Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №752/2289/17

адміністративне провадження №К/9901/30675/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №752/2289/17

за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Губської О.А., Кузьмишиної О.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у обчисленні розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі довідки №4073/10 від 17.01.2017, виданої Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, із урахуванням усіх виплат;

- зобов'язати відповідача привести розмір пенсії у відповідність до вимог законодавства, чинного на час призначення пенсії, шляхом обчислення та включення до її середньомісячного заробітку усіх сум виплат в розмірі 21533 грн. 88 коп. на підставі довідки №4073/10 від 17.01.2017, виданої Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, із урахуванням сум індексації пенсії, починаючи з 01.08.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», але при призначенні пенсії відповідачем не враховано «інші виплати» (матеріальна допомога та індексація), на які нараховано та сплачено страхові внески за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасовано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у обчисленні розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі довідки №4073/10 від 17.01.2017, виданої Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, із урахуванням всіх інших виплат в сумі 21533 грн. 88 коп..

Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 відсотків від заробітної плати шляхом обчислення та включення до складу заробітної плати сум інших виплат в розмірі 21533 грн. 88 коп. на підставі довідки №4073/10 від 17.01.2017, виданої Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 01.02.2017 з урахування вже проведених виплат за цей період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд дійшов висновку про те, що суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що новим Законом «Про державну службу» не передбачено можливості перерахунку пенсії державним службовцям. Вказує, що матеріальна допомога, індексація, носять разовий характер та не є складовими частинами заробітної плати в розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судового рішення - без змін, з огляду на нижченаведене.

Суди встановили, що позивач з 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Розрахунок пенсії позивача 18.04.2011 було здійснено на підставі довідки №42 від 15.04.2011 з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці в сумі 13866 грн. 59 коп., премії в сумі 24387 грн. 30 коп. та премії до державних свят в сумі 3957 грн. 60 коп.

Проте, згідно довідки № 4073/10 від 17.01.2017, виданої відповідачем, сума заробітної плати отриманої позивачем, на яку нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2011- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 42211 грн. 49 коп., а також інші виплати, на які нараховано та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а з 01.01.2011- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становлять 21533 грн .88 коп. (матеріальна допомога - 15455 грн. 83 коп., індексація - 6078 грн. 05 коп.) .

18.01.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням інших виплат - матеріальної допомоги та індексації, які нею були отримані та не були враховані при розрахунку пенсії.

Листом №5228/07 від 24.01.2017 відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії з підстав відсутності законних на це підстав.

Вважаючи, такі дії відповідача неправомірними, позивач звернулась з зазначеним позовом до суду.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Також відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

В статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Апеляційний суд ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №752/2289/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду