Історія справи

Постанова КГС ВП від 14.12.2021 року у справі №902/45/20
Постанова КГС ВП від 02.11.2023 року у справі №902/45/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 902/45/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мельник О. В., Олексюк Г. Є., Гудак А. В.

від 13 вересня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України";

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4 ;

5) ОСОБА_5 ;

про визнання рішень загальних зборів недійсними,

за участю:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

від третіх осіб: 1) не з`явилися

2) не з`явилися

3) не з`явилися

4) не з`явилися

5) не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", оформлених протоколом № 16 від 05 грудня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" з часткою у статутному капіталі товариства, що складає 26,06% від загального розміру статного капіталу. Спірні рішення загальних зборів учасників цього товариства, оформлені протоколом № 16 від 05 грудня 2017 року, були прийняті на загальних зборах, проведених з порушенням порядку їх скликання та проведення, оскільки позивачка про скликання зборів не повідомлялася, участі у зборах не брала, протокол зборів не підписувала, що порушує її корпоративні права щодо управління справами Товариства та право на одержання дивідендів через погіршення майнового стану Товариства

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

ОСОБА_1 є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" з розміром внеску до статутного фонду - 959 000,00 грн, що складає 26,06% від загального розміру статутного фонду цього товариства.

Згідно з пунктом 7.1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (у редакції, зареєстрованій 27 липня 2016 року) учасники Товариства мають право брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в статуті, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. статуту вищим органом управління Товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Збори скликаються не рідше двох разів на рік. Учасник Товариства має право передати свої повноваження на зборах іншому учасникові Товариства чи представникові іншого учасника Товариства. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді Товариства.

Збори учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.

Згідно з пунктом 8.3.10. статуту до виключної компетенції зборів учасників Товариства належить: прийняття рішень про укладення договорів про відчуження основних фондів, договорів оренди, кредиту, застави, поруки та гарантії, незалежно від ціни договору.

Відповідно до пункту 8.4. статуту з питань, зазначених у підпунктах 8.3.1., 8.3.2., 8.3.3. статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, які володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Відповідно до пункту 8.5. статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 50 (п`ятдесят) відсотками голосів.

Згідно з пунктом 8.6. статуту виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор.

05 грудня 2017 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 16, а саме:

- по першому питанню порядку денного: погодити отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» кредитних коштів в Акціонерному товаристві "Ощадбанк" у розмірі не більше 9 500 000,00 грн;

- по другому питанню порядку денного: погодити в якості виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" перед Акціонерним товариством "Ощадбанк" передачу в іпотеку Акціонерному товариству "Ощадбанк" в забезпечення майно згідно з наведеним у протоколі переліком;

- по третьому питанню порядку денного: виступити фінансовим та майновим поручителем по зобов`язаннях Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" перед Акціонерним товариством "Ощадбанк" та передати в іпотеку нерухоме майно, перелік якого наведено в протоколі;

- по четвертому питанню порядку денного: погодити звернення до фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з клопотанням виступити фінансовим поручителями;

- по п`ятому питанню порядку денного: надати повноваження директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» ОСОБА_2 представляти інтереси Товариства на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", на яких буде прийматись рішення по вищезазначених питаннях.

Відповідно до змісту протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» № 16 від 05 грудня 2017 року на зборах були присутні: ОСОБА_1 (26,08695 % статутного капіталу) ОСОБА_5 (26,08695%), ОСОБА_4 (26,08695%), ОСОБА_3 (21,73915%), що складають 100 % голосів від загальної кількості. Запрошені: ОСОБА_2 .

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", оформлених протоколом № 16 від 05 грудня 2017 року.

3. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, мотиви їх ухвалення.

Господарська справа № 902/45/20 розглядалася господарськими судами неодноразово.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 26 травня 2022 року, ухваленим за результатом нового розгляду справи № 902/45/20, відмовив у задоволенні позову.

Місцевий господарський суд виходив з того, що позивачка не довела обставини своєї відсутності на загальних зборах при прийнятті спірних рішень, а спірні рішення загальних зборів учасників Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» не стосуються корпоративних прав позивачки, на захист яких поданий позов у цій справі, не порушують їх. При цьому, місцевий господарський дійшов висновку про те, що висновок експерта № 5715/5716/20-21 від 16 листопада 2020 року, наданий за результатом проведеної у цій справі судової технічної та почеркознавчої експертизи, який підтверджує обставини невідповідності підпису позивачки на протоколі загальних зборів, не має для суду заздалегідь встановленої сили, а наявні у матеріалах справи заяви свідків про дотримання виконавчим органом Товариства усіх вимог щодо скликання загальних зборів є належними та допустимими засобами доказування, що узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема з додатком № 1 до протоколу загальних зборів від 05 грудня 2017 року, достовірність яких позивачкою не спростована, з огляду на що суд визнав доведеними обставини присутності позивачки на загальних зборах, на яких були прийняті спірні рішення.

Господарський суд Вінницької області додатковим рішенням від 08 червня 2022 року здійснив розподіл судових витрат:

- судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн залишив за позивачкою;

- стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 3 153,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання у справі № 902/45/20 апеляційної скарги та 4 540,00 грн - за подання касаційної скарги;

- стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу по 7 261,90 грн на кожного;

- судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 738,10 грн залишив за ОСОБА_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 738,10 грн залишив за ОСОБА_3 та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 738,10 грн залишив за ОСОБА_4 .

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13 вересня 2021 року скасував рішення Господарського суду Вінницької області від 26 травня 2022 року та додаткове рішення від 08 червня 2022 року у справі № 902/45/20 та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: визнав недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", зазначені в протоколі № 16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05 грудня 2017 року. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на користь ОСОБА_1 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 7 354,80 грн витрат на проведення судової експертизи, 3 153,00 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К», що відбулися 05 грудня 2017 року, були проведені без належного повідомлення позивачки про проведення зборів та без її участі, що є порушенням вимог статті 61 Закону України «Про господарські товариства», а тому прийняті на цих зборах спірні рішення порушують права позивачки на управління товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав. Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- матеріали справи не містять повідомлення позивачки відповідно до статті 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення 05 грудня 2017 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К», позивачка заперечує, що була повідомлена про проведення вказаних зборів та наполягає на тому, що участі в них не приймала, а висновком судового експерта № 5715/5716/20-21 від 16 листопада 2020 року встановлено факт підробки підпису позивачки на шостій сторінці протоколу № 16 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05 грудня 2017 року;

- суд критично оцінює показання свідків та враховує те, що усі допитані свідки є між собою близькими родичами та, окрім того, є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К», тобто є заінтересованими особами щодо результату розгляду даного спору та особами інтереси яких можуть не співпадати з інтересам позивачки, як учасника вказаного товариства та позивача у даній справі;

- саме протокол загальних зборів, а не його додаток, відображає дійсну присутність учасників на загальних зборах та здійснення ними голосування по питаннях порядку денного зборів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2022 року, а рішення Господарського суду Вінницької області від 26 травня 2022 року залишити в силі.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду скаржник послався на пункти 1 та 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції:

- неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статтю 15, пункт 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, пункт "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства", не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 922/1671/16, від 12 березня 2019 року у справі № 904/9495/16, від 06 лютого 2020 року у справі № 912/712/19;

- порушив норми процесуального права, а саме: статті 79, 86, частини першу та другу статті 89, частину п?яту статті 236 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 925/940/20, від 23 січня 2020 року у справі № 918/36/19, від 01 липня 2021 року у справі № 917/549/20, від 10 грудня 2019 року у справі № 911/1382/18;

- неправильно застосував норму матеріального права, а саме: статтю 61 Закону України "Про господарські товариства". При цьому скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми стосовно способу здійснення повідомлення учасників товариства про засідання вищого органу.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2022 року встановив учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу - до 13 грудня 2022 року.

Позивачка - ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу, що був поданий до Верховного Суду 12 грудня 2022 року, тобто з дотриманням встановленого Верховним Судом строку, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2022 року - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а постанова суду апеляційної інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Треті особи-2, -3 та -4 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу 06 січня 2023 року, про що свідчить інформація на поштовому конверті, в який був вкладений відзив, тобто з пропуском встановленого Верховним Судом строку для надання відзиву на касаційну скаргу. При цьому, треті особи-2, -3 та -4 у відзиві на касаційну скаргу просять поновити їм строк на подання відзиву, посилаючись як на поважні причини пропуску цього строку на те, що вони не отримували засобами поштового зв`язку ухвалу Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у цій справі, а дізналися про відкриття касаційного провадження у цій справі з Єдиного державного реєстру судових рішень вже після спливу строку встановленого Верховним Судом строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання третіх осіб-2, -3 та -4 про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки відповідно до частин першої та другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України строк на подання відзиву на касаційну скаргу, який встановлюється не законом, а судом, може бути продовженим, а не поновленим. Треті особи-2, -3 та -4 у відзиві на касаційну скаргу просять поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, з огляду на що Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

Крім того, доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про неотримання ухвали Верховного Суду від 28 листопада 2022 року спростовуються наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, згідно з якими зазначені особи отримали ухвалу Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у цій справі 05 грудня 2022 року.

З огляду на викладене Верховний Суд не приймає до розгляду відзив на касаційну скаргу, поданий третіми особами-2, -3 та -4.

Відзиви інших учасників справи на касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Верховного Суду у встановлені судом касаційної інстанції строки не надійшли.

Позиція Верховного Суду.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи, наведені Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у касаційній скарзі, та доводи ОСОБА_1 , наведені у відзиві на касаційну скаргу, дослідивши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України (тут і далі по тексту цієї постанови - у редакції, чинній станом на 05 грудня 2017 року - дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Компанія-К» спірних рішень) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства", яка була чинна станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Компанія-К" спірних рішень, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21, від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21 та інших.

Отже, порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на: (1) такі, що мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, що хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, що діяла станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" спірних у цій справі рішень) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічні положення були закріплені у підпункті "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства спірних у цій справі рішень).

Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, передбачене законом.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, однак, обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.

Ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та / або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Аналогічні висновки Верховного Суду у подібних до цієї справи правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21.

Як встановили суди попередніх інстанцій спірні правовідносини у цій справі виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» (відповідач) та його учасницею - ОСОБА_7 (позивачка), розмір частки якої у статутному капіталі Товариства складає 26,06%, щодо недійсності рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» від 05 грудня 2017 року про погодження питання щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" кредитних коштів в Акціонерному товаристві "Ощадбанк" та передачі нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" в іпотеку в якості забезпечення зобов`язань, про надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» згоди бути фінансовим та майновим поручителем по зобов`язаннях Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" перед Акціонерним товариством "Ощадбанк" та про передачу в іпотеку банку нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» за переліком, наведеним у протоколі, про звернення до фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з клопотанням виступити фінансовими поручителями та про надання директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси Товариства на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", на яких буде прийматись рішення по вищезазначеним питанням.

В обґрунтування підстав недійсності спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» позивачка послалася на порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, оскільки вона не була повідомлена про скликання, дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів, не була присутня на зборах.

Інших підстав недійсності спірних рішень загальних зборів позивачка у позовній заяві не навела. Обставина відсутності кворуму загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", що відбулися 05 грудня 2017 року, на яких були прийняті спірні рішення, не була визначена позивачкою підставою позову, з огляду на що не була предметом дослідження судами попередніх інстанцій у цій справі.

Як встановив суд апеляційної інстанції у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачки про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", що відбулися 05 грудня 2017 року, на яких були прийняті спірні рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К», які відбулися 05 грудня 2017 року, були проведені без участі позивачки, що, за висновком суду, підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів повідомлення позивачки Товариством про скликання на 05 грудня 2017 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К», та висновком судового експерта № 5715/5716/20-21 від 16 листопада 2020 року, яким встановлено факт підробки підпису позивачки на шостій сторінці протоколу № 16 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05 грудня 2017 року. При цьому, апеляційний господарський суд критично оцінив показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про присутність позивачки на зборах та виходив з того, що усі допитані свідки є між собою близькими родичами та є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К», тобто є заінтересованими особами щодо результату розгляду даного спору та особами, інтереси яких можуть не співпадати з інтересам позивачки, як учасника вказаного товариства. Також, суд апеляційної інстанції визнав додаток № 1 до протоколу загальних зборів від 05 грудня 2017 року неналежним доказом у справі, оскільки саме протокол загальних зборів, а не його додаток, відображає дійсну присутність учасників на загальних зборах та здійснення ними голосування по питаннях порядку денного зборів.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про те, що зазначені висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки ці доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою наявних в матеріалах справи доказів та встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами справи. Ці доводи скаржника стосуються встановлення обставин справи, оцінки, переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Разом з цим, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що висновки суду апеляційної інстанції стосовно порушення прав позивачки спірними рішеннями зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та без урахування висновків Верховного Суду та вважає ці висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів, на який обґрунтовано послався скаржник у касаційній скарзі.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 922/1671/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 904/9495/16, а також у постанові від 07 грудня 2021 року у цій справі № 902/45/20.

Отже, про необхідність встановлення обставин порушення спірними у цій справі рішеннями загальних зборів учасників прав та / або законних інтересів позивачки як учасниці Товариства зазначав Верховний Суд у своїй постанові від 07 грудня 2021 року також і у цій справі.

Однак, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ці обставини, не дослідив ні змісту, ні суті прийнятих учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» на загальних зборах, що відбулися 05 грудня 2017 року, спірних рішень. Суд надав оцінку лише праву позивачки на участь у зборах та на управління товариством, тобто фактично обмежився лише формальним дослідженням обставин щодо дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів Товариства, однак, при цьому залишив поза увагою та не надав належну правову оцінку самим спірним рішенням, їх суті та змісту, юридичним наслідкам їх прийняття та наслідкам, що можуть настати внаслідок визнання спірних рішень недійсними, не перевірив висновки місцевого господарського суду щодо змісту та суті спірних рішень та їх впливу на права та / або інтереси позивачки. Фактично суд апеляційної інстанції не виконав вказівки Верховного Суду, зазначені у постанові від 07 грудня 2021 року у цій справі № 902/45/20.

Не дослідив суд апеляційної інстанції належним чином і доводи позовної заяви, зокрема не з`ясував, чи зазначала позивачка у позовній заяві в обґрунтування наявності у неї порушених прав та / або інтересів, що підлягають судовому захисту, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову в обраний нею спосіб захисту їх відновить.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, на які обґрунтовано послався скаржник у касаційній скарзі, згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не наділені правами діяти від імені товариства. Підписання виконавчим органом товариства (директором) договору з іншою особою може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Такі ж висновки Верховного Суду містяться також і у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 902/909/19 за позовом ОСОБА_1 до філії Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки від 06 грудня 2017 року, укладених між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", тобто в іншій господарській справі за участю тих самих осіб, що беруть участь і у цій справі № 902/45/20, що переглядається. Про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 902/909/19, та обставин, встановлених у зазначеній справі, вказував суд касаційної інстанції у постанові від 07 грудня 2021 року у цій справі № 902/45/20.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, суд апеляційної інстанції в порушення зазначеної норми процесуального права не врахував зазначені висновки Верховного Суду, не виконав вказівок Верховного Суду, зазначених у постанові від 07 грудня 2021 року у цій справі № 902/45/20, не врахував обставини, встановлені господарськими судами у справі № 902/909/19, та не з`ясував з достовірністю, чи стосуються спірні рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-К» від 05 грудня 2017 року саме за своєю суттю та змістом прав та / або інтересів позивачки, у тому числі корпоративних прав, чи порушують їх, фактично не перевірив висновки місцевого господарського про те, що спірні рішення не порушують прав та інтересів позивачки.

Суд апеляційної інстанції не врахував те, що доведення обставин неповідомлення позивачки про скликання зборів та її відсутності на зборах без доведення обставин порушення її прав та / або інтересів безпосередньо спірними рішеннями є недостатнім для визнання спірних рішень недійсними.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірні рішення порушують права позивачки, та зазначає про те, що цей висновок зроблений з неправильним застосуванням статей 15 16 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, без урахування зазначених вище висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права та без урахування вказівок суду касаційної інстанції, зазначених у постанові від 07 грудня 2021 року у цій справі № 902/45/20.

7. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За змістом пунктів 1 та 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не виконав вказівок Верховного Суду у цій справі, не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи те, що заявлена скаржником підстава касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачена пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтованою, Верховний Суд, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2022 року у цій справі підлягає скасуванню, а справа № 902/45/20 - передачі на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

8. Судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2022 року у справі № 902/45/20 скасувати.

3. Справу № 902/45/20 передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець