Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.03.2018 року у справі №905/1861/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1861/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець Поломошнова Ольга Валентинівна,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 05.02.2019

у складі колегії суддів: Крестьянінов О.О. (головуючий), Плахов О.В., Шевель О.В.

у справі №905/1861/16

за позовом фізичної особи-підприємця Поломошнової Ольги Валентинівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про стягнення 404 663, 65 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 01.03.2019 через Східний апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №905/1861/16 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/1861/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2019; у зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/1861/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019; 01.07.2019 відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. для розгляду справи №905/1861/16 змінено колегію суддів на: Катеринчук Л.Й. (головуючий), Банасько О.О., Погребняк В.Я.

3. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі №905/1861/16 Господарського суду Донецької області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" та ухвалено здійснити перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Відзиву від позивача на касаційну скаргу відповідача не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Провадження в суді першої інстанції

5. 27.05.2016 поштовим відправленням фізична особа-підприємець Поломошнова Ольга Валентинівна (далі - ФОП Поломошнова О.В., позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (далі - ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості в розмірі 404 663, 65 грн. за договором про надання послуг №14/01-11 від 17.01.2011.

6. 19.07.2016 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача борг на суму 212 225 грн.

7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.06.2016 позовну заяву ФОП Поломошнової О.В. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

8. 05.11.2018 ухвалою Господарського суду Донецької області позов ФОП Поломошнової О.В. до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 212 225 грн. залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України з огляду на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

8.1. Місцевий господарський суд встановив, що позовну заяву ФОП Поломошнової Ольги Валентинівни підписано не самим позивачем - Поломошновою О.В. , а її представником - адвокатом ОСОБА_1 та на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_1 надано довіреність від 01.01.2015 та договір про надання правової допомоги №14/ю-фоп від 27.01.2015, укладений між ФОП Поломошновою О.В . (замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець).

8.2. Судом встановлено, що договором про надання правової допомоги №14/ю-фоп від 27.01.2015 не передбачено право у адвоката ОСОБА_1 на підпис документів правового характеру, а саме позовної заяви; відповідно до предмета договору, виконавець зобов`язаний здійснювати представництво інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва за позовом клієнта до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

8.3. В судовому засіданні 05.11.2018 місцевий суд встановив, що в дане судове засідання з`явилась представник позивача - адвокат ОСОБА_1, однак, додана до матеріалів справи довіреність від 01.01.2015, яка видана адвокату ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача, в порушення приписів статті 28 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду), нотаріально не посвідчена. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що позовна заява фізичної особи-підприємця Поломошнової О.В. підписана неуповноваженою особою, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийнята ним постанова

9. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду від 05.11.2018, ФОП Поломошнова О.В. звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.11.2018 про залишення її позову без розгляду та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

10. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 апеляційну скаргу ФОП Поломошнової О.В. задоволено, ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.11.2018 скасовано, справу №905/1861/16 передано на розгляд Господарського суду Донецької області, стягнено з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги на суму 1 762 грн.

10.1. Апеляційний суд виходив з того, що представником позивача на підтвердження його повноважень надано дві довіреності від 01.01.2015, якими ФОП Поломошнова О.В. уповноважує, зокрема, адвоката ОСОБА_1 представляти її інтереси у суді, в тому числі з правом підпису та подачі позову; довіреність підписана та скріплена печаткою ФОП Поломошновою О .В . Зазначені довіреності нотаріально не посвідчені.

10.2. Суд встановив, що 06.06.2016 судом першої інстанції позовну заяву ФОП Поломошнової О.В. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі; протягом двох років розгляд справи неодноразово відкладався та зупинявся, тобто справа тривалий час не розглядалася у зв`язку з багаторазовим оскарженням відповідачем та третьою особою процесуальних документів в апеляційному та касаційному порядку.

10.3. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 призначено справу до судового розгляду по суті, уже за редакцією ГПК України, яка дозволяла усунення недоліків при поданні процесуальних документів до суду. Ухвалою місцевого суду від 05.11.2018 (в її мотивувальній частині) вирішено питання щодо залишення без розгляду заявлених в уточненнях до позовної заяви вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які судом були розцінені як нові вимоги, що були заявлені після початку розгляду справи по суті.

10.4. Апеляційний суд встановив, що представник ФОП Поломошнової О.В. - адвокат ОСОБА_1 допускалася в судові засідання та в суду першої інстанції не виникали сумніви щодо наявності повноважень у представника позивача - адвоката ОСОБА_1, зокрема, щодо її права на підписання позовної заяви, що підтверджується змістом винесених ухвал.

10.5. Апеляційний суд зазначив, що якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності в особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно засвідчену копію такої довіреності.

10.6. Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що залишення даного позову без розгляду на підставі статті 226 ГПК України з огляду на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, є передчасним, оскільки маючи сумніви щодо повноважень представника позивача, місцевий господарський суд, який позовну заяву прийняв до розгляду, порушив провадження у справі та в подальшому призначив справу до судового розгляду по суті, не був позбавлений права та можливості витребувати у позивача відповідні докази на підтвердження повноважень у його представника. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції скасував оскаржувану ухвалу суду від 05.11.2018 про залишення позову без розгляду та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

11. Скаржник доводив, що апеляційним судом порушено приписи статті 226 ГПК України та неправомірно скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява підписана представником позивача - адвокатом ОСОБА_1, однак, додана до матеріалів справи довіреність від 01.01.2015, яка видана адвокату ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача, в порушення приписів статті 28 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду), нотаріально не посвідчена, що є підставою для залишення позову ФОП Поломошнової О.В. без розгляду відповідно до статті 226 ГПК України, у зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Доводи інших учасників справи

12. Відзиву від позивача на касаційну скаргу відповідача не надходило.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

13. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Частина 1 статті 1 - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частини 1, 2 статті 22 - сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема, мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Частини 5, 7 стаття 28 - громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов`язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Частина 1 статті 54 - позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб`єктом підприємницької діяльності або його представником.

Пункти 3, 4, 7 частини 1 статті 65 - з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з`ясовує, які матеріали може бути подано додатково; зобов`язує сторони виконати певні дії, витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов`язковою.

Пункти 1, 5 частини 1 статті 81 - позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з`явився на виклик у засідання господарського суду і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

14. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017

Частини 1, 2 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частини 1, 2, 3, 5 статті 13 - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частини 1, 2 статті 56 - сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Частина 1 статті 58 - представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Стаття 60 - повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (частина 1 цієї статті). Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою (частина 2). Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина 4).

Частина 2 статті 162 - позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частина 5 статті 164 - до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Пункт 2 частини 1 статті 226 - господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частина 1 статті 280 - підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини 1 цієї статті).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу відповідача щодо доводів про порушення апеляційним судом положень статей 28, 81 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та статей 60, 226 ГПК України в редакції з 15.12.2017 при прийнятті оскаржуваної постанови від 05.02.2019.

А.2. Щодо застосування норм процесуального права апеляційним судом та мотиви відхилення доводів касаційної скарги

16. Спір у справі №905/1861/16 виник між ФОП Поломошновою О.В. та ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 404 663, 65 грн. за договором про надання послуг №14/01-11 від 17.01.2011.

17. За змістом статей 2, 28, 54, 81 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент звернення з позовом, вбачається, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, можуть звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів до суду; при цьому, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується громадянином-суб`єктом підприємницької діяльності або його представником. Отже, законодавцем було визначено вимоги щодо форми позовної заяви та передбачено її подання за підписом громадянина-суб`єкта підприємницької діяльності або його представника з наданням суду належних та допустимих доказів на підтвердження їх повноважень, оскільки протилежне є підставою для залишення судом позову без розгляду.

18. Місцевим судом встановлено, що позовну заяву від 26.05.2016 підписано від імені ФОП Поломошнової О.В. не самим позивачем, а її представником - адвокатом ОСОБА_1, на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_1 надана довіреність від 01.01.2015 та договір про надання правової допомоги №14/ю-фоп від 27.01.2015, укладений між ФОП Поломошновою О.В . (замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець).

19. Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017), місцевий суд виходив з того, що позовну заяву від імені ФОП Поломошнової О. В . підписано неуповноваженою особою, оскільки додана до матеріалів справи довіреність від 01.01.2015, яка видана адвокату ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача, в порушення приписів статті 28 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду), нотаріально не посвідчена, отже, не є належним та допустимим доказом на підтвердження повноважень представника при поданні позовної заяви та розгляді порушеної за такою позовною заявою справи №905/1861/16.

20. Скасовуючи ухвалу місцевого суду від 05.11.2018 про залишення без розгляду позову ФОП Поломошнової О.В . , апеляційний суд прийняв до уваги факт порушення провадження у справі 06.06.2016 та його тривалий час перебування на розгляді в місцевому суді, зазначив, що залишення даного позову без розгляду 05.11.2018 з посиланням на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, є передчасним, оскільки маючи сумніви щодо повноважень представника позивача, місцевий господарський суд, який позовну заяву прийняв до розгляду, порушив провадження у справі та в подальшому призначив справу до судового розгляду по суті, не був позбавлений права та можливості витребувати в позивача відповідні докази на підтвердження повноважень в його представника, відповідно до наданих йому новою редакцією ГПК України повноважень.

21. Суд апеляційної інстанції погодився з необхідністю нотаріального посвідчення довіреності, виданої ФОП Поломошновою О. В. на представництво її інтересів адвокату ОСОБА_1, однак зважаючи на те, що адвокат ОСОБА_1 допускалася в судове засідання (11.10.2018), та в суду першої інстанції не виникали сумніви щодо її повноважень як представника позивача, зокрема, ухвалою суду першої інстанції від 06.06.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначене на 22.06.2016, ухвалою місцевого суду від 22.06.2016 відкладено розгляд справи на 01.08.2016, в подальшому розгляд справи неодноразово відкладався та зупинявся, а ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 призначено справу до судового розгляду по суті уже за процесуальними нормами ГПК України в редакції з 15.12.2017, які дозволяли суду прийняти процесуальне рішення про виправлення недоліків поданої позовної заяви, однак, місцевий суд цього не зробив, а ухвалою від 05.11.2018 (в її мотивувальній частині) вирішено питання щодо залишення без розгляду заявлених в уточненнях до позовної заяви вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних; з огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що залишення даного позову без розгляду місцевим судом є безпідставним.

22. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в судовому засіданні 05.02.2019 ФОП Поломошнова О.В. особисто підтримала апеляційну скаргу, позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, а також підтвердила видачу нею довіреностей від 01.01.2015 адвокату ОСОБА_1

23. Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях ГПК України. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін, який визначений у статті 13 ГПК України, полягає зокрема, в тому, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

24. Відтак, є обґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що у разі виникнення сумніву щодо повноважень особи на представництво інтересів учасника справи, суд першої інстанції мав можливість викликати безпосередньо позивача в судове засідання, витребувати відповідні докази на підтвердження повноважень представника позивач, однак, такі процесуальні дії суд першої інстанції не вчинив.

Колегія суддів касаційного суду, погоджується з правильністю висновків апеляційного суду, оскільки протилежне рішення позбавляло особу її законних сподівань на судовий розгляд її позовної заяви, який розпочато у червні 2016 року та за відсутності вимог суду про усунення недоліків поданої позовної заяви, що передбачено новою редакцією ГПК України з 15.12.2017 уже після прийняття справи до провадження іншим складом суду у 2018 році, залишено позов без розгляду.

25. Статтею 1 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожному гарантується розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи мотивацію прийнятого апеляційним судом рішення крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятої ним постанови, оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку позивачка, яка допустила незначне процесуальне порушення, однак, її позовна заява була прийнята та призначена до судового розгляду, перебувала на судовому розгляді упродовж 2016-2019 років має право отримати "вирішення" спору судом, оскільки місцевий суд також допустив процесуальне порушення та своєчасно не надав позивачці можливості усунути недоліки поданої нею заяви.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Статтею 309 ГПК України визначено, що суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

27. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги відповідача та залишення без змін постанови апеляційного суду від 05.02.2019 у справі №905/1861/16 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права.

В. Судові витрати

28. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову апеляційного суду, витрати скаржника зі сплати судового збору за подання касаційної скарги згідно зі статтею 129 ГПК України залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №905/1861/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Я. Погребняк