Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №381/3204/17

адміністративне провадження №К/9901/623/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №381/3204/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Земляної Г.В., суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочка Є.О.,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо відмови у виплатити одноразової компенсації, як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової компенсації, як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової компенсації як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасовано постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2017 року, а позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що даний адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, а з матеріалів справи не установлено обставин для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач оскаржив його в касаційному порядку. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.

У поданому відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги, з огляду на таке.

Як встановлено, 26 грудня 2006 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК №294016.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради із заявою щодо виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами.

Листом від 30.08.2017 №1717 позивачу надано відповідь про втрату ним права на отримання одноразової компенсації, так як звернувся з відповідною заявою після спливу 6 місяців з дня встановлення інвалідності. Проте, рішення про відмову у виплаті компенсації відповідачем прийнято не було.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує час, протягом якого особа може звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. При цьому запровадження таких строків зумовлене метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Тобто строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За приписами статті 99 КАС України строк звернення з адміністративним позовом поділяється на загальний та спеціальний.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України загальним строком для звернення до адміністративного суду є шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

При цьому, при визначенні початку цього строку слід визначити коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення.

Оскільки предметом даного спору є вимоги, пред'явлені позивачем до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо неприйняття Управлінням рішення за його заявою, поданою у серпні 2017 року, тому отримавши лист про відмову у вчиненні дій, покладених на відновлення порушених прав позивача, у останнього виникли підстави для звернення до суду з даним позовом.

Наведене свідчить, що в даному випадку позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом, а висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду із зазначених вище мотивів є необґрунтованим та таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з передачею справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасувати, а справу №381/3204/17 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду