Історія справи
Постанова КГС ВП від 04.07.2024 року у справі №924/334/22Постанова КГС ВП від 09.11.2023 року у справі №924/334/22
Постанова КГС ВП від 09.11.2023 року у справі №924/334/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 924/334/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
прокурора: Кукло Д.С.
позивача-1: не з?явився
позивача-2: не з?явився
відповідача: не з?явився
третьої особи: не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023
(головуючий -Тимошенко О.В., судді - Крейбух О.Г., Юрчук М.І.)
у справі №924/334/22
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі: 1) Волочиської міської ради Хмельницької області; 2) Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства «Джерело» Волочиської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Західного офісу Державної аудиторської служби України
про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 22.01.2021; визнання недійсною комерційної пропозиції ТОВ "Хмельницькенергозбут"; визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 11.03.2021; стягнення коштів в сумі 307 270,91 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з перебуванням судді Вронської Г.О. на лікарняному склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.10.2023.
Короткий зміст позовних вимог
2. Керівник Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області (далі - Волочиська міськрада, позивач - 1), Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства «Джерело» Волочиської міської ради (далі - КП «Джерело», позивач - 2) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (далі - ТОВ «Хмельницькенергозбут», відповідач) про визнання недійсними додаткової угоди №1 від 22.01.2021 та №3 від 11.03.2021 до договору №20300014 від 11.01.2021, визнання недійсною комерційної пропозиції ТОВ «Хмельницькенергозбут», яка є додатком №1 до додаткової угоди без номера, укладених між ТОВ «Хмельницькенергозбут» та Волочиським КП «Джерело», та стягнення з ТОВ «Хмельницькенергозбут» на користь Волочиського КП «Джерело» Волочиської міської ради коштів в сумі 307.270,91 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №20300014 від 11.01.2021.
3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Джерело» та ТОВ «Хмельницькенергозбут» на відкритих торгах укладено договір на постачання електричної енергії, в наступному, між сторонами укладено ряд додаткових угод, відповідно до яких, зменшено обсяги закупівлі електричної енергії, та збільшено ціну за 1кВт./год.
Прокурор повідомляє, що підставою для укладення сторонами додаткових угод, зазначено вимоги ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку. Водночас, зауважує прокурор, ні вимогами ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ні умовами договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.
Таким чином, прокурор зазначає, що сторонами всупереч інтересів держави без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору, укладено оспорювані додаткові угоди, згідно яких суттєво зменшено обсяги електричної енергії, що планується закупити на 166 644,74 кВт/год та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що не відповідає вимогам тендерної документації, тому вказані угоди підлягають визнанню недійсними. Крім того, замовником, за час дії оспорюваних додаткових угод безпідставно надмірно сплачено, а відповідачем отримано кошти на загальну суму 307 270,91 грн, оскільки відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання щодо поставки товару, у визначеному в договорі обсязі, тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача. Оскільки позивачі не вживали дій, спрямованих на захист інтересів держави, то прокурор, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду із відповідним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2022 позов задоволено. Визнано недійсними: додаткову угоду №1 від 22.01.2021 до договору №20300014 від 11.01.2021, правочин «Комерційна пропозиція Постачальника» у формі додатку №1 до договору №20300014, додаткову угоду №3 від 11.03.2021 до договору №20300014 від 11.01.2021. Стягнуто з ТОВ «Хмельницькенергозбут» на користь КП «Джерело» грошові кошти в розмірі 307 270,91 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
5. Суд першої інстанції посилався на те, що оспорювані додаткові угоди укладено з порушенням положень ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», отже позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2022 скасовано. Позов керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області та Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства «Джерело» Волочиської міської ради залишено без розгляду.
7. Приймаючи постанову судом апеляційної інстанції зазначено, що прокурором неправильно визначено суб`єктний склад учасників у справі та не доведено наявність правових підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі КП«Джерело» та органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Волочиської міськради. Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства, як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, тому звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що у справі, яка розглядається, рада не є стороною договору про постачання електроенергії та оспорюваних додаткових угод, укладених між позивачем-2 та відповідачем, прокурором визначено порушення прав комунального підприємства, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що у цій справі належним органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Державна аудиторська служба України та її територіальні органи, проте прокурор при зверненні до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в межах цієї справи не визначив Держаудитслужбу позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
8. Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
9. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження, згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції прийнято без врахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині обґрунтованості визначення прокурором органу місцевого самоврядування позивачем у спірних правовідносинах, з огляду на аналіз функцій та повноважень органу місцевого самоврядування, які надають такому суб`єкту право бути позивачем у спорах щодо порушення чи загрози порушення інтересів держави та територіальної громади, які викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №922/1394/21, від 14.12.2021 у справі № 916/1978/21.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. Відзив учасниками судового процесу не подавався.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Волочиським КП «Джерело» (споживач) та ТОВ «Хмельницькенергозбут» (постачальник) укладено договір №20300014 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2021 (далі - договір), який відповідно до п. 1.1 встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
12. Згідно з п. 1.4 договору сторони, керуючись п.3.2.5 ПРРЕЕ дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов оголошення про проведення спрощеної закупівлі та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури №UA-2020-12-08-000571-b).
13. За цим договором постачальник продає споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар «код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія» (електрична енергія)» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
14. Відповідно до п. 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки (далі - заявка), примірна форма якої є додатком №2 до цього договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами споживача (за наявності).
15. За умовами п. 5.1 договору ціна цього договору становить 2 596 750,00 грн, в т.ч. ПДВ 432 791,67 грн.
16. У п. 5.2 договору визначено, що ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору «Комерційна пропозиція постачальника».
17. Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору (п. 5.3 договору).
18. Згідно з п. 5.4 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку №1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника.
19. Сторони домовились, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється в порівняні з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14 договору. У разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору згідно з п. 5.8 цього договору (п.5.5 договору).
20. За умовами п. 5.6 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).
21. Підпунктом 5.6.1 договору визначено, що зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
22. Відповідно до п. 5.7 договору, у випадку, якщо коливання ціни на ринку товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно базової ціни товару, сторони керуючись п.5 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дійшли згоди, що вартість товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку. Обрахунок ціни за одиницю товару на відповідний розрахунковий період в такому випадку визначається за формулою, визначеною у п. 5.6 цього договору.
23. Згідно з п. 5.8 договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.
24. У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 в новій редакції (п. 5.8.1 договору).
25. Пунктом 5.8.2 договору передбачено, що додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електронної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно: підписаного сторонами акту приймання - передачі товару за останній розрахунковий період або згідно даних вказаних в додатку № 1 до договору, якщо акт приймання - передачі товару за договором не підписувався.
26. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).
27. Додатком №1 до договору сторонами оформлено комерційну пропозицію постачальника, згідно з якою очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 850 000 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54583 грн., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл та без тарифу на передачу - 1,36133 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн.
28. 20.01.2021 ТОВ «Хмельницькенергозбут» звернулось до КП «Джерело» з листом, згідно з яким повідомило про зростання тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, в зв`язку з набуттям чинності з 01.01.2021 постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381. В зв`язку із вказаним відповідач надав позивачу 2 додаткову угоду до договору, відповідно до якої тариф становитиме 3,325 грн/кВт*год з ПДВ.
29. 22.01.2021 керуючись п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №20300014 від 11.01.2021, згідно з п. 1 якої, у зв`язку з набуттям із 01.01.2021 року чинності постанови НКРЕКП №2381 від 09.12.2020 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Хмельницькобленерго» на 2021 та зростання тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток №1 до договору №20300014 від 11.01.2021 викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021.
30. Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди №1 від 22.01.2021 «Комерційна пропозиція постачальника» очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 779804,80 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії з 01.01.2021 становить 2,7708 грн., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 1,36133 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
31. 02.02.2021 (лист №156) ТОВ «Хмельницькенергозбут» звернулось до КП «Джерело» з пропозицією підписати додаткову угоду про збільшення тарифу до 3,60 грн/кВт*год з ПДВ, у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в у ІІ декаді січня 2021 року - 1546,47 грн/МВт.год. в порівнянні з І декадою січня 2021 року - 1149,41 грн/МВт.год, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/60 від 27.01.2021, яка також долучена до матеріалів справи.
32. З огляду на викладене між сторонами підписано Комерційну пропозицію Постачальника, Додаток №1 до Додаткової угоди №__ Додатку №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №20300014, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить (не визначено) кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54583, з 01.01.2021 становить 2,7708, з 01.01.2021 становить 3,00 грн. при кількості 721319,44 кВт*год., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 1,58484 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
33. 10.03.2021 (лист №289/1) ТОВ «Хмельницькенергозбут» звернулось до КП «Джерело» з пропозицією підписати додаткову угоду №3 до договору №20300014 від 11.01.2021, у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу на перед» в лютому 2021 року в порівняні з січнем 2021 року, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 02.03.2021.
34. В додаток до зазначеного листа відповідачем надано інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/152 від 02.03.2021, згідно якої середньо зважені ціни купівлі-продажу електричної енергії за січень та лютий 2021 року на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергетичної системи України у січні 2021 року - 1462,52 грн/МВт.год. (без ПДВ), у лютому 2021 року - 1635,42 грн/МВт.год (без ПДВ).
35. 11.03.2021, керуючись п. 1 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №20300014 від 11.01.2021, згідно з п. 1 якої, у зв`язку збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу на перед» (РДН) в лютому 2021р. - 1635,42 грн/МВт.год. в порівнянні з січнем 2021р. - 1462,52 грн/МВт.год (без ПДВ), що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 02.03.2021 року №22-05/152, сторони, за взаємною згодою вирішили додаток №1 до договору №20300014 від 11.01.2021 викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021.
36. Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди №3 від 11.03.2021 «Комерційна пропозиція постачальника» очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 683355,26 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії з 01.02.2021 становить 3,1667 грн., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 1,75134 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
37. Сторонами на виконання умов договору №20300014 від 11.01.2021 складено та підписано ряд актів приймання-передачі електричної енергії, а саме: акт №01 від 08.02.2021 на суму 315 583,20 грн. з ПДВ (ціна одиницю товару 3,00 грн.); акт №02 від 10.03.2021 на суму 328 186,66 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 3,1667 грн.); акт №03 від 06.04.2021 на суму 299 119,08 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,87806 грн.); акт № 04 від 07.05.2021 на суму 258 898,61 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,98697 грн.); акт №05 від 07.06.2021 на суму 215 948,09 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,68857 грн.); акт № 06 від 07.07.2021 на суму 255 044,48 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,92951 грн.); акт №07 від 05.08.2021 на суму 258 027,72 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,92951 грн.); акт №08 від 31.08.2021 на суму 309 391,42 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,92951 грн.).
38. Також матеріали справи містять рахунки-фактури №20300014 від 06.04.2021 на оплату спожитої електричної енергії у березні 2021 року в сумі 299 119,08 грн., від 07.05.2021 на оплату спожитої електричної енергії у квітні 2021 року в сумі 258 898,61 грн., від 07.06.2021 на оплату спожитої електричної енергії у травні 2021 року в сумі 215 948,09 грн., від 07.07.2021 на оплату спожитої електричної енергії у червні 2021 року в сумі 255 004,48 грн., та від 05.08.2021 на оплату спожитої електричної енергії у липні 2021 року в сумі 258 027,72 грн.
39. 05.05.2022 КП «Джерело» у відповідь на звернення щодо проведення закупівлі UA-2020-12-08-001622-а, предметом якої визначено електричну енергію, повідомило Волочиську окружну прокуратуру Хмельницької області та Волочиського міського голову, що додаткові угоди до договору на постачання електричної енергії №20300014 від 11.01.2022 були укладені з дотриманням чинного законодавства, а оскільки договір припинив своє існування, відсутні підстави для вжиття заходів спрямованих на визнання недійсними зазначених додаткових угод.
40. Також, 05.05.2022 Волочиська міська рада Хмельницької області листом №676 від 05.05.2022 повідомила Волочиську окружну прокуратуру Хмельницької області, що додаткові угоди до договору на постачання електричної енергії №20300014 від 11.01.2022 були укладені з дотриманням чинного законодавства, а тому у Волочиської міської ради відсутні підстави для вжиття заходів спрямованих на визнання недійсними зазначених додаткових угод.
41. Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом №51-1555вих-22 від 12.05.2022 керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Волочиської міської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
42. 24.06.2021 листом № 51-1591вих-21 прокурор звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та повідомив про можливі порушення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні закупівель за державні кошти, та про вжиття заходів спрямованих на припинення дії додаткових угод, повідомивши про це прокуратуру.
43. Згідно висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA - 2020-12-08-001622-а від 20.07.2021, складеного Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, вбачається, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства під час внесення змін до Договору про закупівлю та їх оприлюднення встановлено порушення пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, та у разі неможливості, розглянути питання щодо припинення зобов`язань за укладеним договором з ТОВ «Хмельницькенергозбут» від 11.01.2021 № 20300014.
44. Згідно Інформаційно-цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/723 від 11.08.2021 наданої прокурору, середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) та на «внутрішньо добовому ринку» (ВДР) для Об`єднаної енергосистеми України складали, зокрема станом на 11.01.2021 ціна РДН становила 1579,22 грн.Мвт.г без ПДВ, ціна на ВДР - 1572,72 грн.Мвт.г без ПДВ; на 22.01.2021 ціна РДН - 1687,66 грн.Мвт.г без ПДВ, ціна на ВДР - 1750,35 грн.Мвт.г без ПДВ; на 11.03.2021 ціна РДН - 1383,34 грн.Мвт.г без ПДВ, ціна на ВДР - 1467,79 грн.Мвт.г без ПДВ.
Позиція Верховного Суду
45. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
46. Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України.
47. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
48. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
49. Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
50. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
51. Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
52. Отже, обов`язковими умовами на звернення прокурора до суду в інтересах держави є обґрунтування в позовній чи іншій заяві, скарзі: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
53. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
54. За змістом частини 1 статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
55. Частиною 3 статті 23 цього Закону передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
56. При цьому згідно з абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
57. Водночас, положеннями ч. 4 ст. статті 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
58. Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
59. Отже держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади.
60. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (аналогічний висновок викладено у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.
61. На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц ).
62. У пункті 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21 зазначено, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.
63. Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 та інших.
64. Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор, зокрема, посилався на порушення КП «Джерело» та відповідачем законодавства про публічні закупівлі при укладенні оспорюваних додаткових угод.
65. З огляду на вищевикладене, проаналізувавши правовідносини у справі та враховуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 22.08.2023 у справі № 924/564/22, щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі комунального підприємства, Верховний Суд констатує, що в даному випадку, відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі КП «Джерело» та вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про необхідність залишення без розгляду, поданого прокурором позову в інтересах держави в особі КП «Джерело», на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови у цій частині не вбачається.
66. Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Волочиської міськради, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду, а тому в цій частині є підстави для скасування постанови апеляційного суду в цій частині, з огляду на таке.
67. При обґрунтуванні представницьких функцій держави в особі ради, прокурор зазначав, що Волочиська міськрада є органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, щодо визнання недійсними оспорюваних угод, оскільки, стороною оспорюваних угод є КП «Джерело», яке є комунальним підприємством, створеним Волочиською міськрадою, отже, є одержувачем бюджетних коштів, і закупівля проводилась за бюджетні кошти.
68. При цьому, прокурор звертався до Волочиської міськради листом № 676 від 05.05.2022, яка в свою чергу повідомила прокуратуру, що додаткові угоди до договору були укладені з дотриманням чинного законодавства, а тому у Волочиської міськради відсутні підстави для вжиття спрямованих на визнання недійсними зазначених додаткових угод.
69. Разом з цим, 24.06.2021 листом № 51-1591вих-21 прокуратура звернулась до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та повідомила про можливі порушення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при здійсненні закупівель за державні кошти, вжиття заходів спрямованих на припинення дії додаткових угод та інформування прокуратури про вжиті заходи. Згідно Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA - 2020-12-08-001622-а від 20.07.2021, складеного Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, вбачається, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства під час внесення змін до Договору про закупівлю та їх оприлюднення встановлено порушення пункту 11 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, та у разі неможливості, розглянути питання щодо припинення зобов`язань за укладеним договором з ТОВ «Хмельницькенергозбут» від 11.01.2021 № 20300014.
70. Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, прокурор звернувся до Волочиської міськради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
71. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
72. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
73. Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
74. Частиною 2 статті 10 цього Закону передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
75. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4, 8 статті 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
76. Частинами 2, 4 статті 61 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
77. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
78. Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
79. Волочиська міськрада є територіальною громадою.
80.Судами встановлено у справі, що Волочиська міськрада є засновником КП «Джерело», управляє закріпленим за нею майном, затверджує міський бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням такого бюджету, відповідно до законодавства.
81. З урахуванням вищезазначеного, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
82. Отже, оскільки засновником КП «Джерело» та власником її майна є територіальна громада в особі Волочиської міськради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання КП «Джерело» коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Верховний Суд констатує, що Волочиська міськрада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
83. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 22.08.2023 у справі № 924/564/22, від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20.
84. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 відступила від протилежних висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2. пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких Верховний Суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.
85. Апеляційний суд залишаючи позов без розгляду у тому числі, посилався і на постанову Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, від правових висновків якої відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
86. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
87. Однак, залишаючи без розгляду позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Волочиської міськради, суд апеляційної інстанції обмежився констатацією того, що позов містить вимоги, спрямовані на стягнення коштів на користь КП «Джерело», тоді як Волочиська міськрада не є стороною договору.
88. Крім того зазначивши у постанові про те, що Волочиська міська рада може здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатом проведених закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладення спірного договору, апеляційний суд не надав належної правової оцінки законодавству, що регулює місцеве самоврядування, вищезазначеним положенням цивільного кодексу та положенням щодо представництва держави у судовому процесі. При цьому, апеляційним судом не було досліджено умов договору та не встановлено за які кошти здійснювалась закупівля за бюджетні чи інші кошти. Апеляційний суд лише зазначив, що Волочиська міська рада не є стороною договору та оскаржуваних додаткових угод, що свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав комунального підприємства, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
89. Разом з тим, аргументувавши необхідність залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Волочиської міськради, неправильними висновками, зокрема, про те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними, апеляційний суд не врахував, що Волочиська міськрада наділена владними повноваженнями, та не з`ясував належним чином питання невиконання або неналежного виконання цим позивачем дій, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки, апеляційний суд вдався лише до викладення обставин справи щодо звернення прокурора до Волочиської міськради з листами про порушення законодавства при укладенні додаткових угод, та вказав на відповіді Волочиської міськради на отримані листи, не надавши цим доказам належної правової оцінки, що призвело до неналежного дослідження обставин щодо дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», звернення прокурором в інтересах держави в особі уповноваженого органу.
90. Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що у прокурора відсутні законні підстави на звернення із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Волочиської міськради, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин дотримання ним порядку, передбаченого статтею 23 Закону України від «Про прокуратуру», а також без встановлення наявності або відсутності бездіяльності цього органу після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Волочиської міськради.
91. Таким чином, знайшли підтвердження доводи касаційної скарги прокурора, щодо неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №922/1394/21, від 14.12.2021 у справі № 916/1978/21, щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині обґрунтованості визначення прокурором органу місцевого самоврядування позивачем у спірних правовідносинах, з огляду на аналіз функцій та повноважень органу місцевого самоврядування, які надають такому суб`єкту право бути позивачем у спорах щодо порушення чи загрози порушення інтересів держави та територіальної громади, які викладені у постановах.
92. Наведене у сукупності свідчить про те, що, передчасно скасувавши рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 86 236 282 316 ГПК України залишив позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Волочиської міськради без розгляду, у зв`язку з чим не відбувся апеляційний перегляд справи по суті заявлених позовних вимог.
93. Натомість у частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі КП «Джерело», немає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
94. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
95. Частиною 6 статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
96. Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
97. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновки суду апеляційної інстанцій в частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Волочиської міськради, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови в цій частині з передачею справи до суду апеляційної для продовження розгляду позову в цій частині.
98. Водночас у частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі КП «Джерело», немає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
99. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, зазначає, що касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури необхідно задовольнити частково, з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №924/334/22 скасувати в частині залишення без розгляду позову Керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, справу в цій частині передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду, у решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №924/334/22 залишити без змін.
Розподіл судових витрат
100. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішення немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №924/334/22 скасувати в частині залишення без розгляду позову Керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, справу в цій частині передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
3. У решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №924/334/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.Р. Кібенко