Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 Київ К/9901/2099/17 825/961/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом:

ОСОБА_2

до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області

про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди,

касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду в складі судді Непочатих В.О. від 13.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Файдюка В.В. (головуючий), суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В. від 26.09.2017, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області та просив: зобов'язати відповідача відсторонити ОСОБА_3 від фіктивного захисту прав позивача; зобов'язати відповідача призначити позивачу іншого адвоката для надання кваліфікованої юридичної допомоги; зобов'язати відшкодувати заподіяну моральну шкоду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2017, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 26.09.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 відбуває покарання в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області. Наказом директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області від 26.12.2016 №215-др видано доручення для надання позивачу безоплатної вторинної правової допомоги (складання документів процесуального характеру). На підставі наказу, адвокату ОСОБА_3 видано доручення від 28.12.2016 №025-0001958, згідно якого адвокат зобов'язаний забезпечити надання позивачу складення документів процесуального характеру.

27.03.2017 позивач звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області зі скаргою, в якій просив відсторонити адвоката ОСОБА_3 від захисту його інтересів та призначити йому іншого захисника для надання кваліфікованої юридичної допомоги в зв'язку з неналежним виконанням адвокатом обов'язків. Скаргу для розгляду направлено до Комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги Ради адвокатів Чернігівської області, про що листом від 03.04.2017 №06-19/211/03 було повідомлено позивача.

Листом від 16.05.2017 позивачу роз'яснено, що згідно з висновком Комісії від 20.04.2017 відсутні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3, тому він буде і надалі надавати позивачу безоплатну правову допомогу за дорученням Центру.

Судами першої та апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що під час розгляду скарги позивача Комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, підстав для заміни адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, не встановлено. Судами враховано, що позивач під час зустрічі з адвокатом на початку лютого 2016 року пояснив, які саме юридичні документи необхідно скласти. Проте, з наявних матеріалів справи не встановлено, що існують будь-які документи, дії/бездіяльність будь-яких осіб, які обов'язково та терміново підлягають оскарженню, однак через бездіяльність адвоката не були оскаржені. Відтак, судами не встановлено порушень прав позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди посилались на приписи статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» 02.06.2011 № 3460-VI, вказавши, що в спірному випадку підстави для заміни адвоката позивачу відсутні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями та діями відповідача та що саме дії відповідача призвели до заподіяння моральних страждань. Тому, відмовили в задоволенні позову в цій частині.

ОСОБА_2 оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів невідповідності висновків судів першої та апеляційної інстанції обставинам справи. Просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає те, що судами під час розгляду справи не були враховані доводи та пояснення позивача. Обов'язок доказування протиправності дій суб'єкта владних повноважень судами помилково, в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), покладено на позивача.

Відповідач заперечень чи відзиву на касаційну скаргу не подав. Учасники справи не заявляли клопотань про розгляд касаційної скарги за їх участю.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначає Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 №3460-VI (далі - Закон).

Відповідно до статті 13 Закону, безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Згідно пункту 7 частини першої статті 14 Закону право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають, зокрема, особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені ч.2 статті 13 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.

Підстави та порядок заміни адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу передбачено статтею 24 Закону, частина перша якої встановлює, що адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі: 1) хвороби адвоката; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; 3) недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI передбачено, що оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правової допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.

Системний аналіз норм законодавства дає підстави вважати, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.

Судами встановлено, що скарга позивача на бездіяльність призначеного відповідачем адвоката була розглянута у встановленому Законом порядку Комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги. За результатами розгляду скарги було прийнято висновок від 20 квітня 2017 року та встановлено, що факти викладені ОСОБА_2 на неналежне виконання адвокатом правової допомоги свого підтвердження не знайшли, підстави для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Тобто, підстав для заміни адвоката, який надає правову допомогу позивачу, не встановлено.

Касаційним судом відхиляються аргументи позивача про не врахування судами його доводів та пояснень, як такі, що спростовуються наявними у справі матеріалами. Так, судами при розгляді справи враховано надані сторонами письмові докази та надано їм оцінку в судових рішеннях. Під час розгляду справи судом першої інстанції в режимі відеоконференції позивачу надана можливість заявляти клопотання та давати пояснення в прядку, передбаченому вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017).

Доводи позивача про те, що судами попередніх інстанцій покладено на позивача обов'язок щодо доказування протиправності дій суб'єкта владних повноважень є помилковими. Судами вказано, що з наявних матеріалів справи не встановлено, а позивачем не доведено, що існують будь-які документи, дії/бездіяльність будь-яких осіб, які обов'язково та терміново підлягають оскарженню, однак через бездіяльність адвоката не були оскаржені. Колегія суддів погоджується з таким твердженням судів попередніх інстанцій, оскільки саме позивач мав надати докази невиконання адвокатом своїх обов'язків.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідача відсторонити ОСОБА_3 від фіктивного захисту прав позивача; зобов'язання відповідача призначити позивачу іншого адвоката для надання кваліфікованої юридичної допомоги.

Висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди зроблені з урахуванням частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України. Судами правомірно з'ясовано відсутність причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями та діями відповідача.

Відповідно до частин 1-2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 по справі №825/961/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич