Історія справи

Постанова ВГСУ від 12.12.2016 року у справі №911/5242/15
Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №911/5242/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/5242/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Келтік",

представник позивача - Сміян Т.І. - адвокат (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю від 26.05.2016 НОМЕР_1; договір про надання правової допомоги від 28.02.2018),

відповідач - публічне акціонерне товариство "Радикал Банк",

представник відповідача - Ковтун А.В. ( представник за дов. від 08.11.2017 №1447/17),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої А.М.

на рішення господарського суду Київської області від 05.04.2017 (головуючий суддя - Бабкіна В.М., судді: Конюх О.В. і Кошик А.Ю.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І. і Власова Ю.Л.)

у справі №911/5242/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Келтік" (далі - Товариство)

до публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (далі - Банк)

про визнання зобов'язань за договором про факторингове обслуговування із застосуванням поручительства припиненими.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання зобов'язань за договором про факторингове обслуговування із застосуванням поручительства припиненими.

Позовні вимоги обґрунтовані належним та повним виконанням позивачем свого обов'язку щодо проведення розрахунку і погашення заборгованості за укладеним з відповідачем договором від 27.02.2013 №01/5985-Ф про факторингове обслуговування із застосуванням поручительства (далі - Договір).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016: позовні вимоги задоволено повністю; визнано припиненими зобов'язання Товариства за Договором.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2016: згадані судові акти скасовано; справу №911/5242/15 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017: позов задоволено; визнано зобов'язання Товариства перед Банком за Договором припиненими; стягнуто з Банку на користь Товариства 1218 грн. судового збору.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання позивача перед відповідачем з оплати авансів і процентів за користування авансами згідно з Договором на загальну суму 7 623 025, 97 грн. (у тому числі 5 892 111, 96 грн. за спірними транзакціями) припинилися шляхом їх належного виконання; у спірних відносинах сторін даної справи відсутні передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) ознаки та підстави нікчемності правочинів.

У касаційній скарзі Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Савельєвої А.М., зазначаючи, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції: скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі №911/5242/15; справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області; судові витрати покласти на Товариство.

Згідно з доводами, викладеними у касаційній скарзі:

- транзакції Банку по рахунках Товариства із цільовим призначенням "Погашення зг. дог. факторингового обслуговування. Без ПДВ." у сумі 5 892 111, 96 грн. були введені та проведені в автоматизованій системі Банку АБС Б-2 оператором Банку 09.07.2015 о 21:58. Тобто працівники Банку здійснювали транзакції із зарахування коштів не тільки поза межами операційного часу та дня, а також і поза межами власного робочого дня;

- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою питання відповідності правочину (транзакції із погашення кредиту) вимогам статей 202 та 203 ЦК України;

- проведення транзакцій у позаопераційний та позаробочий час напередодні запровадження у банку тимчасової адміністрації потягло за собою неправомірні розрахунки між Товариством, товариством з обмеженою відповідальністю "Пет Пластик" (далі - ТОВ "Пет Пластик"), товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (далі - ТОВ "ЕТС" ) і Банком з порушенням порядку, встановленого Законом. Тобто внаслідок цих правочинів було надано переваги (пільги), прямо не встановлені законодавством, що є підставою для визнання таких правочинів нікчемними згідно з частиною другою статті 215 ЦК України та пунктом 7 частини третьої Закону;

- у подальшому на виконання вимог пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону вчинені дії щодо застосування наслідків нікчемності цих правочинів, а саме повернуто кошти на рахунки ТОВ "Пет Пластик" і ТОВ "ЕТС";

- судами попередніх інстанцій не з'ясовано таку суттєву обставину, як наявність/або відсутність фактичної заборгованості за Договором на момент прийняття оскаржуваних рішень. Довідкою Банку від 03.02.2016 за вих.№331/16 підтверджується, що заборгованість Товариства за Договором станом на 02.02.2016 становила 6 838 263, 55 грн.;

- довідка від 09.07.2015 №1985/20-БТ, відповідно до якої заборгованість Товариства за Договором відсутня, не може бути належним та допустимим доказом відсутності заборгованості Позивача за Договором, оскільки: попри те, що згадана довідка містить гриф "БТ" (банківська таємниця), вона не зареєстрована у журналі Банку під назвою "Банківська таємниця. Вихідна кореспонденція"; заступник голови правління Банку повноваженнями на підписання таких документів, як довідки про наявність/відсутність заборгованості по кредитах, наділений не був; печатка, якою скріплена дана довідка, керівником Банку уповноваженій особі на ліквідацію Банку не передавалася; згадана довідка виготовлена пізніше, ніж 09.07.2015;

- судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у справі ТОВ "Пет Пластик" і ТОВ "ЕТС", які були учасниками транзакцій, що в подальшому були визнані нікчемними, та які можуть подати додаткові докази та пояснення щодо обставин погашення заборгованості Товариства перед Банком.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованими та винесеними з дослідженням усіх наявних у справі доказів, яким надана належна правова оцінка, та просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Згідно з доводами Товариства, викладеними у відзиві на касаційну скаргу:

- виконання зобов'язань Товариства перед Банком за Договором було проведено належним чином. 09.07.2015 Товариство здійснило погашення заборгованості за Договором, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Розрахунок за Договором був здійснений позивачем за рахунок коштів, отриманих від ТОВ "ЕТС" згідно з договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 17.06.2015 та від ТОВ "Пет Пластик" згідно з договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 26.06.2015;

- вчинення правочину в неробочий час не є підставою для визнання правочину нікчемним відповідно до статей 37, 38 Закону;

- довідки/виписки про рух коштів, що формуються банками, є технічними документами банку, сформованими з електронної системи обліку руху коштів по рахунках клієнтів, яка була сформована під час створення банківської проводки відповідальним працівником банку, однак це не свідчить про те, що платіжні доручення клієнтів надійшли саме в цей час;

- свідченням того, що платіжні документи позивача надійшли в робочий час є відсутність на платіжних дорученнях позивача напису або штампу "вечірня" чи "післяопераціний час";

- норми законодавства не забороняють виконання банком розрахункових документів клієнта в післяопераційний час;

- якщо розрахунковий документ фактично виконаний і кошти фактично зараховані на рахунок отримувача , то згідно із статтею 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі;

- перерахування позивачем коштів як дострокове погашення заборгованості за Договором не є підставою нікчемності трансакцій. Зазначена дія є питанням виконання Договору та відбулася після його укладення;

- Банком не здійснювався платіж та не передавалося будь-яке майно Банку на користь позивача. У зв'язку із вчиненими трансакціями Банк не зазнав жодних несприятливих наслідків, наприклад таких, як погіршення фінансового стану банку або зниження його неплатоспроможності, оскільки кошти з Банку виведені не були, а за їх рахунок було здійснено погашення зобов'язань за Договором згідно з його умовами та чинним законодавством України;

- належне виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за Договором підтверджується платіжними дорученнями та випискою Банку. Довідка від 09.07.2015 про відсутність заборгованості є похідним документом;

- постанову Правління Національного банку України від 09.07.2015 №452/БТ "про віднесення публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до неплатоспроможних" визнано в судовому порядку протиправною, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2016 у справі №826/24203/15.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, зокрема, таке.

Відповідно до умов укладеного Банком (фактор) і Товариством (підприємство) Договору:

- факторинг із застосуванням поручительства (факторинг з регресом) - це кредитна операція, відповідно до якої відповідач здійснює придбання, а позивач відступає йому право вимоги виконання дебітором зобов`язань у грошовій формі по кожній окремій поставці за контрактом за поставлені позивачем товари (виконані роботи, надані послуги), при якому позивач виступає поручителем перед відповідачем за виконання дебіторами позивача зобов`язань по сплаті грошових коштів по поставкам, право вимоги яких відступлено позивачем відповідачу, і зобов`язується здійснити зворотній викуп прав вимог у разі несвоєчасного або неповного виконання дебіторами зобов`язань перед відповідачем за поставлені їм позивачем товари (виконані роботи, надані послуги; пункт 1.14);

- підприємство зобов'язується відступити факторові відповідно до умов даного договору право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи усі види неустойок, пені, штрафів, збитків за наявності), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту та окремих поставок, а фактор має право придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти у розмірі, рівному вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства, у порядку й у випадках, передбачених даним Договором (пункт 2.1);

- протягом строку дії Договору конкретна грошова вимога до дебітора підприємства вважається придбаною фактором (відступленою підприємством) з моменту підписання реєстру переданих документів по поставці, що складається за формою, яка передбачена в додатку №4 до даного договору, та підписується в момент фактичної передачі відповідних документів (пункт 2.2);

- у випадку невиконання або неналежного виконання підприємством зобов'язань за контрактом, укладеним з дебітором, і виникнення в зв'язку з цим штрафних санкцій, утриманих дебітором із суми, належної до оплати дебітором по поставці, а також у випадках повернення дебітором підприємству поставлених ним товарів, протягом 2-х робочих днів фактора з моменту повернення товару/отримання підприємством інформації про утримання штрафних санкцій, підприємство зобов'язується перерахувати факторові за реквізитами, зазначеними у пункт 3.2.6. даного Договору суму коштів, яка дорівнює сумі утриманих дебітором штрафних санкцій та/або вартості повернутого товару відповідно до кожної поставки, з чіткою вказівкою в призначенні платежу конкретного дебітора і реквізитів конкретної поставки (пункт 3.2.7);

- моментом відступлення фактором підприємству права грошової вимоги від дебітора по конкретній поставці є момент підписання фактором і підприємством реєстру переданих документів по поставках, право грошової вимоги по яких відступлено підприємством факторові відповідно до умов даного Договору (пункт 5.2.5);

- керуючись статтями 553-559 ЦК України, сторони з підписанням даного договору домовилися, що підприємство виступає поручителем перед фактором за виконання дебіторами підприємства зобов'язань по оплаті за поставками коштів, право грошової вимоги яких відступлено підприємством факторові відповідно до умов даного договору. Підприємство несе солідарну відповідальність перед фактором за виконання дебітором зобов'язань, передбачених контрактом і кожною конкретною поставкою. Моментом, з якого підприємство здобуває статус поручителя за виконання зобов'язань конкретним дебітором по конкретній поставці, є момент підписання сторонами реєстру переданих документів по поставкам і, відповідно, переходу до фактора права грошової вимоги від дебітора по конкретній поставці, а також - момент підписання відповідного договору поруки (пункт 7.2.1);

- у випадку невиконання або неналежного виконання дебітором зобов'язань по оплаті коштів по поставці, право грошової вимоги по якій відступлено підприємством факторові, підприємство як солідарний боржник (поручитель дебітора) зобов'язується, у випадку ненадання йому додаткового строку, у день отримання повідомлення від фактора про невиконання дебітором своїх зобов'язань за поставкою, оплатити факторові суму зазначеної ним у відповідному повідомленні простроченої заборгованості дебітора в повному обсязі, право стягнення якої належить факторові на підставі умов контракту та/або поставки, і відшкодувати факторові всі понесені ним збитки, що пов'язані з невиконанням дебітором своїх зобов'язань (пункт 7.2.2);

- при виконанні підприємством як поручителем зобов'язань по сплаті сум заборгованості дебіторів по поставках, що виникли в результаті невиконання дебіторами зобов'язань, передбачених контрактом і кожною конкретною поставкою, до нього переходять усі права фактора вимагати від дебітора відшкодування в повному обсязі виплат, здійснених підприємством на користь фактора (пункт 7.2.7);

- положення Договору, що стосуються відступлення підприємством на користь фактора права грошової вимоги від конкретного дебітора, так само як і оплати фактором авансу підприємству, набирають сили з моменту підписання сторонами відповідного реєстру переданих документів по поставці. В іншому, договір набирає силу з моменту його підписання сторонами, діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, в тому числі - проведення всіх розрахунків по раніше відступленим правам грошової вимоги по контракту та/або поставках. Договір може бути припинений за згодою сторін (пункт 10.1).

У подальшому сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору.

17.06.2015 Товариством (позичальник) та ТОВ "ЕТС" (позикодавець) укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до умов якого:

- у порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець зобов'язується надавати позичальникові, а позичальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується приймати грошові кошти у користування, на визначений строк, відповідно до умов цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, а також повернути позичені грошові кошти у строки, передбачені цим договором (пункт 1.1);

- фінансова допомога надається одним або кількома траншами, при цьому загальна сума наданої позичальнику фінансової допомоги не може перевищувати 5 921 874,46 грн. без податку на додану вартість (пункт 3.1);

- позикодавець до 10.07.2015 перераховує позичальнику суму фінансової допомоги на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі. Позикодавець має право надавати суму траншу достроково. Позикодавець зобов'язаний повернути суму наданої фінансової допомоги позикодавцю у повному обсязі згідно з відповідним графіком, остаточно до 30.06.2016. Позичальник має право повертати суму наданого траншу достроково (пункт 3.3);

- 26.06.2015 Товариством (позичальник) та ТОВ "Пет Пластик" (позикодавець) укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до умов якого:

- у порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець зобов'язується надавати позичальникові, а позичальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується приймати грошові кошти у користування, на визначений строк, відповідно до умов цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, а також повернути позичені грошові кошти у строки, передбачені цим договором (пункт 1.1);

- фінансова допомога надається одним або кількома траншами, при цьому загальна сума наданої позичальнику фінансової допомоги не може перевищувати 6 818,72 грн. без податку на додану вартість (пункт 3.1);

- позикодавець до 10.07.2015 перераховує позичальнику суму фінансової допомоги на рахунок позичальника, що вказаний у цьому договорі. Позикодавець має право надавати суму траншу достроково. Позикодавець зобов'язаний повернути суму наданої фінансової допомоги позикодавцю у повному обсязі до 30.01.2016. Позичальник має право повертати суму наданого траншу достроково (пункт 3.3).

Станом на 09.07.2015 заборгованість Товарисва перед Банком за Договором становила 5 892 111,96 грн.

09.07.2015 на виконання умов договорів поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ "Пет Пластик" та ТОВ "ЕТС" було надано Товариству безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на загальну суму 5 928 693,18 грн., що підтверджується витягом про рух коштів по рахунку з відображенням часу та дати проведення конкретної транзакції у базі даних програмного комплексу АБС Б2.

На виконання умов Договору позивач 09.07.2015 здійснив погашення заборгованості за вказаним договором на загальну суму 7 623 025,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.07.2015 №10890 на суму 36 581,22 грн., від 09.07.2015 № 1772 на суму 303 710,40 грн., від 09.07.2015 № 1776 на суму 191 198, 39 грн., від 09.07.2015 №6996 на суму 5 892 111,96 грн., від 09.07.2015 № 1774 на суму 312 192 грн., від 09.07.2015 № 1775 на суму 284 697, 60 грн., від 09.07.2015 №1771 на суму 316 569, 60 грн. та від 09.07.2015 № 1773 на суму 285 964,80 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 №452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10.07.2015 розпочато процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці, з 10.07.2015 до 09.10.2015.

08.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 184 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого строк здійснення тимчасової адміністрації продовжено на один місяць - по 09.11.2015 (включно).

Відповідач у листопаді 2015 року звернувся до позивача з повідомленням від 06.11.2015 №3159/15, в якому зазначив про нікчемність правочинів - транзакцій банку щодо перерахування коштів, а саме - 09.07.2015 ТОВ "ЕТС" на користь Товариства на суму 5 885 293,24 грн., 09.07.2015 ТОВ "Келтік" на користь ТОВ "Келтік" на суму 5 892 111,96 грн., 09.07.2015 ТОВ "ПЕТ Пластик" на користь ТОВ "Келтік" на суму 6818,72 грн., та вимагав від позивача невідкладно здійснити оплату заборгованості за Договором у сумі 5 892 111,96 грн.

Позивач, у свою чергу, зазначив, що свої зобов'язання щодо проведення розрахунку і погашення заборгованості за Договором виконав належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було належним чином виконано свій обов'язок за Договором з оплати авансів і процентів за користування авансами та перераховано відповідачу кошти у розмірі 7 623 025,97 грн. (у тому числі - спірну суму транзакцій 5 892 111,96 грн.), що підтверджується довідкою ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015 №1985/20-БТ, витягом про рух коштів по рахунку з відображенням часу та дати проведення конкретної транзакції у базі даних програмного комплексу АБС Б2, згаданими платіжними дорученнями та випискою з банківського рахунку позивача за 09.07.2015.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до вимог статей 598, 599 ЦК України зобов'язання позивача перед відповідачем з оплати авансів і процентів за користування авансами згідно з Договором припинено шляхом їх належного виконання.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав визнання припиненими зобов'язань Товариства за Договором.

Відповідно до положень ЦК України:

- за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає (стаття 1077);

- зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598);

- зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій, встановивши, що: що позивач 09.07.2015 здійснив погашення заборгованості за Договором, що підтверджується довідкою ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015 №1985/20-БТ, витягом про рух коштів по рахунку з відображенням часу та дати проведення конкретної транзакції у базі даних програмного комплексу АБС Б2, наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та випискою з банківського рахунку позивача за 09.07.2015, - дійшли заснованого на законі висновку про те, що відповідно до вимог статей 598, 599 ЦК України зобов'язання позивача перед відповідачем з оплати авансів і процентів за користування авансами згідно з Договором припинено шляхом їх належного виконання, та задовольнили позовні вимоги.

Аргументи касаційної скарги належним чином спростовуються висновками судів попередніх інстанцій з посиланням на відповідні обставини справи, а ті з аргументів, що стосуються з'ясування фактичних обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути прийняті, оскільки суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, стосовно посилання відповідача на те, що довідка Банку від 09.07.2015 №1985/20-Бт про відсутність заборгованості Товариства за Договором не може прийматися до уваги як належний та допустимий доказ у справі, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що така довідка не є єдиним наявним у справі документом щодо виконання зобов'язань позивачем перед відповідачем за Договором, оскільки останнє підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача. Тобто наявність чи відсутність вказаної довідки не спростовує висновків суду щодо припинення зобов'язань за договором.

Аргументи касаційної скарги стосовно того, що Банком здійснено перерахування коштів у позаопераційний час не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом ( пункт 8.3 статті 8 названого Закону).

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція), передбачено, що: операційний день - це частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах; операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Згідно з пунктом 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня" (пункт 2.14 Інструкції).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні платіжні доручення позивача, які були передані до банку 09.07.2015, не містять напису або штампу "вечірня", у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подані клієнтом до банку в операційний час.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що ні норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ані норми Інструкції не забороняють виконання банком розрахункових документів клієнта в післяопераційний час. Норми законодавства, які містять строки виконання розрахункових документів, викладені в контексті захисту прав клієнтів банку і покликані гарантувати виконання розрахункових документів не пізніше наступного операційного дня, однак не містять заборони виконання розрахункових документів у післяопераційний час і не визначають відповідні дії банку як порушення.

Касаційним господарським судом не приймаються аргументи касаційної скарги стосовно того, що спірні транзакції підпадають під кваліфікацію пункту 7 частини третьої статті 38 Закону, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у спірних правовідносинах відсутні передбачені частиною третьою статті 38 Закону ознаки та підстави нікчемності правочинів, оскільки як у Товариства, так і в ТОВ "Пет Пластик" та ТОВ "ЕТС" були укладені з Банком договори, і виконання спірних транзакцій відбувалося в межах розрахунково-касового обслуговування відповідних договорів, - з огляду на норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції, а тому відсутні підстави вважати зазначені розрахунково-касові операції самостійними правочинами та стверджувати про укладення будь-яких правочинів Банком, оскільки у даному випадку мало місце виконання вже укладених правочинів щодо обслуговування банківських рахунків. Крім того, за спірними транзакціями Банк здійснив перекази належних ТОВ "Пет Пластик" та ТОВ "ЕТС", а потім Товариству коштів всередині банку, що не могло вплинути на активи Банку в бік їх погіршення. При цьому Банк не вчиняв жодних правочинів, умови яких передбачають платіж чи передачу майна з метою надання Товариству чи його контрагентам переваг (пільг), оскільки, як вже зазначалося, відбувалось лише розрахунково-касове обслуговування руху належних клієнтам коштів.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у справі ТОВ "Пет Пластик" і ТОВ "ЕТС" не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки відповідне клопотання у порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, відповідач у судах першої та апеляційної інстанції не заявляв.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанції - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, що застосовані судами з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати з оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої А.М. залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 05.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі № 911/5242/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов