Історія справи

Постанова КГС ВП від 09.08.2023 року у справі №910/13345/21
Постанова КГС ВП від 09.08.2023 року у справі №910/13345/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/13345/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

учасника справи - ОСОБА_1

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явився,

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях - Амельченко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 (суддя Джарти В.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 (колегія суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Разіна Т.І.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Відділення ФДМУ)

про скасування наказу про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону та укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

СУТЬ СПОРУ

1. За результатами проведеного електронного аукціону ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів щодо приватизації об`єкта державної власності - пакета акцій розміром 25% статутного капіталу акціонерного товариства.

2. Після перевірки документів покупця орган приватизації прийняв рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів, оскільки переможець не відповідає вимогам ст.8 Закону "Про приватизацію державного та комунального майна". Відповідний наказ органу приватизації було скасовано у судовому порядку.

3. Після цього орган приватизації прийняв рішення про приватизацію пакета акцій шляхом його викупу акціонером товариства, про що видав відповідний наказ, який також було скасовано судами за позовом ОСОБА_1 .

4. В подальшому орган приватизації прийняв оскаржуване рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону, однак вже з іншої підстави - неподання письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу (невідповідність вимогам ч.9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна").

5. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування наказу про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону та укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

6. Суди попередніх інстанцій позов задовольнили частково та скасували оскаржуваний наказ відповідача. Відділення ФДМУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- якими є правові наслідки скасування судом наказу про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону, зокрема чи підлягають повторній перевірці подані переможцем аукціону документи для участі в аукціоні у випадку скасування судом наказу органу приватизації про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону.

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 26.04.2018 Відділення ФДМУ прийняло рішення про приватизацію пакета акцій ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" та затвердило умови продажу останнього згідно з наказом №412.

10. 30.10.2018 за результатами проведеного електронного аукціону ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів по лоту об`єкта державної власності - пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч", про що був складений протокол №UA-PS-2018-09-28-000036-3.

11. 08.11.2018 після перевірки документів покупця об`єкту приватизації ( ОСОБА_1 ), відповідач прийняв рішення, оформлене наказом від 08.11.2018 №990 про відмову у затвердженні вказаного протоколу від 30.10.2018 №UA-PS-2018-09-28-000036-3, оскільки переможець електронного аукціону не відповідає вимогам ст.8 Закону "Про приватизацію державного та комунального майна".

12. У службовій записці, складеній начальником відділу управління державним майном та корпоративними правами Сидорчук І.С. від 08.11.2018 №1028, на підставі якої був виданий наказ від 08.11.2018 №990, вказано, що за результатами перевірки встановлено, що переможець електронного аукціону не відповідає вимогам абз.12 п.2 ст.8 Закону.

13. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про скасування наказу від 08.11.2018 №990 про відмову у затвердженні протоколу щодо результатів електронного аукціону від 30.10.2018 №UA-PS-2018-09-28-000036-3 та зобов`язання Відділення ФДМУ затвердити протокол, згідно з яким переможцем визначено позивача.

14. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.10.2019 у справі №910/16514/18 відмовив у задоволенні позовних вимог.

15. Відповідно до листа Товарної біржи "Універсальна товарно-сировинна біржа" від 06.12.2019 №346/1-01 на запит позивача надано роз`яснення, що біржа виконала обов`язки по проведенню верифікації та направленню в термін протоколу про результати електронного аукціону, а також надала подані позивачем документи, серед яких наявна згода позивача щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу.

16. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 у справі №910/16514/18 скасував частково та ухвалив нове рішення, виклавши його резолютивну частину в такій редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Скасувати наказ Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області від 08.11.2018 №990. В іншій частині позовних вимог відмовити".

17. 25.02.2020 позивач звернувся до відповідача з листом щодо затвердження протоколу про результати електронного аукціону від 30.10.2018 та укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації - пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч".

18. Відповідач листом від 28.02.2020 №50-09/02-1126 повідомив позивача про те, що 25.06.2019 до відповідача звернувся акціонер ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" щодо наміру скористатися переважним правом на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, передбаченим ст.7 Закону "Про акціонерні товариства" та п.6.4 статуту товариства; в цьому ж листі відповідач повідомив позивача про те, що акціонер просить не затверджувати протокол про результатами електронного аукціону та не укладати договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 ; повідомив, що своїм наказом від 05.07.2019 №450 прийняв, зокрема, рішення про приватизацію об`єкта державної власності - пакета акцій 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільске підприємство "Сортнасіннєовоч" шляхом викупу акціонером товариства.

