Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2020 року у справі №826/12127/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2020 року

Київ

справа № 826/12127/15

провадження № К/9901/34863/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В, розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування та визнання нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Федорчука А.Б. від 17 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Троян Н.М., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 13 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» Волощука І.Г., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування та визнання нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати нечинним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» Волощука І.Г. вчинити дії щодо внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 17 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 11 вересня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 567/БТ прийнято рішення «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних», яка надійшла до банку 12 вересня 2014 року о 15.30 год, якою з дня прийняття вищезазначеної постанови було установлено обмеження в діяльності банку, зокрема і зупинено операції щодо відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в ПАТ «КБ «Експобанк».

Отже, в момент перерахування грошових коштів в сумі 200000,00 грн з поточного рахунку ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача, з призначенням платежу «згідно договору позики від 8 вересня 2014 року», а саме 12 вересня 2014 року діяли обмеження в діяльності банку, визначені вищезазначеною постановою НБУ, у т.ч. і щодо проведення операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Зазначена операція була вчинена з метою отримання коштів не від банку, не за рахунок банку, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не є вкладником, а вклад на його ім`я не є вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який підлягає відшкодуванню за рахунок саме Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Уповноважена особа Фонду має право на здійснення перевірки під час перерахувань коштів з одного рахунку на інший, тому позовні вимоги про скасування та визнання нечинним - рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 17 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного Банку України від 11 вересня 2014 року ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» віднесено до категорії проблемних.

12 вересня 2014 року між ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» (банк) укладено договір банківського рахунку № 1763/18906/2014, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в валюті UАН № НОМЕР_1 та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі, на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.

Згідно виписки по особовому рахунку позивача кошти в сумі 200000,00 грн надійшли на рахунок позивача 12 вересня 2014 року від ОСОБА_2

24 вересня 2014 року прийнято постанову Правління НБУ № 597 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 97, згідно з яким з 25 вересня 2014 року запровадила тимчасову адміністрацію та призначила уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Волощука І.Г.

Під час дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду здійснила перевірку вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Виявила порушення банком вимог постанови Правління НБУ від 11 вересня 2014 року № 567/БТ, оскільки ним здійснено перерахування коштів з рахунків фізичних осіб на відкриті у цьому банку рахунки інших фізичних осіб з призначенням платежів «надання позики» та суми платежів не перевищували 200000,00 грн.

22 січня 2015 року постановою Правління Національного Банку України № 41 відкликано в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 січня 2015 року № 15 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 26 січня 2015 року та призначено Волощука І.Г. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» строком на 1 рік з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно.

10 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» Волощука І.Г. із заявою, в якій просив здійснити виплату грошових коштів за договором банківського рахунку.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» Волощук І.Г. листом від 20 лютого 2015 року № 1401/1064 повідомив позивача про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб його включено до переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів.

6. Вважаючи своє право на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом порушеним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не визначено конкретної підстави визначеної частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнання правочину нікчемним та не доведено, що договір банківського вкладу має ознаки нікчемного правочину.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що договір від 12 вересня 2014 року є нікчемним, оскільки кошти на ім`я позивача надійшли внаслідок «розбивки» вкладу іншої особи, оскільки вказані кошти були повернуті позивачу за договором позики.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Оскільки жодних платежів чи передачі майна окремим кредиторам не передбачалось (рахунок та кошти належать лише позивачу), жодних переваг (пільг) іншим кредиторам не передбачається, тому посилання відповідача на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставним.

8. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

9. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

11. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

12. Пунктами 3, 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

13. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

14. Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

16. Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

17. До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

18. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

19. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

20. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 ЦК України та частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

21. Постанову НБУ від 11 вересня 2014 року № 567/БТ отримано ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» 12 вересня 2014 року о 15:30 год.

22. Договір банківського рахунку № 1763/18906/2014 укладено 12 вересня 2014 року. Поточний рахунок позивачці було відкрито 12 вересня 2014 року о 12:09 год, тобто і договорів укладено і поточний рахунок відкрито до отримання ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» постанови НБУ від 11 вересня 2014 року № 567/БТ до віднесення банку до категорії проблемних. Отже при укладанні договору та відкриті рахунку ні позивач, ні банк не були обізнані про заборону укладати договори та поточні рахунки.

23. Укладення договору договір банківського рахунку від 12 вересня 2014 року № 1763/18906/2014 та зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 відбулось до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

24. З приводу посилань відповідача на надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого «дроблення» (розподілу) рахунків інших клієнтів, на яких була розміщена значна сума коштів, що свідчить про нікчемність вчиненого позивачем та банком правочину, з огляду на те, що укладення договору банківського вкладу відбувалось одночасно із операціями зняття готівки з рахунків інших клієнтів, колегія суддів зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з`явилася 12 серпня 2015 року з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку».

25. Цим Законом частину 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства».

26. Фактично під «дробленням» розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів.

27. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення пункту 9 до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З огляду на що, застосування відповідачами посилань на наявність факту «дроблення вкладу» з боку позивача є безпідставним.

28. Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського рахунку від 12 вересня 2014 року № 1763/18963 позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.

29. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що договір банківського рахунку від 12 вересня 2014 року № 1763/18963 має ознаки нікчемності, як такий, що надавав позивачу певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.

30. Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

31. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 15 серпня 2019 року у справах № 826/23378/15, № 826/3600/16.

32. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення позивача в перелік рахунків, згідно з яким він має право на відшкодування коштів за вкладами, дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, що передбачено пунктом 6 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Колегія суддів приходить до висновку про те, у зв`язку із порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

34. Під час розгляду справи позивачем сплачено судовий збір: 146,16 грн за подання позовної заяви (квитанція від 16 червня 2015 року), 73,08 грн за подання апеляційної скарги (квитанція від 31 серпня 2015 року) та 175,40 грн за подання касаційної скарги (квитанція від 24 липня 2017 року).

35. Враховуючи, що відповідач - уповноважена особа Фонду згідно пункту 17 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, тому на переконання суду понесені позивачем судові витрати належить стягнути саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб`єкта владних повноважень.

36. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що з огляду на те, що у розрізі приписів пункту 17 частини першої статті 2, пункту 2 частини 5 статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду є працівником Фонду, який може змінюватися виконавчою дирекцією Фонду впродовж тимчасової адміністрації та ліквідації Фонду, зазначення конкретного прізвища, імені та по батькові останньої під час судового розгляду справ не є обов`язковим.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до рахунків щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 1763/18906/2014 від 12 вересня 2014 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 394,64 (триста дев`яносто чотири) грн 64 коп судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний