Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15182/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін,

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі колегії судді Чинчин О.В.

від 25.09.2017

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А., Дідиченко М.А.

від 06.11.2017

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2007 грн 93 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (надалі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2007 грн 93 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на підставі Договору страхування транспортного засобу на умовах програми "Прем'єр - форте" СТД №3286896 від 17.09.2014 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначав, що відповідальність водія транспортного засобу "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8395550, а тому позивач вказував, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Рішенням Господарського суду 25.09.2017 у справі №910/15182/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" 2007,93 грн та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

При ухваленні рішення та постанови суди попередніх інстанцій виходили з доведеності факту заподіяння шкоди водієм автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна".

27.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №910/15182/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №910/15182/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" витрати пов'язанні з оплатою судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що не погоджується з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів в частині покладення на нього сплати судових витрат. При цьому, скаржник в касаційній скарзі зазначає, що до спірних правовідносин, що склалися у даній справі, слід застосовувати положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", статтею 36, якого встановлено 90-денний строк на прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату. Спір у даній справі виник саме з неправильних дій позивача, оскільки останній до відповідача з вимогою про сплату страхового відшкодування не звертався. Також, скаржник зазначає, що його не було повідомлено про заміну кредитора. Відтак, скаржник вважає, що Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" не було порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, а позов Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" є передчасним та безпідставним, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №910/15182/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №910/15182/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2018 у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. для розгляду справи №910/15182/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Стратієнко Л.В.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №910/15182/17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України в редакції чинній з 15.12.2017 дійшла висновку про необхідність касаційного перегляду зазначеної справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (Страховик) та ОСОБА_4 (Страхувальник) 17 вересня 2014 року укладено Договір страхування транспортного засобу на умовах програми "Прем'єр - форте" СТД №3286896, предметом якого є страхування транспортного засобу "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У м. Києві по вул. Артема 11.09.2015 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Довідкою про пошкодження транспортних засобів.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2015 у справі №761/29158/15-п ОСОБА_5, водія транспортного засобу "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно звіту суб'єкту оціночної діяльності №07/09/15 матеріальний збиток, завданий власнику автомобілю "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 3495 грн 76 коп.

Фізичною особою - підприємцем Карпенко В.Ю. виставлено рахунок на оплату №ПП-00000479 від 18.09.2015 на ремонт транспортного засобу "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 3517 грн 93 коп.

Відповідно до страхового акту №1140/10 від 21.09.2015 позивач здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику в розмірі 2517 грн 93 коп, що підтверджується платіжним дорученням №16382 від 23.09.2015.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП була застрахована у Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8395550, розмір франшизи згідно з вказаним полісом складає 510 гривень 00 копійок (відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит суду першої інстанції).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 2007 грн 93 коп. відповідно до встановлених полісом №АІ/8395550 лімітів відшкодування по майну та франшизи.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

В даній справі судами було встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування (2517,93 грн), отримало від останнього права кредитора до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду.

За наведених обставин, не звернення до відповідача з вимогою не позбавляє позивача пред'явити її шляхом подання позову до суду.

Окрім цього, відповідач міг сплатити заявлену до стягнення суму до прийняття рішення, чим спір було б вичерпано з відповідними процесуальними наслідками тому доводи скаржника про те, що спір виник саме з неправильних дій позивача, на якого відповідно має бути покладено судовий збір за подання позовної заяви, є необґрунтованими.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, вказаною нормою передбачено лише один наслідок неповідомлення боржника про заміну кредитора - виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові буде вважатися належним виконанням.

Доказів виплати страхового відшкодування саме потерпілій особі - первісному кредитору відповідач не надав, а тому, оскільки неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від виконання своїх зобов'язань, наведені доводи відповідача підставою для відмови у задоволенні позову бути не можуть.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 2007 грн 93 коп (2517,93 грн - сплачена позивачем сума потеплілій особі - 510 - франшиза), а також судового збору за подання позовної заяви.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №910/15182/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді В.Студенець

Л.Стратієнко