19. Не погоджуючись із вказаним наказом №450, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділення ФДМУ, в якому просив його скасувати та зобов`язати відповідача укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільске підприємство "Сортнасіннєовоч".

20. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.12.2020 у справі №910/4090/20 позов ОСОБА_1 до Відділення ФДМУ задовольнив; скасував наказ Відділення ФДМУ від 05.07.2019 №450; зобов`язав Відділення ФДМУ укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч".

21. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.05.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/4090/20 в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Відділення ФДМУ про зобов`язання укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільске підприємство "Сортнасіннєовоч" скасував; ухвалив у цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Відділення ФДМУ про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільске підприємство "Сортнасіннєовоч" відмовив; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/4090/20 залишив без змін.

22. 01.07.2021 Відділення ФДМУ прийняло рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2018- 09-28-000036-3, що затверджене наказом Відділення ФДМУ від 01.07.2021 №617.

23. Підставою для відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2018-09-28-000036-3 відповідач визначив порушення переможцем електронного аукціону вимог ч.9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" - неподання документів, обов`язкове подання яких передбачено ч.7 ст.14 цього Закону, а саме: письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу.

Короткий зміст позовних вимог

24. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Відділення ФДМУ про скасування наказу про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону та укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

25. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для відмови в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону, оскільки всі необхідні документи позивач надав. ОСОБА_1 звертався до Відділення ФДМУ з пропозицією укласти договір, однак Відділення ФДМУ від його підписання ухиляється.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26. Господарський суд міста Києва рішенням від 10.01.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, позов задовольнив частково: скасував наказ відділення ФДМУ від 01.07.2021 №617 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2018-09-28-0000-36-3; у іншій частині в позові відмовив.

27. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:

- Відділення ФДМУ наказом від 01.07.2021 №617 відмовило у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2018-09-28-000036-3, підстави відмови: порушення переможцем аукціону вимог ч.9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" - неподання документів, обов`язкове подання яких передбачено ч.7 ст.14 цього Закону (письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу);

- у справі №910/16514/18 встановлено, що рішення, оформлене наказом від 08.11.2018 №990, про відмову у затвердженні протоколу №UA-PS-2018-09-28-000036-3 від 30.10.2018 відділення ФДМУ прийняло за результатами перевірки документів покупця ( ОСОБА_1 ) щодо продажу об`єкта приватизації (пакету акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч");

- зі змісту службової записки, складеної начальником відділу управління державним майном та корпоративними правами Сидорчук І.С від 08.11.2018 №1028, на підставі якої був виданий наказ від 08.11.2018 №990, вбачається, що за результатами перевірки встановлено, що переможець електронного аукціону не відповідає вимогам абз.12 п.2 ст.8 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна"; інші підстави невідповідності переможця вимогам цього Закону не наведені;

- Відділення ФДМУ вже здійснило перевірку документів ОСОБА_1 згідно з вимогами ч.10 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" станом на час прийняття наказу від 08.11.2018 №990; такий наказ не містить відомостей про встановлення відсутності письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу; єдиною підставою для відмови вказано невідповідність покупця вимогам ст.8 Закону "Про приватизацію державного та комунального майна";

- Відділення ФДМУ не надало доказів на спростування наведених ОСОБА_1 обставин щодо подання ним письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу; відділення ФДМУ не довело ненадання позивачем письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу, та не посилалося на цю обставину в наказі від 08.11.2018 №990;

- наказ Відділення ФДМУ від 01.07.2021 №617 з підстав неподання позивачем згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу, є незаконним та підлягає скасуванню; оспорюваний наказ від 01.07.2021 №617 порушує права позивача, який, прийнявши участь в електронному аукціоні та ставши його переможцем, що безпосередньо зазначено у протоколі про результати електронного аукціону №UA-PS-2018-09-28-000036-3 від 30.10.2018, мав "законні сподівання" "на мирне володіння своїм майном";

- однією з позовних вимог є зобов`язання Відділення ФДМУ укласти з позивачем договір купівлі-продажу пакета акцій розміром 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч", проте позивач у прохальній частині позовної заяви не навів відповідної редакції договору, який просить зобов`язати укласти; надання такої редакції договору у додатках до позовної заяви не замінює необхідності викладення позивачем заявлених позовних вимог у прохальній частині позову;

- суд не має процесуальних можливостей викласти резолютивну частину рішення відповідно до вимог ст.238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначити в рішенні умови всього договору, від укладення якого інша сторона відмовляється.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

28. 09.05.2023 Відділення ФДМУ звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, у якій просить їх скасувати в частині скасування наказу Відділення ФДМУ від 01.07.2021 №617 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2018-09-28-0000-36-3 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

29. Скаржник на виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає:

- суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права (статті 13 73 76 77 78 79 86 ГПК);

- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо наслідків скасування акту індивідуальної дії, викладені у постановах від 30.11.2020 у справі №826/4922/16, від 02.04.2018 у справі №814/396/17, від 18.04.2018 у справі №810/3687/16, від 20.08.2019 у справі №817/368/16, від 10.09.2019 у справі №826/3785/16, від 20.05.2020 у справі №817/57/17;

- відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 8, 14, 15 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" у сукупності з застосуванням наслідків скасування акта індивідуальної дії.

30. Відділення ФДМУ у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:

- підставою для відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UА-Р8-2018-09-28-000036-3 є порушення переможцем електронного аукціону вимог ч.9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" - неподання документів, обов`язкове подання яких передбачено ч.7 ст.14 цього Закону, а саме: письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу;

- всупереч положенням статей 76-79 86 ГПК, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та не врахували наслідки скасування наказу від 08.11.2018 №990;

- у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови (посилається на постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №826/4922/16, від 02.04.2018 у справі №814/396/17, від 18.04.2018 у справі №810/3687/16, від 20.08.2019 у справі №817/368/16, від 10.09.2019 у справі №826/3785/16, від 20.05.2020 у справі №817/57/17);

- скасований наказ Відділення ФДМУ від 08.11.2018 №990 не міг враховуватися органом приватизації, тому розгляд поданих позивачем документів для участі в електронному аукціоні здійснювався заново;

- після формування протоколу в автоматичному режимі та підписання його переможцем та оператором, до Відділення ФДМУ надійшов пакет документів, серед яких, додатково також додана згода про взяття на себе зобов`язань; при цьому згода не була завантажена в кабінет ОСОБА_1 ;

- Відділення ФДМУ як організатор аукціону та державний орган приватизації, позбавлений права приймати для розгляду документи, що не були подані перед аукціоном; такі дії ОСОБА_1 свідчать про намагання ввести в оману Відділення ФДМУ, можуть бути розцінені як тиск на орган приватизації та бажання незаконним шляхом бути визнаним переможцем аукціону;

- ОСОБА_1 мав можливість та повинен був перевірити повноту завантаженого до електронної заяви пакету документів; доказів відсутності такої можливості ОСОБА_1 не надав;

- позивач не довів, що він завантажив повний пакет документів, передбачений ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна";

- суди попередніх інстанції передчасно дійшли висновку про наявність підстав для скасування наказу Відділення ФДМУ від 01.07.2021 №617 та фактично перебрали на себе дискреційні повноваження органу приватизації.

31. 20.06.2023 надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

32. У відзиві, зокрема, зазначає:

- висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі;

- в порушення положень Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" відповідач здійснив повторну перевірку заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації з підстав скасування наказу №990 про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів; скасування такого наказу свідчить про відсутність підстав для відмови у затвердженні протоколу електронних торгів, а не є підставою для здійснення повторної перевірки;

- позивач подав через електронний кабінет заяву на участь в електронному аукціоні шляхом заповнення електронної форми і завантаження електронних копій документів у строки, що визначені законом; позивач надав заяву з усіма додатками, в тому числі згодою потенційного покупця, а скаржник не спростував цього;

- відсутність згоди на сайті Прозорро не свідчить про її відсутність взагалі; покупець зобов`язаний завантажити відповідну заяву з додатками саме через електронний кабінет, а не на сайт Прозорро; скаржник не довів, що він звертався до електронного майданчика із відповідним запитом, тобто він не перевіряв чи була завантажена відповідна згода до системи;

- суди досліджували питання порядку прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу електронного аукціону, підстав для відмови у затвердженні такого протоколу у справах №910/16514/18, №910/4090/20; за час розгляду вказаних справ відповідач жодного разу не вказував таку підставу відмови як відсутність згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу; лише після скасування наказів скаржника №990 та №450 у попередніх справах, скаржник втретє з часу завершення аукціону видав оскаржуваний наказ №617 про відмову у затвердженні протоколу саме з підстав відсутності згоди потенційного покупця.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2023 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Відділення ФДМУ на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 05.07.2023.

34. У судовому засіданні 05.07.2023 Верховний Суд оголосив перерву до 09.08.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо повторного розгляду поданих позивачем документів для участі в електронному аукціоні

35. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 8, 14, 15 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" у сукупності з застосуванням наслідків скасування акта індивідуальної дії.

36. Також вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та не врахували наслідки скасування наказу від 08.11.2018 №990; скасований наказ Відділення ФДМУ від 08.11.2018 №990 не міг враховуватися органом приватизації, тому розгляд поданих позивачем документів для участі в електронному аукціоні здійснювався заново.

37. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що відповідач в порушення положень Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" здійснив повторну перевірку заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації з підстав скасування наказу №990 про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів; скасування такого наказу свідчить про відсутність підстав для відмови у затвердженні протоколу електронних торгів, а не є підставою для здійснення повторної перевірки; лише після скасування наказів відповідача №990 та №450 він втретє з часу завершення аукціону видав оскаржуваний наказ №617 про відмову у затвердженні протоколу саме з підстав відсутності згоди потенційного покупця.

38. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується з доводами відзиву на касаційну скаргу з огляду на таке.

39. Як встановили суди попередніх інстанцій, 08.11.2018 після перевірки документів ОСОБА_1 , відповідач прийняв рішення, оформлене наказом від 08.11.2018 №990 про відмову у затвердженні протоколу від 30.10.2018 №UA-PS-2018-09-28-000036-3, оскільки переможець електронного аукціону не відповідає вимогам ст.8 Закону "Про приватизацію державного та комунального майна".

40. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2020 у справі №910/16514/18 скасував наказ від 08.11.2018 №990.

41. В подальшому, наказом від 05.07.2019 №450 відповідач прийняв рішення про приватизацію об`єкта державної власності - пакета акцій 25% статутного капіталу ПрАТ "Бориспільске підприємство "Сортнасіннєовоч" шляхом викупу акціонером товариства.

42. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.12.2020 у справі №910/4090/20, зокрема, скасував наказ Відділення ФДМУ від 05.07.2019 №450. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.05.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у цій частині залишив без змін.

43. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій у справі, що переглядається, мотивовані, зокрема, тим, що Відділення ФДМУ здійснило перевірку документів ОСОБА_1 згідно з вимогами ч.10 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" станом на час прийняття наказу від 08.11.2018 №990; такий наказ не містить відомостей про встановлення відсутності письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу, а єдиною підставою для відмови вказано невідповідність покупця вимогам ст.8 Закону "Про приватизацію державного та комунального майна".

44. Стаття 13 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає способи приватизації до яких відноситься приватизація державного або комунального майна, яка здійснюється шляхом: 1) продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі, аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об`єктів приватизації.

45. Відповідно до пунктів 2, 4 ч.1 ст.1 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" аукціон - це спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті.

46. Згідно з п.19 ч.1 ст.1 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" організатором аукціону є Фонд державного майна України, його регіональні відділення, представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад або залучені ними юридичні особи, які діють відповідно до договору, укладеного з державними органами приватизації.

47. Згідно з ч.10 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об`єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та у разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до ч.9 цієї статті.

48. Частиною 9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що орган приватизації з продажу об`єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам ст.8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов`язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.

49. Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.

50. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого ст.30 цього Закону.

51. Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації (ч.2 ст.10 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна").

52. Зі змісту ч.9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" в редакції, чинній на момент проведення електронного аукціону та на момент прийняття рішення, затвердженого оскаржуваним наказом №617 вбачається, що рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів має містити саме вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення.

53. Скасування судом наказу від 08.11.2018 №990 не означає, що приватизація не відбулася і не означає, що суд має здійснити нову перевірку. Наказ від 08.11.2018 №990 був виданий на підставі службової записки, складеної начальником відділу управління державним майном та корпоративними правами Сидорчук І.С. від 08.11.2018 №1028, у якій було вказано, що за результатами перевірки встановлено, що переможець електронного аукціону не відповідає вимогам абз.12 п.2 ст.8 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна".

54. Отже, скасування судом наказу від 08.11.2018 №990 означає, що переможець електронного аукціону відповідає вимогам абз.12 п.2 ст.8 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна", а відтак орган приватизації має укласти з ним договір купівлі-продажу.

55. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у частині позовних вимог, вказали, що позивач у прохальній частині позовної заяви не навів відповідної редакції договору, який просить відповідача зобов`язати укласти, а надання такої редакції договору у складі додатків позовної заяви не замінює необхідності викладення позивачем заявлених позовних вимог у прохальній частині позову. З огляду на викладене, суд першої інстанції зазначив про відсутність процесуальних можливостей викласти резолютивну частину рішення у відповідності до вимог ст.238 ГПК та зазначити в рішенні умови всього договору, від укладення якого інша сторона відмовляється. В цій частині рішення суду першої інстанції не оспорюється.

56. Отже, орган приватизації вже проявив свою дискрецію при здійснені оцінки пакета документів та виданні наказу від 08.11.2018 №990 про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів, який мав містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення.

57. Після скасування судом такого наказу орган приватизації мав діяти відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили. Проведення нової перевірки та встановлення нових підстав для відмови у затвердженні протоколу не відповідає принципу належного врядування.

58. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо наслідків скасування акту індивідуальної дії, викладені у постановах від 30.11.2020 у справі №826/4922/16, від 02.04.2018 у справі №814/396/17, від 18.04.2018 у справі №810/3687/16, від 20.08.2019 у справі №817/368/16, від 10.09.2019 у справі №826/3785/16, від 20.05.2020 у справі №817/57/17.

59. При цьому скаржник наводить визначення поняття індивідуального акта, яке закріплене ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та вказує на відмінність між скасуванням акта суб`єкта владних повноважень та визнанням акта суб`єкта владних повноважень нечинним.

60. Проаналізувавши висновки, викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №826/4922/16, від 02.04.2018 у справі №814/396/17, від 18.04.2018 у справі №810/3687/16, від 20.08.2019 у справі №817/368/16, від 10.09.2019 у справі №826/3785/16, від 20.05.2020 у справі №817/57/17, Верховний Суд зауважує, що всі висновки зроблені судом у справах адміністративної юрисдикції і стосуються застосування судом ст.162 КАС, яка у цій справі не підлягає застосуванню.

61. Так, у справі №826/4922/16 фізична особа звернулася із позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування в частині наказу, який стосувався грошового забезпечення військовослужбовців.

62. Справа №814/396/17 стосувалася спору між фізичною особою та військовою частиною щодо стягнення грошового забезпечення. Позовні вимоги були мотивовані тим, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 31.03.2016 №128 позивача звільнено з військової служби та у відповідності до наказу командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 29.04.2016 №97 позивача виключено зі списків особового складу, однак судовим рішенням, яке набрало законної сили, було скасовано наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 29.04.2016 №97 в частині виключення його зі списків особового складу.

63. У справі №810/3687/16 розглядався позов фізичної особи до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2015 №6486-17, яким було визначено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб".

64. У справі №817/368/16 Державна служба геології та надр України звернулася із позовом до ТОВ "Регіон-Інвест" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2759 на видобування базальтів для виробництва щебеню будівельного і каменю побутового.

65. Спір у справі №826/3785/16 стосувався визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, прийнятого Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та стягнення неправомірно нарахованого та сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за позовом фізичної особи до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

66. У справі №817/57/17 розглядався позов ДП "Регіон-Інвест" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 25.12.2015 №446 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2759, поновлення дії спеціального дозволу.

67. Суди у цих справах застосовували ст.162 КАС з якої вбачається, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

68. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

69. Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) передбачено, що права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

70. Хоча такий спосіб захисту порушеного права як скасування наказу не передбачений наведеними нормами ЦК ГК, проте він широко застосовується судами господарської юрисдикції.

71. Згідно з ч.1 ст.21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

72. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування акта означає, що він скасовується з дати прийняття рішення про скасування. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №909/298/21, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі №911/3342/21.

73. Окрім того, Верховний Суд звертає увагу, що скасувавши наказ, суд не визнав незаконними результати проведеної перевірки, за наслідками якої був виданий наказ, про що помилково стверджує відповідач.

Щодо порушення норм процесуального права

74. Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми статей 13 73 76 77 78 79 86 ГПК та всупереч вказаним положенням ГПК не надали належної оцінки наслідкам скасування наказу від 08.11.2018 №990 та не врахували їх.

75. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються з мотивів, наведених раніше у цій постанові.

76. Окрім цього скаржник вказує, що документи, які не були завантажені до настання кінцевого терміну прийняття заяв, або завантажені після його настання, не вважаються такими, що подані належним чином, та не розглядаються організатором аукціону; жодні листи, акти, довідки будь-яких осіб, зокрема оператора електронного майданчика тощо, не можуть бути доказом вчасного завантаження документів для участі в аукціоні.

77. Верховний Суд вказані доводи відхиляє, оскільки вони не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, які ґрунтуються саме на обставинах здійснення відповідачем оцінки пакета документів при виданні наказу від 08.11.2018 №990, який був скасований судом у іншій справі, і який не містив такої підстави для відмови у затвердженні протоколу електронних торгів як неподання письмової згоди потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу (невідповідність вимогам ч.9 ст.14 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна").

78. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

79. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених ст.300 ГПК, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 02.08.2023 у справі №918/1056/20).

80. Саме лише прагнення скаржника здійснити переоцінку наявних в матеріалах справи доказів та перевірку обставин справи з урахуванням його власних висновків щодо поданих доказів не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

82. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

83. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

84. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №910/13345/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець