Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №810/1575/16
Ухвала КАС ВП від 31.01.2019 року у справі №810/1575/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №810/1575/16

адміністративне провадження №К/9901/31727/18; К/9901/31728/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (судді: Аліменко В.О. (головуючий), Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №810/1575/16 за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) від 22.03.2016 № 0011641702/75, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 37 374,86 грн, з яких за основним платежем на суму 29 763,89 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7 610,97 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивач не отримав додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) AT «УкрСиббанк» за кредитним договором від 29.08.2007 № 11206460000, оскільки ним було сплачено банку значно більшу суму грошей, ніж була отримана в якості кредиту. Тобто фактично у нього не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі. Крім того позивач стверджує, що прощений Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» борг у сумі 176 344,05 грн є пенею (штрафними санкціями) нарахованою за несвоєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань, а тому не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню у розумінні статті 14, пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що несплачені платником податку зобов'язання у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу є доходом фізичної особи як додаткове благо та оподатковується за правилами, встановленими для фізичних осіб та відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України із самостійною сплатою податку з таких доходів фізичних осіб та з відображенням такої суми доходів у річній податковій декларації.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.03.2016 № 0011641702/75, в частині яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2 338,61 грн., з яких за основним платежем на суму 1 870,89 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 637,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині того, що анульований (прощений) кредитором борг у вигляді основної суми боргу за кредитом та відсотків є доходом фізичної особи, отриманого як додаткове благо, та вказав, що штрафні санкції не є доходом, а відповідно і не підлягають оподаткуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

8. Контролюючий орган також не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 щодо повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 204/17-2/3046107296/49 від 11.03.2016 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог п. 120.1 ст.120, абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, що полягало у неподанні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та заниженні доходу, що підлягає оподаткуванню на загальну суму 176 344,05 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 176 344,05 грн за кредитним договором від 29.08.2007 № 11206460000та не сплачено з такого доходу податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік на загальну суму 29 763,89 грн.

Підставою для вказаного висновку стало те що, відповідно до податкового розрахунку за формою 1-ДФ фізичною особою ОСОБА_2 отримано дохід у вигляді додаткового блага від АТ «УкрСиббанк» в розмірі 176 344,05 грн, у вигляді анулювання (прощення) заборгованості.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та позивачем 29.08.2007 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11206460000.

Від АТ «УкрСиббанк» до позивача надійшов лист № 135-09/1879 від 24.02.2012 з пропозицією анулювання залишку заборгованості за кредитним договором № 11206460000 у випадку погашення позивачем заборгованості за договором у розмірі 31 037,34 дол. США до 05.03.2012.

З наданих позивачем квитанцій на підтвердження погашення ним кредиторської заборгованості перед АТ «УкрСиббанк» вбачається, що 06.03.2012 позивачем переведено на рахунок АТ «УкрСиббанк» 31 047,60 дол. США (квитанція від 06.03.2012 № 110 на суму 31 047,60 дол. США, що еквівалентно 248 008,23 грн).

Листом від 06.03.2012 №135-09/1927 AT «УкрСиббанк» було повідомлено позивача про факт прощення боргу за кредитним договором № 11206460000.

Також, ПAT «УкрСиббанк» листом від 06.03.2017 щодо структури прощеної заборгованості (тіло, проценти, пеня та інші виплати) за кредитним договором №11206460000 від 29.08.2007 позичальника ОСОБА_2 повідомив, що загальна сума прощеного боргу складає 176344,05 грн, в тому числі за основним боргом та відсотками 165 338,82 та за штрафними санкціями по кредиту 11 005.23 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга позивача не містить інших обґрунтувань ніж ті які були вказані ним в позовній заяві та апеляційній скарзі, в доводах касаційної скарги позивач зазначає про неврахування судом всіх фактичних обставин справи, що мають значення для справи, зокрема вказує, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку, проте доходу, про який контролюючий орган вказує в акті перевірки, на підставі якого і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, позивач не отримував, збільшення загального майнового стану чи приросту його активів не відбулось. Також зазначає, що прощений AT «УкрСиббанк» борг у сумі 176 344,05 грн є пенею (штрафними санкціями) нарахованою за несвоєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань, а тому не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню.

12. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає про неврахування судами всіх фактичних обставин справи, що мають значення для справи, зокрема вказує, що відповідно до абз."д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України AT «УкрСиббанк» анулював позивачу заборгованість за кредитним договором саме в сумі 176 344,05 грн, а отже позивач зобов'язаний був відобразити вказану суму в податкові декларації та сплатити податок з доходів фізичних осіб .

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

13.2. Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14.

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

13.3. Підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

13.4. Пункт 164.1 статті 164.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

13.5. Підпункт 164.2.14 пункт 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

13.6. Абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

13.7. Підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

14. Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

14.1. Частина перша статті 509.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

14.2. Частина перша статті 536.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

14.3. Частина перша статті 546.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

14.4. Частина друга статті 549.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

14.5. Частина третя статті 549.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

14.6. Частина перша статті 605.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

14.7. Частина перша статті 1054.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

16. Сума боргу (тіло кредиту та проценти) платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

17. Проценти нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.

18. При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.

19. Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

20. Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

21. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. Судом апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

24. Висновок судів попередніх інстанцій, що анульована у 2012 році основна сума кредитної заборгованості позивача (тіло кредиту) та сума процентів за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а відповідно такий дохід підлягає включенню до річного оподаткованого доходу, є обґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується і з висновком суду апеляційної інстанції, що анульована банківською установою сума штрафних санкцій у розмірі 11 005,23 грн не є доходом позивача та не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

25. Посилання позивача на те, що вся сума прощеного банківською установою боргу у розмірі 176 344,05 грн є пенею (штрафними санкціями) нарахованою за несвоєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки вказане спростовується наявним в матеріалах справи листом ПAT «УкрСиббанк» від 23.01.2017 щодо структури прощеної заборгованості (тіло, проценти, пеня та інші виплати) за кредитним договором №11206460000 від 29.08.2007, з якого вбачається, що загальна сума прощеного боргу складає 176344,05 грн, в тому числі 165 338,82 грн за основним боргом та відсотках, а 11 005.23 грн за штрафними санкціями.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 164, 165 Податкового кодексу України, статті 504, 536, 546, 549, 605,1054 Цивільного кодексу України приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційні скарги ОСОБА_2 та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі № 810/1575/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду