ТОВ "ЖИТЛОБУДСЕВІС" по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва, що підтверджується рішенням №323/47 від 24.07.2019.

4.8. З чого, в оскаржуваних судових рішеннях наведено висновок, що в розумінні вимог діючого законодавства ОСОБА_1 не є власником спірного майна, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє будь-які документальні докази які б підтверджували право власності на спірне майно.

4.9. Також судами встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в порядку визначеному ст. ст. 45 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

4.10. Наведені обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.ст. 331, 334 ЦК України.

6.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.ст. 75, 238, 326 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Литвина Р. О. надійшов відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Провадження справи у Верховному Суді

8. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 904/12451/16; призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на 30 вересня 2020 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Позиція Верховного Суду

9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені ст. 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Щодо доводів касаційної скарги викладених у підпунктах 6.1., 6.2. пункту 6 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

12. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

13. Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

14. Вказаною нормою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та в подальшому організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.

15. У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 5006/5/39б/2012 наведено наступні висновки про застосування норм права:

- При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів або аукціону.

- Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника, ) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.

- Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть.

16. Суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини:

- ОСОБА_1 підставою недійсності підпункту 1 пункту 1.1 договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019 року зазначав, що він спільно з третіми особами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 є співвласниками будівельних матеріалів, інженерних комунікації та обладнання в недобудові -стилобатна частина будівлі громадського призначення, яка була продана ліквідатором банкрута на аукціоні.

- Право власності, як зазначав ОСОБА_1, він набув відповідно до договору № 03/687 від 29.05.2006 року, укладеного з ТОВ "К ЕНД Ф Д", згідно якого позивач зобов'язався взяти фінансову участь у будівництві громадсько-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, а ТОВ "К ЕНД Ф Д" зобов'язався здійснити будівництво і після введення об'єкту в експлуатацію передати позивачу офісне приміщення на першому поверсі загальною площею 151,5 кв. м.

- В подальшому сторонами договору було укладено 27.07.2007 року угоду № 32, якою ОСОБА_1 та ТОВ "К ЕНД Ф Д" припинили дію договору № 03/678 від 29.05.2006 року та домовились, що замість офісних приміщень, вартість яких сплатив ОСОБА_1, йому будуть надані квартири. Оскільки вартість офісних площин вища за вартість житлових, то внесок ОСОБА_1 оцінено у 272 700 дол. США, що еквівалентно на той час 1 366 227 грн.

- Дані грошові кошти були зараховані ТОВ "К ЕНД Ф Д" в рахунок оплати вартості цінних паперів за договором № 05/126 від 27.07.07 року та укладено два договори бронювання квартир: № 04/177 від 26.11.07 року, за яким за ОСОБА_1, як за інвестором будівництва, бронюється квартира АДРЕСА_1; № 04/176 від 26.11.07 року за яким за позивачем, як за інвестором будівництва, бронюється квартира АДРЕСА_1.

- Позивач визначає себе як співвласника проданого майна. Відповідні докази на підтвердження такої правової позиції позивача в матеріалах справи відсутні.

17. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

18. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не спростовує фактичну обставину про те, що відсутні докази державної реєстрації за ОСОБА_1 права на нерухоме майно у порядку визначеному ч. 4 ст. 334 ЦК України.

19. Вказані обставини спростовують довід касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 331, 334 ЦК України та неправильне застосування ст.ст. 75, 238, 326 ГПК України.

20. Окрім того, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 не звертався до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника.

21. З урахуванням наведеної обставини, та висновків про застосування норм права, які викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 5006/5/39б/2012 і стосуються кола осіб, які можуть вимагати визнання недійсним результатів аукціону, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що за відсутності доказів державної реєстрації за ОСОБА_1 права на нерухоме майно у порядку визначеному ч. 4 ст. 334 ЦК України, ОСОБА_1 має право на подання заяви щодо визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019 в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД ФД" лише з моменту його визнання кредиторських вимог до вказаного боржника у справі про банкрутство.

22. Наведене вказує на правильність висновку судів попередніх інстанцій щодо необхідності відмовити у задоволенні заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункт 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.

23. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

24. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 904/12451/16 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

25. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від
10.12.2019 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від
15.07.2020 у справі № 904/12451/16 - залишенню без змін.

26. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 904/12451/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Жуков

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков