Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.12.2016 року у справі №910/16830/15
Постанова ВГСУ від 07.04.2016 року у справі №910/16830/15
Ухвала КГС ВП від 24.01.2018 року у справі №910/16830/15

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/16830/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України

(головуючий - Грек Б.М., судді - Бондар С.В., Васищак І.М.)

від 13.12.2016,

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

до Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Київського національного університету імені Тараса Шевченка заборгованості в сумі 436 699,94 грн, яка складається з основної заборгованості в сумі 353 469,59 грн за січень - лютий 2014, пені - 33 095,01 грн, інфляційних втрат - 43 848,79 грн та 6 286,55 грн - 3% річних.

Справа судами розглядалась неодноразово. За результатами останнього перегляду рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 рішення місцевого господарського суду частково змінено шляхом конкретизації боржника - Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія".

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 910/16830/15 залишено без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у заяві доводи та перевіривши матеріали справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарськими судами, 22.01.2014 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка в особі Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" Київського національного університету імені Тараса Шевченка укладено договір №1453/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу, п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

У відповідності до п.2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 640 тис.м3, у тому числі, по місяцях кварталів.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 і діє у частині реалізації газу до 31.12.2014, а у частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 договору).

Договір від імені університету підписано в.о. директора НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т. Шевченка Ростопчиною-Шаховською А.М., яка діяла на підставі положення та довіреності від 23.12.2013 №01/806-26.

Відповідно до розділу 12 договору, з урахуванням додаткової угоди від 28.02.2014 №1, покупцем за вказаним договором є НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т. Шевченка, який знаходиться за адресою: 98409, смт. Научний, Бахчисарайський р-н, АРК.

Положення про НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченко (у редакції від 20.02.2013) визначає НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т. Шевченка відокремленим структурним підрозділом університету без права юридичної особи.

Відповідно до положення, директор НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія", крім повноважень щодо забезпечення діяльності філії, наділений правом підписувати від імені університету документи, визначені довіреністю ректора.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу природного газу від 22.01.2014 № 1453/14-ТЕ-19 суди попередніх інстанцій виходили з того, що у момент підписання спірного правочину в.о. директора НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т. Шевченка Ростопчина-Шаховська А.М. діяла на підставі довіреності від 23.12.2013 №01/806-26, копія якої була надана позивачу -2, та яка не містила обмежень щодо суми правочинів, які вказана особа уповноважена підписувати від імені відповідача.

Також, суд першої інстанції зазначив, що у випадку, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента. Таким чином, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не мало підстав для сумнівів щодо повноважності представника свого контрагента, оскільки останньому при підписанні спірного правочину була надана копія довіреності, яка не містила жодних обмежень повноважень в.о. директора НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т. Шевченка Ростопчина-Шаховська А.М.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний та Вищий господарський суди, встановив, що договір №1453/14-ТЕ-19 є належною підставою, у розумінні норм ст.11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача 2 та відповідача цивільних прав та обов'язків. Також, суди виходили з того, що 31.01.2014 та 28.02.2014 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за актами приймання-передачі природного газу передало, а КНУ ім. Т. Шевченка в особі НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" прийняв природний газ на суму 206 870,62 грн та на суму 146 598,97 грн, що загалом складає 353 469,59 грн, проте обов'язку з оплати вказаного товару останній не виконав.

Враховуючи строки оплати, обумовлені договором, Вищий господарський суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі - продажу природного газу від 22.01.2014 № 1453/14-ТЕ-19.

Заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі № 910/16830/15 подана з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначених підстав для подання заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі № 910/16830/15 до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 08.04.2015 у справі № 910/19704/14, від 29.10.2015 у справі № 910/26727/14, від 22.03.2016 у справі № 910/10128/14.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставою для подання заяви про перегляд рішень господарських судів є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки обставини справи, що розглядається, суттєво відрізняються від обставин справи, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2016.

У справі № 910/26727/14, судове рішення у якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України, переглядаючи та залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги, виходив з того, що неналежне виконання відповідачем умов договору сталося за відсутності його вини, а саме внаслідок дії обставин непереборної сили, що виключають можливість стягнення заборгованості з відповідача.

У справах № 910/19704/14 та № 910/10128/14, судові рішення у яких надано для порівняння, предметом спору є стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій. Вищий господарський суд України переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій у зазначених справах, погодився з висновками про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки виконати зобов'язання за оспорюваний період неможливо у зв'язку з наявністю обставин непереборної сили, що підтверджується сертифікатом Торгово - промисловою палатою України щодо засвідчення обставин форс - мажору.

Порівняння змісту зазначених постанов Вищого господарського суду України не дає підстав для висновку про тотожність встановлених фактичних обставин та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 11126 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, заява Київського національного університету імені Тараса Шевченка про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду від 13.12.2016 у справі № 910/16830/15 задоволенню не підлягає.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, статтями 11116, 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Київського національного університету імені Тараса Шевченка про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі № 910/16830/15 відмовити.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 910/16830/15.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач