Історія справи
Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №815/534/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №815/534/16
адміністративне провадження №К/9901/7374/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/534/16
за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (прийняту у складі судді - Глуханчук О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Димерлія О.О., суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича щодо відмови у визнанні прав ОСОБА_1 , як нового вкладника за договором №530002006 від 17 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору №530002006 від 17 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року в порядку визначеному чинним законодавством на суму 186 022 грн.;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору №530002006 від 17 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року до Загального реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку визначеному чинним законодавством на суму 186 022 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» було укладено договір № 530002006 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту). Сума вкладу у розмірі 186 022, 00 грн. була внесена на відкритий на ім`я позивача рахунок, що підтверджується квитанцією про внесення вкладу.
Після запровадження процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» позивач неодноразово зверталася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» щодо включення її до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Однак, уповноваженою особою ОСОБА_1 повідомлено про те, що правочин з банком за її участі потрапив до переліку правочинів, які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пп. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та виплати сум гарантованого відшкодування за такими вкладами тимчасово призупинено.
За таких обставин, посилаючись на те, що дії відповідачів щодо не включення ОСОБА_1 до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушують її майнові права на отримання гарантованої суми вкладу, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 31 березня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору №530002006 від 17 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року в порядку визначеному чинним законодавством.
Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою не доведено наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Отже, порушене право позивача на відшкодування грошових коштів за вкладом в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок коштів Фонду, з урахуванням процедури, визначеної законодавством України, підлягає поновленню шляхом зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду.
Зобов`язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за відсутністю при цьому у Фонду альтернативної поведінки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 16 червня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 02 липня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що комісією банку, за наслідками проведеної перевірки, було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. Однією з таких операцій був правочин здійснений ОСОБА_2 та позивачем.
Також скаржник вказує, що операція по перерахуванню коштів була проведена у період застосування обмежень, встановлених постановою Національного банку України від 15 січня 2015 року № 16/БТ «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних».
Наведене, на думку скаржника, свідчить про штучність та фіктивність спірного правочину і створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування за проведеними операціями та їх нікчемність.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року.
9. 03 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
10. 23 січня 2018 року вказана касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 14.06.2019 №745/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. 17 січня 2015 року між публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» (Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) укладено Договір №530002006 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "ПКліен3м17%_" (вид вкладу "Постійний клієнт" 3міс щоміс.").
Умови депозиту: валюта вкладу - гривня України, сума вкладу - 186022,00 грн., процентна ставка 17 відсотків річних, вкладний рахунок НОМЕР_2 , поточний рахунок НОМЕР_3 , дата внесення суми вкладу 17 січня 2015 року, дата повернення вкладу 20 квітня 2015 року, порядок сплати відсотків - щомісячно.
Вказаний договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України та укладається шляхом приєднання Вкладника, що має намір отримувати банківські послуги (а.с.13).
Згідно виписки з особового рахунку та відповідно до умов договору банківського вкладу №5300020063, 17 січня 2015 року на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 внесена сума вкладу у розмірі 186022,00 грн. (а.с.12).
15 січня 2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних».
Постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50, акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» - Северина Юрія Петровича.
Тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно.
27 січня 2015 року на офіційному веб-сайті банку повідомлено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ «ІМЕКСБАНК» можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23 квітня 2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26 травня 2015 року включно.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.
28 травня 2015 року вказану інформацію опубліковано на офіційному веб-сайті ФГВФО.
Зокрема, також зазначено, що виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: проспект Гагаріна, 12 а, м. Одеса, 65039.
Листом від 26 травня 2015 року вих. № 7061 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» Северин Ю.П. позивачу повідомлено про те, що на виконання приписів п. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом уповноваженої особи призначено проведення перевірки укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за участі, у тому числі, ОСОБА_1 в АТ «ІМЕКСБАНК» було проведено операції (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пп. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер їх вчинення - свідчити про намір клієнтів за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду.
У зв`язку з наведеним, в листі уповноваженої особи зазначено, що до з`ясування всіх обставин та підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій, виплату сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійсненими позивачем та/або на його користь, тимчасово призупинено у відповідності та на підставі приписів пп. 3 п. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому, позивачу на підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій запропоновано надати письмові пояснення та відповідні додаткові документи (а.с.20).
На пояснення позивача щодо безпідставності утримання виплати сум гарантованого відшкодування уповноваженою особою надано відповідь від 15 липня 2015 року вих. №3797 про те, що результати проведеної перевірки укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки виступають предметом досудового розслідування, порушеного СУ ГУ МВС України в Одеській області (№12015160000000273) та СУ ГУ МВС України в м.Києві (№42015100000000154191), на предмет встановлення в діях посадових осіб Банку та можливо клієнтів Банку ознак протиправних діянь (а.с.21).
04 червня 2015 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", Фонд з 04 червня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання гарантованої суми відшкодування вкладникам необхідно звернутись до ПАТ «АЛЬФА-БАНК». Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
Водночас, звернення позивача до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залишені без задоволення.
21 жовтня 2015 року на офіційному сайті ФГВФО опубліковано оголошення про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19 жовтня 2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК». Згідно з даним рішенням всі повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20 жовтня 2015 року.
Враховуючи відповіді уповноваженої особи Фонду стосовно того, що до з`ясування всіх обставин та підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій, виплату сум гарантованого відшкодування позивачу тимчасово призупинено, в листопаді 2015 року позивач вкотре звернувся до відповідача щодо отримання сум гарантованого відшкодування.
Листом від 01 грудня 2015 року вих. №8855 позивачу надано відповідь зміст якої аналогічний тим, що наддавались позивачу раніше в листі від 26 травня 2015 року вих. № 7061 та від 15 липня 2015 року вих. №3797, а саме про те, що вкладні операції, що були проведені за участі позивача потрапили до переліку операцій, які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пп. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та свідчити про вчинення цими клієнтами спроб заволодіння коштами Фонду. Результати перевірки передано до правоохоронних органів, а виплати сум гарантованого відшкодування за вкладами тимчасово призупинено на підставі пп. 3 п. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також в листі уповноваженої особи від 01 грудня 2015 року вих. №8855 зазначено, що питання щодо внесення ОСОБА_1 у Загальний реєстр вкладників буде вирішено після отримання висновків досудових розслідувань (а.с.22-23).
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства».
Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, в редакції, чинній з 11 листопада 2014 року, Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що ще не виконане.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
При цьому як пунктом 6 розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.
Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов`язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет правильності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.
Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов`язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.
Разом з тим, в даному випадку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» фактично було проігноровано вказані приписи закону, оскільки як встановлено судом, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» за наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такими операціями були правочини, зокрема здійснені позивачем.
Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та повідомлення про вказані обставини позивача.
Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», Уповноважена особа зобов`язана була віднести позивача як вкладника АТ «Імексбанк» до одного із визначених законом переліків вкладників, а у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, обов`язково зазначити конкретний пункт частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.
Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для адміністративних судів.
Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.
Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку в АТ «Імексбанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Іменксбанк» за рахунок Фонду.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення гарантованих державою виплат за вкладами відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Таким чином, оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов`язку щодо включення її до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а розв`язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.
З огляду на наведене, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає, а висновки судів попередніх інстанцій в цій частині позовних вимог є помилковими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 5 березня 2019 року у справі № 804/6808/15.
15. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
16. Згідно частин 1, 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
17. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року в частині позовних вимоги про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити в силі.
18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича - задовольнити частково.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №815/534/16 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №815/534/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій